АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц-451/2010 р.     Головуючий в 1 інстанції Тимченко C.О.

Категорія 26     Доповідач Козлов С.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2010 року     м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Дніпропетровської області в'складі:

головуючого:   Болтунової Л.М.,

суддів: Козлова С.П., Максюта Ж.І.,

при секретарі: Керімовій Л.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ВАТ «Павлоградвугілля» на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2009 року стягнуто з ВАТ «Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 6500 грн. моральної шкоди та вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права ВАТ «Павлоградвугілля» просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення про відмову в позові ОСОБА_1.

Розглянувши справу в межах доводів скарги колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення та скасування рішення суду.

Як встановлено судом, позивач тривалий час працював на підземних підприємствах ВАТ „Павлоградвугілля", де отримав професійні захворювання, у зв'язку з чим йому 24.07.2008 р. за висновком МСЕК було встановлено сукупно 65% втрати професійної працездатності та З групу інвалідності, чим спричинено йому моральну шкоду, оскільки він втратив частку працездатності та здоров'я, вимушений затрачувати додаткові зусилля для організації свого повсякденного життя.

При таких обставинах, суд обгрунтовано згідно зі ст.237-1 КЗпП України, ст.ст.11,12 Закону України "Про охорону праці" стягнув з відповідача на користь позивача 4500 грн. моральної шкоди з урахуванням конкретних обставин справи, характеру і ступеня моральних страждань позивача, розміру втраченої ним працездатності.

Доводи ВАТ "Павлоградвугілля" у своїй скарзі про відсутність доказів заподіяння позивачу моральної шкоди та вини в цьому підприємства при встановлених обставинах справи спростовуються фактичними обставинами справи, дослідженими доказами, змістом позовної заяви позивача та іншими матеріалами справи. Крім того, сама по собі втрата позивачем професійної працездатності під час роботи у шкідливих умовах на підприємстві відповідача свідчить про заподіяння йому моральних страждань з вини останнього, який не забезпечив позивачеві нормальних безпечних для його здоров'я умов праці.

Посилання скаржника на припинення Законом України від 28 грудня 2007 року "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI відшкодування Фондом моральної шкоди застрахованим незалежно від часу настання страхового випадку з 01 січня 2008 року також є безпідставними тому, що позивачу втрата професійної працездатності була встановлена ще до цього року, коли діяв в цій частині відшкодування моральної шкоди Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві'та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Відповідно до ст.22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Доводи скаржника про те, що він є неналежним відповідачем по цій справі, також не можуть бути прийняти до уваги, оскільки відповідно до вимог ст.237-1 КЗпП України позивач не позбавлений можливості відшкодувати моральну шкоду, заподіяну пошкодженням здоров'я на виробництві, за рахунок роботодавця.

А щодо пропуском позивачем встановленого ст.233 КЗпП України трьохмісячного строку позовної давності, то така позовна давність на пред'явлені вимоги відповідно до ст. 268 ЦК України не поширюється.

Рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування чи змін колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст.307,308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ВАТ «Павлоградвугілля» відхилити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.