УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц-2/2010                                Головуючий у 1-й інстанції - Жмайло Н.В.

Категорія -55     Доповідач - Петренко І.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

13 січня 2010 року

Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого     судді - Петренко І.О.

суддів     - Котушенко С.П., Романюк М.М.,

при секретарі     - Шило С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ЗАТ КБ «Приватбанк» в особі Тернівського відділення КБ «Приватбанк» на рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 07 жовтня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ КБ «Приватбанк» в особі Тернівського відділення КБ «Приватбанк» про захист прав споживачів та зобов'язання належним чином виконувати умови кредитної угоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2009 року позивач звернувся до суду та просив ухвалити рішення, яким зобов'язати відповідача припинити дії щодо порушення вимог кредитного договору №PVT0GK00000155 від 11 грудня 2006 року, відновити становище, яке існувало до порушення вимог вказаного кредитного договору, а саме перерахувати заборгованість по кредитному договору №PVT0GK00000155 від 11 грудня 2006 року по теперішній час з розрахунку відсоткової ставки 1,34% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, зобов'язати відповідача виконувати кредитний договір на умовах, які діяли на момент його укладання та стягнути судові витрати по справі у сумі 301 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що 11 грудня 2006 року між ним та відповідачем було укладено кредитний договір №PVT0GK00000155, згідно якого банк зобов'язався надати позивачу кредит у розмірі 45 854 грн. на купівлю квартири з відсотковою ставкою 1,34% на місяць. 18 січня 2009 року позивач отримав листа з повідомленням про підняття з 01 лютого 2009 року відсоткової ставки до 27,25% річних, що складає 2,27% на місяць. При цьому позивачу було запропоновано в строк до 01 лютого 2009 року сплатити заборгованість за тіло кредиту і відсоткова ставка буде меншою. В разі не згоди автоматично ставка буде підвищена з 01 лютого 2009 року без будь-яких додаткових дій з боку позивача. Повідомлення про зміну відсоткової ставки було оформлене 25 грудня 2008 року, а направлене на 14 день - 08 січня 2009 року. На підвищення відсоткової ставки позивач не надав згоди. Вважає, що відповідач порушив ст.. 12 ЗУ «Про захист прав споживачів», ст.. 654 ЦК України.

Рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 07 жовтня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ЗАТ КБ «Приватбанк» в особі Тернівського відділення КБ «Приватбанк» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи та судом порушені норми матеріального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін, оскільки для скасування рішення підстави вказані в ст.ст. 309, 311 ЦПК України відсутні, а доводи наведені в апеляційній скарзі не мають ознак неправильного застосування судом норм матеріального або процесуального права , які призвели , або могли призвести до невірного вирішення справи.

Відповідно до положень ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін , якщо визнає , що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст.. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення , яким суд , виконавши всі вимоги цивільного судочинства , вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення , ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин , на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень , підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи кредитний договір між позивачем та відповідачем було укладено 11 грудня 2006 року ( ар. сп. 8-9) , в якому було визначено умови як отримання позивачем суми кредиту так і порядок та строки повернення суми займу.

Згідно листа відповідача від 25 грудня 2008 р. № 20.1.3.2\6-40206 вбачається, що підставою для змін відсоткової ставки по кредитному договору укладеного з позивачем послугувало прийняття Національним банком України рішення про зміну облікової ставки і за відповідачем у відповідності до положень п. 2.3 вище вказаного договору залишено право на її підвищення , про що доводилося до відома позивача.( ар. сп.11).

Суд , вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги обґрунтовано виходив із положень ч. 1 ст. 651 ЦК України , згідно до якої зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.3 ст. 1056і ЦК України , що набрала чинності з 9 січня 2009 року умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною. Аналогічні положення містяться і ст.. 55 закуну України „ Про банки та банківську діяльність , що діє з тієї ж дати.

Таким чином, положення договору, передбачене пп. 2.3.1 п. 2.3 кредитного договору про право відповідача збільшувати розмір відсоткової ставки з 9 січня 2009 року в односторонньому порядку є нікчемною і не створює для сторін цієї угоди ніяких юридичних наслідків, а тому процентна ставка за кредитним договором повинна залишатись без змін .

Таким чином , колегія суддів вважає , що розглядаючи спір районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази , правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Доводи апеляційної скарги про те , що лист банку до позивача про збільшення відсоткової ставки було датовано 25 грудня 2008 року , а відправлено 8 січня 2009 року ( ар. сп. 11 ), що дає відповідачу можливість стверджувати , що відповідач діяв у межах договору , не можуть бути самі по собі підставою для задоволення апеляційної скарги за вище викладеними позиціями.

Решта доводів апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права , які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи , оскільки вони зводяться до не згоди з рішенням суду і були вивчені в суді першої інстанції і отримали оцінку суду.

Керуючись ст..ст. 303,307,308,313,314,315,317,319 ЦПК України , колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства комерційний банк" Приватбанк" -відхилити.

Рішення Тернавського міського суду Дніпропетровської області від 7 жовтня 2009 року -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення , однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України.