ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
16 липня 2010 р. м. Вінниця Справа № 2-а-2815/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни
при секретарі судового засідання: Балан Марині Анатоліївні
за участю :
представника позивача : Бондарчука Вадима Володимировича
у відсутність відповідача та третьої особи
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи:
за позовом: Акціонерного товариства "УкрСиббанк"; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_2
до: Відділу Державної виконавчої служби Літинського районного управління
про: визнання протиправним рішення у вигляді акту опису та арешту майна
ВСТАНОВИВ :
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Акціонерного товариства "УкрСиббанк"; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 до Відділу Державної виконавчої служби Літинського районного управління про визнання протиправним рішення у вигляді акту опису та арешту майна.
Розглядом позовних вимог в частині визнання протиправним рішення у вигляді акту опису та арешту майна, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно пункту 6 частини 1 статті 3 КАС України адміністративний позов – це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Виходячи із загального розуміння правового спору, публічно-правовий спір –це відносини, які виникають внаслідок реального або уявного порушення прав, свобод та інтересів учасників публічно-правових відносин.
Публічно-правові відносини –це відносини між органами влади і їх посадовими чи службовими особами, які здійснюють владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень і фізичними та юридичними особами.
Відповідно до положень статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Так, суб'єктом владних повноважень є - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч.1 ст. 3 КАС України).
Разом з тим, акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.
Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.
Крім того, відповідно до пункту 1.4 Наказу Міністерства юстиції України № 34/5 від 12.04.2005 «Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів» нормативно-правовий акт - офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.
З аналізу наведених норм вбачається, що оскаржуване рішення, а саме, акт опису й арешту майна не містить в собі ознак а ні нормативного акту, а ні акту індивідуальної дії, а тому не є рішенням суб’єкта владних повноважень, яке б породжувало певні правові наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і мало б обов’язковий характер для суб’єктів цих відносин, а тому не підлягає оскарженню в порядку адміністративного судочинства.
Беручи до уваги вищевикладене, провадження у справі в частині визнання протиправним рішення у вигляді акту опису та арешту майна підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 157, 165, 186, 254 КАС України, суд -
УХВАЛИВ :
Провадження у справі за позовом Акціонерного товариства "УкрСиббанк"; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 до Відділу Державної виконавчої служби Літинського районного управління про визнання протиправним рішення у вигляді акту опису та арешту майна - закрити.
< Текст >
Повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.
Відповідно до ст. 186 КАС України ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали . Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом 10 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо її не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна