УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц-445/2010 р.     Головуючий в 1 інстанції Мазниця А.А.

Категорія-20     Доповідач Козлов С.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2009 року     м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого:   Болтунової Л.М.,

суддів: Козлова С.П., Максюта Ж.І.,

при секретарі: Керімовій Л.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 жовтня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним в частині покупця та визнання права власності, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 жовтня 2009 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним в частині покупця та визнання права власності.

В апеляційній скарзі посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Розглянувши справу в межах доводів скарги колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення та скасування рішення суду.

Згідно з ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст.235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі і проживали у АДРЕСА_3, а мати ОСОБА_2 - ОСОБА_3 проживала у своїй квартирі АДРЕСА_1, яку 09.08.2001 р. за договором купівлі-продажу продала ОСОБА_4 за 20520 грн. та у той же день 09.08.2001 р. за ці гроші за договором купівлі-продажу купила у ОСОБА_5, ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 квартиру АДРЕСА_2 за 12000 грн. (а.с. 148-154).

Позивач не надав суду необхідних доказів в підтвердження своїх позовних вимог щодо придбання спірної квартири у власність подружжя за свої з ОСОБА_2 особисті кошти під час їх шлюбу і визнання у зв'язку з цим такого правочину удаваним в частині покупця цієї

При таких обставинах, дійшовши правильного висновку про недоведеність позовних вимог ОСОБА_1, суд обґрунтовано на підставі ст.ст.10,11,60 ЦПК України, ст.235 ЦК України відмовив у їх задоволенні.

Доводи ОСОБА_1 у скарзі про безпідставне відхилення судом його доказів в підтвердження своїх позовних вимог та відсутність достатніх доказів в підтвердження придбання спірної квартири за особисті кошти ОСОБА_3 не можуть бути прийняти до уваги, оскільки вони фактично зводяться до переоцінкі тих доказів, яким суд дав належну оцінку у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалися на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні у судовому засіданні відповідно до вимог ст.212 ЦПК України.

Викладені в скаргах доводи не спростовують правильність вищезазначених висновків суду.

Рішення суду відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування чи змін не вбачається.

Керуючись ст.ст.307,308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 жовтня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.