У  Х  В  А  Л  А

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

13 липня 2010 року                                                                                                      м. Ужгород

    Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області

                                                          в складі : головуючого – судді Мацунича М.В.

                                                             суддів : Дроботі В.В., Ігнатюка Б.Ю.

                                                при  секретарі : Добра М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хустського районного суду від 30 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на дитину, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Хустського районного суду від 30 квітня 2010 року позов задоволено частково.

На рішення суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій клопоче перед апеляційною інстанцією стосовно його скасування в частині зміни розміру аліментів та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні цієї вимоги. Мотивує її тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним, оскільки ухвалено з порушенням вимог норм процесуального та матеріального права.

В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав вимоги апеляційної скарги та просив задовольнити її з наведених в ній підстав.

Протягом судового розгляду судом першої інстанції встановлено, що розмір аліментів підлягає збільшенню, оскільки матеріальне становище позивачки важке, а тому це є підставою для зміни розміру аліментів.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення особи, яка бере участь у справі та дослідивши матеріали справи і перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області визнала за необхідне апеляційну скаргу відхилити, виходячи з наступних мотивів.

Виходячи з положень ч.3 ст.10 ЦПК України – кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доводами апеляційної скарги є те, що в суду не було підстав для збільшення розміру аліментів, оскільки матеріальний стан апелянта не покращився. У зв’язку з економічною кризою припинив підприємницьку діяльність.

Проте такі доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Виходячи з ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду у разі зміни матеріального стану.

Як установлено судом та убачається з матеріалів справи, дочка сторін ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає з позивачкою та в зв’язку з її розвитком у ОСОБА_2 збільшились витрати на утримання та належне забезпечення фізіологічного розвитку дочки. В той час як доходи позивачки становлять тільки по місцю роботи мінімальна зарплата / а.с. 8 /.

Апелянт стверджуючи, що на цей час ніде не працює, але в той же час і не звертався до районного центру зайнятості для отримання допомоги по безробіттю. Зазначене може свідчити про те що апелянт має дохід, який дозволяє йому себе матеріально забезпечувати, але такий ніде не фіксується.

Також матеріали справи не містять доказів того, що апелянт ніде не працює через наявність важкого захворювання яке перешкоджає йому працювати або наявність інвалідності й тому є непрацездатним.

Задовольняючи вимоги частково в частині збільшення розміру аліментів до 450 гривень, суд першої інстанції виходив з того, що такий незначний розмір аліментів більш менш буде відповідати природнім потребам на утримання малолітньої дочки.

    Таким чином, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області у відповідності до вимог передбачених ст. ст. 213, 308 ЦПК України дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін .

Враховуючи з наведеного та керуючись вимогами статей 307, 308, 314, 315 і 319 ЦПК України, колегія суддів :

у  х  в  а  л  и  л  а :  

апеляційну скаргу ОСОБА_1 – відхилити.  

Рішення Хустського районного суду від 30 квітня 2010 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили .

Головуючий  : ______________________                 Судді :  ______________________                                                                             ______________________