Справа № 22-4352 Головуючий у 1 інстанції –
Мельник А. В. Доповідач – Семенюк Т.А.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 червня 2010 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого – Семенюк Т.А.
Суддів – Прокопчук Н.О., Карпенко С.О.
при секретарі – Сірик Л.Є.
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Київського національного університету технології та дизайну на рішення Печерського районного суду м. Києва від 2 лютого 2010 року в справі за позовом Київського національного університету технології та дизайну до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, -
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 2 лютого 2010 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду, представник Київського національного університету технології та дизайну подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, вважаючи, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача про стягнення з відповідача 25371 грн. у відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що 4 жовтня 2008 року біля стін головного корпусу Київського національного університету технологій та дизайну було проведено мітинг. Організатором вказаної акції був ОСОБА_2 Учасниками мітингу було знищено та пошкоджено майно Університету, а саме: частково зруйновано бруківку із плит, перед входом до головного корпусу університету; зроблено написи на бруківці; розлито фарбу на сходи університету.
Вартість пошкоджених речей (вартість плит бруківки) а також вартість робіт по відновленню речей (усунення написів із бруківки, усунення фарби зі сходів, монтаж бруківки замість зруйнованої) становлять розмір реальних збитків завданих університету і дорівнює сумі 25 371 грн.
Представники позивача підтримали позов.
Відповідач в судовому засіданні участь не приймав.
По справі постановлене заочне рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, 4 жовтня 2008 року за адресою АДРЕСА_1 біля будинку головного корпусу Київського національного університету технологій та дизайну було проведено акцію протесту, участь в якій поряд з іншими особами брав відповідач. Особи, які брали учать в акції, робили написи фарбою на бетонних плитах тротуару, демонтували декілька плит та розлили фарбу на сходах будинку за адресою АДРЕСА_1.
З відеозапису вбачається, що відповідач під час участі в акції робив напис на бетонній плиті тротуару та вчиняв дії по демонтажу однієї з плит тротуару.
Доказів про вчинення відповідачем інших дій, зокрема розливання фарби, позивачем не надано.
Згідно з постановою Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 10 листопада 2008 року, в порушенні кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 194 та 296 КК України відносно ОСОБА_2 відмовлено на підставі п. 2 ст. 6 КПК України (а.с. 97).
Відповідно до ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно зі ст. 1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено, що розмір збитків, заподіяних діями відповідача у вигляді нанесення ним напису на тротуарну плиту, а також спільними діями відповідача та інших осіб у вигляді демонтажу тротуарної плити, становить 2537І грн. та не надано допустимих та належних доказів.
Колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги, що позивач не довів відсутності своєї вини у заподіянні шкоди, що ЦПК України встановлено презумпція вини відповідача, оскільки ці доводи спростовуються обставинами справи, а саме – постановою Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 10 листопада 2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2, зокрема за ст. 194 КК України.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 6І ЦПК України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду, що надані позивачем на підтвердження своїх вимог докази (договори на виконання будівельно-монтажних робіт, розрахунки, кошториси, дефектний акт та акт виконаних робіт) не свідчать саме про такий, а не інший розмір заподіяної шкоди, а тому не можуть бути враховані судом при визначені розміру заподіяної шкоди.
Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом порушені норми матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.
Оскільки рішення суду є законним, обґрунтованим, висновки суду відповідають обставинам справи, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Київського національного університету технології та дизайну відхилити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 2 лютого 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий Судді