Справа № 22ц-2611/2010 Головуючий у 1 -й інстанції Коверзнев В.О.
Категорія - цивільна Доповідач Бойко О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого судді БОЙКО О.В.
суддів: ЛАЗОРЕНКА М.І., РЕДЬКИ А.Г.,
при секретарі Пільгуй Н.В.
за участю: прокурора Кравченко А.А., позивачки ОСОБА_2,
її представника ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4, її представника ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою помічника прокурора м. Чернігова на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 квітня 2010 року у справі за позовом першого заступника прокурора м. Чернігова в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, -
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 квітня 2010 року в задоволенні позову першого заступника прокурора м. Чернігова в інтересах ОСОБА_2 відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що здійснене самочинне будівництво не порушує право власності позивачки на її частину домоволодіння, а спір з приводу захисту права користування спільною земельною ділянкою підлягає вирішенню у відповідності до положень ЗК України, який в даних правовідносинах є спеціальним законом по відношенню до ЦК України.
В апеляційній скарзі помічник прокурора м. Чернігова просить вищевказане рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.
Так, апелянт зазначає, що судом не взято до уваги технічний паспорт та Генеральний план, з яких вбачається, що спірна прибудова побудована в 2007 році, а не в 1999 році, як зазначено в рішенні суду.
Висновки суду про те, що позивачка постійно проживає у Швейцарській Конфедерації, а тому зведена прибудова не порушує її права, не відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема положенням ст.319 ЦК України. Апелянт посилається на те, що позивачка тимчасово проживає за межами України, так як проходить курс лікування внаслідок тяжкого захворювання.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з таких підстав.
По справі встановлено, що позивачка ОСОБА_2 є власником 7/10 частин жилого будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 Власником іншої частини (3/10) є відповідачка ОСОБА_4 Садиба розташована на земельній ділянці площею 400 кв.м., яка перебуває у спільному користуванні сторін.
Також судом встановлено, що у 1999 році відповідачка самочинно перебудувала веранду до своєї частини будинку, збільшивши її розмір з 2.1 кв.м. до 19.2 кв.м., таким чином зменшивши двір загального користування на 17,1 кв.м.
Згідно з висновком спеціаліста експертної фірми „Еталон” № С-81246 від 17 грудня 2008 р., відстань від прибудови до огорожі складає 3,1 м, що достатньо для заїзду в гараж Д, який належить ОСОБА_2, але завдає певні незручності співвласниці домоволодіння ОСОБА_2
Таким чином, створення відповідачкою перешкод позивачці у користуванні її нерухомим майном не підтверджується доказами по справі.
Наявність певних неконкретизованих незручностей не може бути підставою для знесення прибудови відповідачки.
Суд першої інстанції слушно відзначив, що у разі знесення прибудови, відповідачка буде позбавлена веранди, наявність якої передбачена технічною документацією на домоволодіння, і прийшов до вірного висновку про те, що обраний позивачкою спосіб захисту її права не враховує законних прав відповідачки на наявність веранди.
Доводи апеляційної скарги щодо того, що позивачка тимчасово проживає за межами України, так як проходить курс лікування внаслідок тяжкого захворювання, нічим не підтверджені.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України апеляційний суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу помічника прокурора м. Чернігова - відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: