Справа № 22ц-1545/10 Головуючий у 1 інстанції: Ушаков М.М.
Категорія: 57 Доповідач: Мудренко Л.І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 липня 2010 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Мудренко Л.І.
суддів Веремчук Л.М., Русинчука М.М.
при секретарі Губарик К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов’язання перерахувати та виплатити недоплачені суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за апеляційною скаргою відповідача на постанову Нововолинського міського суду Волинської області від 11 серпня 2009 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Постановою Нововолинського міського суду Волинської області від 11 серпня 2009 року позов задоволено частково.
Визнано неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради по нарахуванню і виплаті ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 25 січня 2008 року до 31 грудня 2008 року.
Зобов’язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу допомогу по догляду за дитиною ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку за період з 25.01.2008 року до 31.12.2008 року у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, передбаченому ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати зазначену постанову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а постанова суду першої інстанції – до скасування з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено і це відповідає обставинам справи, що позивач є матір’ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.6), має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та отримує вказану допомогу відповідно до довідки № 957 від 21.06.2009 року з 25.01.2008 року (а.с.5).
За змістом ст. ст. 13, 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною, має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення нею вказаного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (в редакції з 01.01.2008 року) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Згідно з ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-6 (далі Закон № 107-6) затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років: з 01 січня – 526 грн., з 01 квітня – 538 грн., з 01 липня – 540 грн., а згідно пункту 23 цього Закону, підпункт 8 пункту 8 з розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» викладено у такій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01 січня 2008 року – 50%, з 01 січня 2009 року – 75%, з 01 січня 2010 року – 100% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
З огляду на викладене, відповідачем у 2008 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку нараховувалася та виплачувалася позивачу відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (в редакції з 01.01.2008 року), згідно з якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Дане положення Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» рішенням Конституційного Суду України не було визнано неконституційним.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що позивач має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, який було передбачено ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» в редакції, що діяла до 1 січня 2008 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Враховуючи дану норму закону з вищевказаними висновками суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки судом залишено поза увагою те, що на час виникнення спірних правовідносин по виплаті позивачці допомоги та вирішення даної справи, діяла нова редакція ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», відповідно до якої відповідач і здійснював нарахування та виплату позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і яка підлягала застосуванню при вирішенні справи.
За таких обставин справи та відповідно до зазначених норм матеріального права колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до неправильного висновку, що відповідачем невірно і не у повному розмірі було нараховано та виплачено позивачці допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а тому помилково та з порушенням норм матеріального права визнав неправомірними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та зобов’язав відповідача нарахувати та виплатити позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 25.01.2008 року до 31.12.2008 року у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, передбаченому ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
Таким чином, колегія суддів приходить до переконання, що у зв’язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, неповнотою з’ясування обставин, які мають значення для справи, та невідповідністю висновків суду дійсним обставинам справи, згідно з ст. 309 ЦПК України оскаржувана постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в даній справі.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу відповідача управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради задовольнити.
Постанову Нововолинського міського суду Волинської області від 11 серпня 2009 року скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов’язання перерахувати та виплатити недоплачені суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Судді: