Справа №2-12/2009р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2009 року Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого: Потеряйко С.А.

при секретарях: Іванченко Т.Б., Різник Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тараща справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя та визначення порядку користування комунальними послугами, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з вищеназваним позовом.

В судовому засіданні представник позивачки та позивачка свій позов підтримала і просить суд збільшити частку у спільній сумісній власності подружжя, визнати за нею право власності на частину літньої кухні Г-1, (приміщення 1-1 площею 4,70 кв.м.,, приміщення 1-2 площею 11,10 кв.м., приміщення 1-3 площею 7,80 кв.м.), літню кухню В-1 площею 10,40 кв.м, а за відповідачем визнати право власності на частину приміщення літньої кухні Г-1 (приміщення 1-4 площею 9.00 кв.м), сарай-прибудову площею 5,20 кв.м., убиральню, огорожу, фундамент під будівництво майбутнього житлового будинку, які розташовані в АДРЕСА_1

Відповідач позов визнав частково і просить суд визнати за ним право власності на нерухоме майно, літню кухню Г-1, літню кухню В-1, сарай-прибудову, убиральню, огорожу, фундамент під будівництво майбутнього житлового будинку, убиральню, огорожу, які розташовані в АДРЕСА_1, а з нього на користь позивачки стягнути грошову компенсацію в розмірі 15425,34 грн.

Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 06.06.1986 року по 04.12.2007 рік, а фактично проживали по квітень 2008 р. Від спільного проживання мають повнолітню дочку.

За час спільного проживання сторонами придбано рухоме майно та побудовано літню кухню Г-1, літню кухню В-1, сарай-прибудову, вбиральню, фундамент для майбутнього житлового будинку, які розташовані в АДРЕСА_1

Житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_1 Київської області належить відповідачу в даній справі, відповідно до договору дарування від 12.04.1995 року, посвідченого державним нотаріусом Таращанської державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за №1448.

Ухвалою Таращанського райсуду від 31.10.2008 року в частині поділу рухомого майна, визнано мирову угоду та закрито в цій частині провадження в справі.

Оскільки під час слухання справи в суді, сторони не дійшли до спільної згоди щодо вартості майна, ставили вимоги про поділ майна в натурі, то відповідно до ухвали Таращанського райсуду від 05 березня 2009 року, за згодою сторін, по справі було призначено судово-будівельну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання: встановлення дійсної ринкової вартості приміщень, розташованих в АДРЕСА_1 Київської області; чи є дані приміщення житловими і чи підлягають вони поділу в натурі (надати можливі варіанти поділу з технічної точки зору в співвідношенні 1/2 до 1/2.); якщо поділ спірних приміщень неможливий, то надати варіанти порядку користування даними приміщеннями, надвірними будівлями та встановити дійсну ринкову вартість фундаменту розміром 8x12, який розташований в АДРЕСА_1

Оплату за проведення експертизи було покладено на позивачку ОСОБА_1, роз’яснено їй положення ст. 146 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі. Проведення експертизи, за клопотанням позивачки, доручено КНІСЕ.

Представник позивачки 14.05.2009 року був ознайомлений із листом КНІСЕ щодо порядку проведення та вартості експертизи.

Справу повернуто до суду 26.08.2009 року без виконання ухвали від 05.03.2009 року, оскільки позивачкою не проведена оплата експертного дослідження.

26.08.2009 року судом винесено ухвалу про відновлення провадження в справі та призначено дану цивільну справу до судового розгляду з викликом сторін.

Позивачка 03.09.2009 року залишила судове засідання, заявивши відвід складу суду.

Відповідач в судовому засіданні підтримав свої вимоги та пояснення, які ним подавалися в попередніх судових засіданнях.

Вказані обставини встановлено з пояснень сторін, свідків, матеріалів справи, вивчених в судовому засіданні.

У відповідності з вимогами ст. ст. 60,70 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. У разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними.

У відповідності з вимогами ст. 62 СК України, якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилось у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане, за рішенням суду об’єктом спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст. 71 СК України, майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір вирішується судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

В судовому засіданні відповідач стверджував, що літню кухню Г-1, літню кухню В-1, сарай-прибудову, вбиральню та фундамент для майбутнього житлового будинку, він будував за власні кошти, після розірвання шлюбу з позивачкою.

Проте, дані обставини спростовуються показами свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які суду пояснили, що після розірвання шлюбу між позивачкою та відповідачем у 1998 році, вони продовжували проживати разом, вели спільне господарство та будівництво.

Враховуючи дані обставини справи та виходячи із вищезазначених статей СК України, беручи до уваги, що в п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 жовтня 1991 року №7 з послідуючими змінами „Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" роз’яснено, що будинок, який належав одному з подружжя, може бути визнаний згідно зі ст. 25 КпШС (нині ст. 62 СК України) спільним майном подружжя, якщо в період шлюбу істотно збільшилось його цінність внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя або їх обох, суд вважає, що позовні вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню.

Суд визнає літні кухні Г-1 та В-1, які придатні для житла, розташованих в АДРЕСА_1 Київської області - об’єктом спільної сумісної власності подружжя, оскільки в судовому засіданні знайшло підтвердження та обставина, що за час перебування у шлюбі сторони за рахунок спільних трудових та грошових затрат провели будівництво вказаних об’єктів.

Оскільки з вини позивачки не було проведено судово-будівельної експертизи, не визначено дійсної ринкової вартості нерухомого майна, розташованого в АДРЕСА_1, не визначено варіантів поділу даного майна в натурі, не визначено вартості будівельних матеріалів затрачених на будівництво фундаменту під майбутній житловий будинок, то суд вважає за необхідне відмовити позивачці в задоволенні її позову в частині виділення в натурі їй нерухомого майна, а саме: літньої кухні Г-1, (приміщення 1-1 площею 4,70 кв.м.,, приміщення 1-2 площею 11,10 кв.м., приміщення 1-3 площею 7,80 кв.м.), літню кухню В-1 площею 10,40 кв.м.

З цих же підстав суд відмовляє відповідачу у задоволенні його вимог щодо визнання права власності на нерухоме майно літню кухню Г-1, літню кухню В-1, сарай-прибудову, убиральню, огорожу, фундамент під будівництво майбутнього житлового будинку, убиральню, огорожу, які розташовані в АДРЕСА_1, та стягнення з нього на користь позивачки грошової компенсації в розмірі 15425,34 грн.

Керуючись ст. ст. 2,8, 10,15,88,130,213-215,218 ЦПК України, ст. ст. 60,62,69-72 СК України, ст. 372 ЦК України, Постановою Пленуму ВСУ від 04.10.1991 року №7 з послідуючими змінами „Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок", Постановою Пленуму ВСУ від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання шлюбу недійсним та поділ спільного майна подружжя» суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя та визначення порядку користування комунальними послугами задовольнити частково.

Визнати нерухоме майно: літню кухню Г-1, літню кухню В-1, сарай-прибудову, убиральню, огорожу, фундамент під будівництво майбутнього житлового будинку, убиральню, огорожу, які розташовані в АДРЕСА_1 об’єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Визнати право власності за ОСОБА_1 на 1/2 частину нерухоме майно: літню кухню Г-1, літню кухню В-1, сарай-прибудову, убиральню, огорожу, фундамент під будівництво майбутнього житлового будинку, убиральню, огорожу, які розташовані в АДРЕСА_1 Визнати за ОСОБА_2 право власності на на 1/2 частину нерухоме майно: літню кухню Г-1, літню кухню В-1, сарай-прибудову, убиральню, огорожу, фундамент під будівництво майбутнього житлового будинку, убиральню, огорожу, які розташовані в АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Таращанський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.