Справа № 11 - 318/10 Головуючий у 1 інстанції - Квятковський М.С.
ст. 186 ч. 2, 187 ч.1 Доповідач - Польовий М.І.
КК України
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Луцьк 13 липня 2010 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого-судді Польового М.І.,
суддів Силки Г.І., Пазюка О.С.,
з участю прокурора Старчука В.М.,
захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6,
потерпілої ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луцьку кримінальну справу за апеляцією засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6, захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2 на вирок Луцького міськрайонного суду від 27 квітня 2010 року, яким
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець та житель с.Підбереззя Горохівського району Волинської області, з середньою освітою, інспектор патрульної служби взводу №2 ПС Луцького МВ УМВС України у Волинській області, курсант Волинського училища професійної підготовки працівників міліції 4-го взводу ПСМ, не судимий, -
засуджений за ч.1 ст.187 КК України на 5 років позбавлення волі; за ч.2 ст.186 КК України на 5 років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно ОСОБА_5 призначено покарання 6 (шість) років позбавлення волі.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянин України, уродженець і мешканець АДРЕСА_1, з середньою спеціальною освітою, інспектор патрульної служби взводу №2 роти ПС Рівненського МВ УМВС України і Рівненській області, курсант Волинського училища професійної підготовки працівників міліції 4-го взводу ПСМ, не судимий, -
засуджений за ч.2 ст.186 КК України на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.
За ч.2 ст.187 КК України ОСОБА_6 виправдано за недоведеністю вчиненого злочину.
Запобіжний захід ОСОБА_5, ОСОБА_6 залишено тримання під вартою і строк відбування покарання постановлено рахувати з 26.12.2009 року.
Вирішено судом питання щодо речового доказу.
Як встановлено судом, ОСОБА_5 26 грудня 2009 року, близько 18 год. 35 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, між будинками №11, який знаходиться по вул.Пушкіна, та №9-а, що розташований по вул.Богдана Хмельницького в м.Луцьку, з метою заволодіння майном, із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров’я, вчинив напад на потерпілу ОСОБА_7
26 грудня 2009 року, близько о 19 год. 30 хв. ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_6, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, на вул.Рівненській, 123 в м.Луцьку, з метою заволодіння майном, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров’я, вчинили напад на потерпілу ОСОБА_8 і відкрито заволоділи її майном на загальну суму 1850 грн.
В апеляції засуджений ОСОБА_6, не оспорюючи доведеності винуватості та правильності кваліфікації дій по ч.2 ст.186 КК України, просить вирок суду змінити, пом’якшити призначене покарання, застосувати ст.75 КК України і звільнити від відбування покарання з випробуванням. Посилається на те, що при призначенні покарання суд не врахував, що до кримінальної відповідальності він притягується вперше, позитивно характеризується, на утриманні має малолітню дитину, що потерпіла не настоювала на призначенні йому суворого покарання.
Захисник ОСОБА_2 в апеляції в інтересах засудженого ОСОБА_6, не оспорюючи доведеності винуватості і правильності кваліфікації дій по ч.2 ст.186 КК України, просить пом’якшити його підзахисному покарання і застосувати ст.75 КК України. Посилається на те, що до кримінальної відповідальності ОСОБА_6 притягується вперше, позитивно характеризується, має на утриманні малолітню дитину, сприяв встановленню істини по справі, потерпіла не настоювала на його суворому покаранні. Вважає, що призначене ОСОБА_6 покарання є надто суворим, не відповідає його особі і тяжкості вчиненого злочину.
В спільній апеляції засуджений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_1, не оспорюючи доведеності винуватості і правильності кваліфікації дій за ч.2 ст.186 КК України, просять вирок суду змінити, перекваліфікувати дії ОСОБА_5 з ч.1 ст.187 на ч.1 ст.296 КК України, пом’якшити призначене покарання і звільнити його від відбування з випробуванням на підставі ст.75 КК України. Вважають, що висновки суду про вчинення ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України, не відповідають фактичним обставинам справи, судом невірно застосовано кримінальний закон і призначено покарання, яке не відповідає тяжкості злочину і особі засудженого. Наміру заволодіти майном потерпілої ОСОБА_7 не було. Вирок побудований на припущеннях, противоречивих показаннях потерпілої. Показання засудженого ОСОБА_6 також не відповідають дійсності. При призначенні покарання не враховано, що до кримінальної відповідальності ОСОБА_5 притягується вперше, характеризується позитивно, має сім’ю, постійне місце проживання, сприяв розкриттю злочину, потерпіла ОСОБА_7 просила його суворо не карати.
Заслухавши доповідача, який виклав суть справи та доводи апеляцій, засуджених та захисників, які апеляцію підтримали, потерпілу ОСОБА_7, яка вважала, що призначене ОСОБА_5 покарання слід пом’якшити, міркування прокурора про залишення вироку без змін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляції до задоволення не підлягають.
Висновок суду про вчинення ОСОБА_5, ОСОБА_6 за попередньою змовою групою осіб відкритого викрадення майна потерпілої ОСОБА_8 із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров’я, підтверджується перевіреними і дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав відповідну юридичну оцінку і в поданих апеляціях не оспорюється.
Кваліфікація судом дій ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по даному епізоду по ч.2 ст.186 КК України є вірною.
Обгрунтовано суд також засудив ОСОБА_5 за ч.1 ст.187 КК України по епізоду нападу з метою заволодіння майном потерпілої ОСОБА_7 із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров’я.
Твердження засудженого ОСОБА_5 про те, що він не мав наміру заволодіти майном потерпілої ОСОБА_7 були предметом ретельного дослідження суду і з обгрунтуванням спростовані з наведенням у вироку відповідних мотивів.
Із показань потерпілої ОСОБА_7 та засудженого ОСОБА_6 вбачається, що ОСОБА_5 вчинив напад на потерпілу саме з метою заволодіння її майном.
В явці з повинною (т.1 а.с. 37) ОСОБА_5 також визнав ці обставини і власноручно зазначив, що напад на потерпілу ОСОБА_7 було вчинено з метою заволодіння її майном і що він виривав у неї з рук пакет.
Згідно висновку судово-медичної експертизи від 01.02.2010 року потерпілій ОСОБА_7 були спричинені легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я.
Підстав не вірити показанням потерпілої ОСОБА_7 і засудженого ОСОБА_6 у суду не було, оскільки вони співпадають і об’єктивно підтверджуються матеріалами справи.
Даних про те, що потерпіла ОСОБА_7 та засуджений ОСОБА_6 обмовили ОСОБА_5 по справі не встановлено.
При призначенні засудженим покарання врахована тяжкість вчинених злочинів, дані про їх особи і воно відповідає вимогам ст.ст.50, 65 КК України, є необхідним й достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.
Законних підстав для зміни вироку по обставинах, викладених в апеляціях, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Вирок Луцького міськрайонного суду від 27 квітня 2010 року залишити без змін, а апеляції засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6, захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2 – без задоволення.
Головуючий /-/ Польовий М.І.,
Судді /-/ /-/ Силка Г.І., Пазюк О.С.
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Волинської області М.І.Польовий