АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-163/2010 p.     Головуючий в 1-й інстанції

Категорія ст.286 ч.2     Суддя Дьомін О.Л.

КК України     Доповідач Кузьменко  В.М.

УХВАЛА

ИМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 лютого 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Кухаря О.В.

суддів: Кузьменко В.М., Дрибаса Л.І.

прокурора Моніча О.Ю.

потерпілої ОСОБА_1

представника потерпілої адвоката ОСОБА_2

адвоката ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляцію ОСОБА_4 на постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 листопада 2009 року.

Цією постановою відмовлено ОСОБА_4 у поновленні апеляційного строку на подання апеляції на постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 червня 2009 року, за якою він був звільнений від кримінальної відповідальності на підставі п. «б» ст. 1 Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року.

В апеляції ОСОБА_4 просить скасувати постанову суду, посилаючись на те, що ним не порушено строку апеляційного оскарження, оскільки про судове засідання 18 червня 2009 року йому не було відомо і він на цьому засіданні не був присутній. Окрім того про прийняте рішення судом йому стало відомо лише 12.11.2009 року. Внаслідок цього від був позбавлений можливості своєчасно оскаржити постанову суду, з якою не згоден.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення адвоката ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які підтримали апеляцію останнього, пояснення потерпілої ОСОБА_1 і в її інтересах адвоката ОСОБА_2, які вважали за необхідне постанову суду залишити без зміни, думку прокурора, який також вважав за необхідне рішення суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи в межах апеляції, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція ОСОБА_4 підлягають задоволенню з таких підстав.

При розгляді питання застосування Закону України «Про амністію» до обвинуваченого. ОСОБА_4 суд повинен був викликати його в судове засідання, де відповідно до ст. 9 Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року особа, щодо якої вирішується питання про застосування амністії, дає свою згоду в усній чи письмовій формі з обов'язковим зазначенням цього у протоколі судового засідання. Як вбачається їз матеріалів справи обвинувачений ОСОБА_4 не викликався до суду, а звісно і не був присутній в судовому засіданні і про прийняте рішення судом йому було невідомо. Оскільки постанова суду про застосування Закону України «Про амністію» може бути оскаржена, суд повинен був про прийняте рішення повідомити обвинуваченого, надіславши йому копію постанови. Копію вказаної постанови обвинувачений ОСОБА_4 одержав 12.11.2009 року, а вже 13.11.2009 року він подав апеляцію на постанову суду від 18 червня 2000 року.

Отже ОСОБА_4 не пропустив строк подання апеляції на постанову суду, а тому постанову суду від 17 листопада 2009 року не можна визнати законною і обгрунтованою и вона підлягає скасуванню.

На підставі викладеного і керуючись ст. 365, 366 УПК України

УХВАЛИЛА:

Апеляцію ОСОБА_4 задовольнити, постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 листопада 2009 року про відмову у поновленні апеляційного строку на подання апеляції на постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 червня 2009 року, за якою він був звільнений від кримінальної відповідальності на підставі п. «б» ст. 1 Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року, скасувати, а справу повернути до суду для виконання вимог ст.ст. 351, 354 КПК України.