УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 ц - 705/10 Головуючий у 1 -й інстанції -Мельниченко С.П.
Категорія - 30 Доповідач - Болтунова Л.М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2010 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Болтунової Л.М.
суддів - Максюти Ж.І., Козлова С.П.
при секретарі - Керімовій Л.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 листопада 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ВАТ „ Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11231", третя особа ВАТ „ Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
встановила:
У лютому 2006 року позивачі звернулися в суд з позовом до ВАТ „ДАТП № 11231", зазначивши третьою особою ОСОБА_4, про стягнення матеріальної та моральної шкоди внаслідок ДТП, яка сталася 29 листопада 2004 року і в результаті чого помер їх син ОСОБА_5
У подальшому, вони уточнили свої вимоги і просили суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду в зв'язку з похоронами сина на їх користь в розмірі 2443, 11 грн., а також моральну шкоду по 50 000 грн. кожному.
Ухвалою суду від 16 червня 2007 року в якості третьої особи до участі в справі було залучено ВАТ „ Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій", а ухвалою від 25 лютого 2009 року, ОСОБА_4 був залучений в якості співвідповідача.
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 листопада 2009 року позов був задоволений частково. Стягнуто з ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди на користь ОСОБА_2- 2066,04 грн., ОСОБА_3 -377,07 грн. та моральну шкоду по 15 000 грн. кожному з позивачів, а також витрати по справі. В решті позову було відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачі просили рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення їх позову щодо відповідача ВАТ „ Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11231", вважаючи, що судом були порушені норми матеріального права і в зв'язку з чим був зроблений висновок, який не відповідає обставинам справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просив рішення суду скасувати і справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на його незаконність, порушення норм матеріального права та неповного з'ясування обставин справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скарги підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 29 листопада 2004 року близько 18 год. 10 хвил. водій автомобіля Газель держномер НОМЕР_4 ОСОБА_4 під'їхав до автобусної зупинки „Новомосковськ-2", яка розташована по вул. Сучкова м. Новомосковська, де почав здійснювати посадку пасажирів. До нього підійшов ОСОБА_5, який знаходився в стані алкогольного сп'яніння, і став просити останнього довезти його до м. Дніпропетровська. Водій роз'яснив, що необхідно придбати квиток, на що ОСОБА_5 став вести себе зухвало та виражатися нецензурною мовою. У подальшому ОСОБА_5 пішов до каса для придбання квитка. На цей час посадка пасажирів у маршрутку закінчилася, і водій з метою уникнення конфлікту, не чекаючи ОСОБА_5, почав від'їжджати від зупинки. А ОСОБА_5, придбавши квиток і побачивши, що автомобіль ОСОБА_4 від*їджає, почав бігти за ним, щоб зупинити та здійснити посадку в нього. Автомобіль рухався зі швидкістю 20-30 км/год., і ОСОБА_5 наздогнавши його з правого боку, схопився за ручку дверей, але ж не втримавшись на бігу, приблизно на відстані 20-25 м від зазначеної зупинки, зіткнувся з правим боком автомобіля. Внаслідок чого ОСОБА_5 отримав згідно висновку судово-медичної експертизи № 508Э від 11.01.2005 року тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер.
Відповідно до висновку автотехнічної експертизи № 70/27-471 від 15.12.2004 року в даній дорожній обстановці, при заданому механізмі події, в діях водія мікроавтобуса „ГАЗ" д/н НОМЕР_2 ОСОБА_4 не вбачається невідповідності вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху, а тому кримінальна справа відносно останнього за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України була постановою від 01.06.2006 року закрита на підставі відсутності в його діях складу злочину.
Звертаючись з позовом до суду, батьки померлого посилалися на те, що ними спільно були здійснені поховання сина та організація поминальних обідів, а також витрачені грошові кошти на ритуальні послуги та пам'ятник, що складає всього 2443,11 грн., моральну шкоду вони оцінили в 50 000 грн. кожному, (а.с.5, 75)
Стягуючи матеріальну та частково моральну шкоду на користь позивачів з ОСОБА_4, суд першої інстанції посилався на те, що він є власником автомобіля, на момент ДТП був зареєстрований як приватний підприємець, мав ліцензію та ліцензійну картку на надання послуг з внутрішнього перевезення пасажирів.
З таким висновком, колегія суддів не погоджується, оскільки він суперечить обставинам і матеріалам справи, а також вимогам діючого законодавства.
Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що автомобіль НОМЕР_3 знаходився в оренді у ВАТ ,ДАТП 11231" з 29 грудня 2003 року по 31 грудня 2004 року. ОСОБА_4 в процесі обслуговування маршруту № 124-а ,,Дніпропетровськ-Новомосковськ", закріпленого за ВАТ „ДАТП 11231", проходив на цьому підприємстві медичний огляд, йому видавався шляховий лист і автомобіль перед виїздом на маршрут проходив техогляд фахівцями ВАТ „ДАТП 11231".(а.с.25, 82-83)
Обґрунтовано зазначивши в рішенні норму закону, а саме ч.ч.1,2 ст.1187 ЦК України, суд першої інстанції помилково прийшов до висновку вказавши, що ВАТ „ДАТП 11231" є неналежним відповідачем.
Розглядаючи спір по суті, суд першої інстанції в порушення вимог ст. 11 ЩІК України, вийшов за межі позовних вимог ОСОБА_5, оскільки позивачі як в первісному позові, так і в уточненнях до нього, а також у подальшому, при розгляді справи, наполягали на задоволенні їх вимог та стягненні сум з ВАТ „ДАТП 11231", а не ОСОБА_4, до якого позов не подавався.
Крім того, з ухваленого рішення в частині стягнення матеріальної шкоди, видно, що суд першої інстанції переписав з позовної заяви перелік витрат, послуг та їх вартість, які здійснювали позивачі, вказавши суму 2443,11грн., яка фактично не є правильною, також була вказана невірна сума щодо витрат на продукти, яка різниться з наданими доказами. ( а.с.34)
Стягуючи вартість придбаного 01.10.2005 року позивачами нового пам'ятника з крошки в сумі 750 грн., суд першої інстанції не звернув уваги на те, що ОСОБА_2 вже був раніше придбаний пам'ятник мозаїчний 1 шт. вартістю 220 грн., згідно довідки дільниці ритуальних послуг ККП м. Новомосковська від 28 грудня 2004 року (а.с.33), а також не вказав якими доказами підтверджуються понесені позивачами витрати вартістю 274,70 грн., туальних послуг ККП м. Новомосковська від 28 грудня 2004 року (а.с.33), а також не вказав якими доказами підтверджуються понесені позивачами витрати вартістю 274,70 грн., зв'язані з замовленням поминального обіду на 40 днів після смерті сина.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню на підставі п.3 ст. 309 ЦПК України, оскільки джерелом підвищеної небезпеки по даній справі являється ВАТ „ДАТП 11231", яке і повинно відшкодовувати позивачам шкоду.
Таким чином, вимоги позивачів стосовно матеріальної шкоди підлягають частковому задоволенню в загальній сумі 1715,36 грн., та стягненню з ВАТ „ДАТП 11231" на користь ОСОБА_2-1338,29 грн. та ОСОБА_3 - 377, 07 грн.
Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, то судом першої інстанції обґрунтовано була визначена сума - 15 000 грн. кожному позивачу, виходячи з засад виваженості, розумності та справедливості, тому колегія суддів вважає, що ВАТ „ДАТП 11231" повинно відшкодувати цю шкоду в даному розмірі на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Доводи позивачів щодо збільшення розміру моральної шкоди, колегія суддів суттєвими не вважає.
Керуючись ст. ст. 304, 307, 309 ЦПК України колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 листопада 2009 року скасувати.
Стягнути з ВАТ „ Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11231" матеріальну шкоду на користь: ОСОБА_2 - 1338,29 грн., ОСОБА_3 - 377,07 грн., а також моральну шкоду в розмірі 15 000 грн. кожному.
Стягнути з ВАТ „ Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11231" на користь держави судовий збір - 8,50 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 120 грн., перерахування яких зробити на їх одержувача: відділ державного казначейства Бабушкінського района р/р 31212259700004, МФО: 805012, Код ЄДРПОУ: 24245686, код платежу: 22050000, Банк Одержувача: УДКУ у Дніпропетровській області, Код податкової інспекції 0462.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців до Верховного Суду України.