Справа №2-946/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2009 року м. Роздільна

Роздільнянський районний суд одеської області

у складі: головуючого судді Герасимюка В.М.,

при секретарі Кириловій І.В.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права приватної власності на будинок з господарськими спорудами,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права приватної власності на житловий будинок з господарськими спорудами.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, про що надав суду письмову заяву.

В судовому засіданні відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позовні вимоги визнали, про що написали заяви, просили слухати справу за їх відсутності.

Суд, оцінив докази по справі вважає, що позов підлягає задоволенню на підставі слідуючого.

Згідно рішення Старостинської сільської ради Роздільнянського району Одеської області № 14-2005 р від 30.03.2005 р.-ср від 30.03.2005 року ОСОБА_2 було виділено земельну ділянку в с.Нові-Чобручі Роздільнянського району Одеської області по АДРЕСА_1 розміром 0,20 га для будівництва житлового будинку.

Судом встановлено, що між ОСОБА_2 якому була виділена земельна ділянка та ОСОБА_1, ОСОБА_4 була укладена усна угода, що на земельній дільнці, наданій ОСОБА_2 житловий будинок будуть будувати ОСОБА_1 та ОСОБА_4 для особистих потреб та за свої кошти.

Згідно свідоцтва про шлюб НОМЕР_1 від 2.11.1976 року позивач знаходиться в шлюбі з ОСОБА_4 Згідно свідоцтва про народження відповідача ОСОБА_2, якому була надана земельна ділянка є сином позивача та відповідача ОСОБА_4

Позивач з відповідачами знаходяться у родинних відносинах, неприязних стосунків між ними не має. Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 житлом забезпечені.

Підстав для невизнання позовних вимог не встановлено, права третіх осіб не порушено.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, з відповідачів солідарно необхідно стягнути державне мито на користь держави, яке не сплачено позивачем при подачі позовної заяви, оскільки він звільнений від сплати на підставі п.18 ст. 4 Декрету КМ України „Про Державне мито" від 30.04.1993 року.

Керуючись ст. ст. 328,331,392 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 10,60,88,209,212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права приватної власності на будинок з господарчими спорудами задовольнити повністю.

Визнати право приватної власності за ОСОБА_1 на житловий будинок АДРЕСА_1 Роздільнянського району Одеської області, який складається з: передньої 18,50 кв.м, ванної - 7,40 кв.м, коридору - 8,30 кв.м, їдальні -13,70 кв.м, кухні - 11,30 кв.м, жилої - 13,70 кв.м, жилої - 13,30 кв.м, жилої - 16,20 кв.м, навісу - 7,30 кв.м, ґанку - 10,20 кв.м, та на господарські споруди, які складаються з: гаражу - 27,90 кв.м, кладової 9,40 кв.м., кладової - 13,95 кв.м, альтанки - 13,50 кв.м.

Стягнути із відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно на користь держави 1700 (одну тисячу сімсот) гривень судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку передбаченому ч.4 ст. 295 ЦПК України.