У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2010 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області
в складі : головуючого – судді Мацунича М.В.
суддів : Дроботі В.В., Ігнатюка Б.Ю.
при секретарі : Добра М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою Прокурора Іршавського району на ухвалу Іршавського районного суду від 19 квітня 2010 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовною заявою Прокурора Іршавського району до Іршавської міської ради, ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення міськради та державного акту на право власності на земельну ділянку, -
в с т а н о в и л а :
Ухвалою Іршавського районного суду від 19 квітня 2010 року відмовлено прокурору Іршавського району у відкритті провадження у справі за позовною заявою.
На ухвалу суду прокурор Іршавського району подав апеляційну скаргу в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати таку, а матеріали позову направити до того ж суду для розгляду по суті вимог. При цьому зазначає, що судом допущено порушення вимог норм процесуального права.
В ході судового розгляду представник апелянта Гангур М.І. підтримав доводи апеляційної скарги з наведених мотивів та просив її задовольнити .
Протягом судового розгляду судом першої інстанції встановлено, що прокурор Іршавського району звернувся з позовом про визнання недійсним рішення міськради та державного акту на право власності на земельну ділянку. Позаяк земельні спори відносяться до публічно-правових спорів, а тому на ні поширюється адміністративна юрисдикція.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторони, яка бере участь у справі, розглянувши і дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області дійшла висновку, що дана скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних мотивів.
Звертаючись у суд з позовом прокурор Іршавського району заявив дві вимоги, які полягають у визнанні недійсним рішення міськради та державного акту на право власності на земельну ділянку.
Відповідно до змісту п.п. а), б), в), г) ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
А рішенням КС України від 01.04.10р. № 10-рп/2010 дано офіційне тлумачення вищенаведених пунктів, які треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб’єкти владних повноважень. Та положення п.1 ч.1 ст.17 КАС України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на спори із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб’єктом владних повноважень, пов’язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.
Таким чином, висновок суду в частині визнання недійсним рішення міськради є правильним.
Стосовно висновку суду про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку то з таким колегія суддів не може погодитись.
Як убачається з Державного акту на право власності на земельну ділянку від 20.02.10р. ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0656 га. /а.с.7/.
Згідно п.1 ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Одним з предметів позову є визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, тобто наявний спір про право на отриману земельну ділянку.
За таких обставин заявлена у справі дана позовна вимога випливає із відносин, що мають приватноправовий характер, а тому орган місцевого самоврядування в них не виступає як суб'єкт владних повноважень. Посвідчення Державного акту на право власності на земельну ділянку головою міської ради є етапом реєстрації даного акту в Книзі записів, який не змінює правову природу спірних відносин і не перетворює цей спір у публічно-правовий.
Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Поза як допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому це є підставою для часткового скасування ухвали суду й передачі справи в цій частині вимог до того ж суду для розгляду зі стадії пред’явлення позову.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню, а ухвала зміні, оскільки вимоги про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.
На підставі викладеного та керуючись статтями 307, 312, 314, 315 і 319 ЦПК України, колегія суддів :
у х в а л и л а :
апеляційну скаргу Прокурора Іршавського району – задовольнити частково.
Ухвалу Іршавського районного суду від 19 квітня 2010 року, змінити.
Ухвалу Іршавського районного суду від 19 квітня 2010 року про відмову у відкритті провадження у справі в частині вимог про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку скасувати, а матеріали позову направити до того ж суду для вирішення зі стадії пред’явлення позову.
У решті ухвалу суду залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили .
Головуючий : ______________________
Судді : ________________________
________________________