УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц-7166/2009 р.     Головуючий в 1 інстанції Городецький Д.І.

Категорія-53     Доповідач Козлов С.П.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2009 року     м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого:   Болтунової Л.М.,

суддів: Козлова С.П., Максюта Ж.І.,

при секретарі: Білоус A.M.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Комунального підприємства „Гарант" на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства „Гарант" про стягнення заробітної плати, компенсації за затримку розрахунку при звільненні, та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2008 року позивачка звернулася до суду з таким позовом, посилаючись на те, що за наказом №34к від 31.03.2008 р. вона була звільнена з підприємства з посади контролера водопровідного господарства у зв'язку зі скороченням штатів, але при звільненні відповідач не розрахувався з нею по заробітній платні та не виплатив вихідної допомоги, чим їй була спричинена моральна шкода. Тому на підставі ст.ст.116,117 КЗпП України позивачка просила суд стягнути на її' користь з відповідача заробітну плату в сумі 547,35 грн., вихідну допомогу в сумі 964,45 грн., компенсацію за весь час затримки розрахунку при звільненні, а також моральну шкоду в сумі 1000 грн..

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2009 року стягнуто на користь позивачки з Комунального підприємства „Гарант" вихідну допомогу в сумі 625,68 грн., компенсацію за весь час затримки розрахунку при звільненні в сумі 7166,88 грн. та моральну шкоду в сумі 200 грн., а в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права Комунальне підприємство „Гарант" просить скасувати рішення суду та в позові ОСОБА_1 відмовити.

Розглянувши справу в межах доводів скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - частковому скасуванню з наступних підстав.

Згідно зі ст.44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у п.1 ст.40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Як правильно встановлено судом, позивачка працювала у відповідача на посаді контролера водопровідного господарства, а за наказом №34к від 31.03.2008 р. була звільнена у зв'язку зі скороченням штатів по п.1 ст.40 КЗпП України, але при звільненні відповідач не виплатив їй вихідну допомогу в сумі 625,68 грн., чим спричинив їй моральну шкоду.

При таких обставинах, суд обґрунтовано згідно зі ст.ст.44,237-1 КЗпП України стягнув з відповідача на користь позивачки вихідну допомогу в сумі 625,68 грн. та моральну шкоду в сумі 200 грн. з урахуванням конкретних обставин справи, характеру і ступеня її моральних страждань.

Доводи відповідача у скарзі про відсутність у нього обов'язку виплачувати позивачці вихідну допомогу суперечать вищевказаним нормам трудового права, а тому є безпідставними.

Рішення суду в цій частині постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Разом з тим, стягуючи з Комунального підприємства „Гарант" на користь позивачки компенсацію за затримку розрахунку при звільненні в сумі 7166,88 грн. відповідно до ст. 117 КЗпП України суд не врахував, що на підставі цієї статі відповідач повинен був виплатити позивачці таку суму при відсутності спору про її розмір, але, як вбачається з матеріалів справи, між сторонами з цього питання виник спір, оскільки відповідач не виплачував позивачці вихідну допомогу згідно з умовами Генеральної та Галузевої угоди, тобто вважав свої дії в цій частині правомірними.

Між тим, суд зазначені норми закону та обставини справи залишив без уваги і належної правової оцінки.

При таких обставинах, колегія суддів вважає, що підстави для стягнення з відповідача компенсації за затримку розрахунку по виплаті вихідної допомоги при звільненні відсутні, тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з постановлениям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільненні на підставі ст. 117 КЗпП України.

Керуючись ст.ст.307,309 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства „Гарант" задовольнити частково.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2009 року частині стягнення з Комунального підприємства „Гарант" на користь ОСОБА_1 компенсації за затримку розрахунку при звільненні в сумі 7166,88 грн. - скасувати та в цій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.