Справа № 22-ц-2645 Головуючий у 1-й інстанції – Євтушенко М.О.
Категорія: 57 Суддя-доповідач – Жмака В.Г.
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
15 липня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Жмаки В.Г
суддів – Маслова В.О., Білецького О.М.
з участю секретаря судового засідання – Федини Д.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 19 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області про визнання дій не правомірними, зобов‘язання перерахувати пенсію, -
встановила:
Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 19 квітня 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України в м.Шостка в частині відмови здійснити з 01 березня 2009 року перерахунок та відповідні виплати пенсії ОСОБА_2 відповідно до ст.40, ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в розмірі показника середньої заробітної плати в Україні за 2008 рік. Зобов‘язано Управління пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області здійснити з 01 березня 2009 року перерахунок та забезпечити відповідні виплати пенсії ОСОБА_2 відповідно до ст.40, ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в розмірі показника середньої заробітної плати в Україні за 2008 рік, з урахуванням раніше проведених йому виплат після перерахунку пенсії. В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області посилається на неповне з‘ясування обставин справи, що мають значення для її вирішення, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, а тому просить скасувати постанову місцевого суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Свої доводи апелянт обґрунтовує тим, що після прийняття 22 травня 2008 року рішення Конституційним судом України про визнання неконституційними змін до ст.ст. 40,42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині визначення показника заробітної плати та порядку перерахунку пенсії, жодного іншого нормативно-правового акту щодо відновлення дії зазначених статей закону не було прийнято.
В зв’язку з цим, управління керувалося постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2010 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Зокрема, перерахунок пенсії позивача здійснено управлінням відповідно до п.п.3 п.11 названої постанови, а тому вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що при перерахунку пенсії позивача слід застосувати середню заробітну плату за 2008 рік.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції врахував усі факти, що входять до предмета доказування, встановлені обставини підтверджуються належними й допустимими доказами, доведені позивачем. Висновки суду відповідають встановленим фактам, суд дійшов до цих висновків з дотриманням та правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки не ґрунтуються на законі.
Так, на час виникнення спірних правовідносин, після рішення Конституційного Суду України № 10-рн/2008 від 22 травня 2008 року, є чинною, і такою, що врегульовує правовідносини між сторонами ч.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування», якою, зокрема, передбачено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.
Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Водночас згідно з вимогами ч.2 ст. 19 Основного Закону органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов‘язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, Управління як орган, якому законодавством делеговано повноваження щодо перерахування і виплати пенсій повинно було діяти відповідно до ч. 4 ст.42 вказаного Закону.
Закон має вищу юридичну силу, в порівнянні з постановою Кабінету Міністрів України, на яку є посилання в апеляційній скарзі, та якою відповідач керувався під час виникнення спірних правовідносин, тому саме вищезгаданий Закон був правильно застосований судом при вирішенні спору.
Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області відхилити.
Постанову Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 19 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий -
Судді -
Згідно з оригіналом: В.Г.Жмака