Справа № 2-473/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М                                                                                         У К Р А Ї Н И    

13 липня 2010 р.  Чорноморський  районний суд   Автономної Республіки Крим   у  складі:                       головуючого  судді                                          Дядіченко С.В.

при   секретарі                                 Олевському О.В.

розглянувши  у  відкритому судовому  засіданні  цивільну  справу  за позовом ОСОБА_1 до Кримського Республіканського підприємства «Бюро реєстрації і технічної інвентаризації м. Євпаторії» про тлумачення договору дарування та про спонуку вчинити певні дії,

                                                                  В С Т А Н О В И В  :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до  Кримського Республіканського підприємства «Бюро реєстрації і технічної інвентаризації м. Євпаторії» про тлумачення договору дарування та про спонуку вчинити певні дії, мотивуючі свої вимоги тим, що 14.12.1971 року між нею та її батьком ОСОБА_2 був укладений договір дарування будинку АДРЕСА_1. Зазначений договір був засвідчений виконкомом Новосільської сільської ради. В будинку позивачка проживає з 1953 року і до теперішнього часу. 22.02.2010 року за її заявою був виготовлений технічний паспорт на будинок № 27-27 «а» тому, що з 01.01.1986 року особистий рахунок по будинку був розділений між позивачкою та її батьком. Однак позивачка в теперішній час не може зареєструвати право власності на будинок, оскільки у договорі дарування відсутня адреса будинку та його технічна характеристика. У зв’язку з чим, позивачка просить на підставі ст.213 ЦК України здійснити тлумачення договору дарування від 14.12.1971 року та зазначить, що по договору дарування ОСОБА_2 передав у власність позивачці  житловий будинок № 27-27 «а» по АДРЕСА_1, який складається із літеру «А», прибудов під літерами «А1, а2, а3», літній кухні літеру «Б», сараю літеру «М». погребу літеру «Р», огорож № 1,10,2,6,8, воріт № 3, хвіртки №5,№7, колодязя № 9, а також зобов’язати відповідача здійснити реєстрацію права власності на жилої будинок № 27-27 «а» по АДРЕСА_1 за позивачкою.

Позивачка та її представник  у судовому засіданні позов підтримали у повному обсязі, позивачка надала вищевикладені пояснення, крім того зазначила, що відповідач неодноразово в усної формі відмовлявся зареєструвати договір по різним причинам: у зв’язку з відсутністю адреси будинку, його технічних характеристик, наявністю самовільно збудованих будівель та розбіжністю в назві населеного пункту. Письмову відмову відповідач не надавав. Самовільно ніяких будівель позивачка не будувала, все їй було залишено її батьком.

Представник відповідача - Кримського Республіканського підприємства «Бюро реєстрації і технічної інвентаризації м. Євпаторії»  - в судове засідання не з’явився, про розгляд справи сповіщався належним чином, надіслав відгук на позовні вимоги, згідно до якого, з позовом він не згодний, у зв’язку з тим, що  позивач офіційно до нього з правовстановлюючими документами та з заявою про реєстрацію за ним права власності не звертався, відповідач не приймав рішення щодо відмови в реєстрації права власності, тому позовні вимоги є передчасними. Крім того, у будинку є самовільно збудовані будівлі, які не здані в експлуатацію. Представник відповідача вважає, що позивачеві необхідно пройти адміністративну процедуру щодо здачі будівель в експлуатацію, у зв’язку з чим, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд на підставі ст.169 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача, оскільки він належним чином був сповіщений про розгляд справи.

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні надав пояснення, що позивачка є її мати. Вона та її мати неодноразово зверталися до БТІ з документами на будинок, однак їм неодноразово в усної формі відмовляли в реєстрації прав власності за різними причинами. Свідку відомо про те, що зазначений будинок належав ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 1952 року, однак самого договору у сільської раді не збереглося.

      Суд, заслухав позивачку, її представника, допитав свідка, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає,  що  позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

       Як вбачається з матеріалів цивільної справи, 14.12.1971 року між позивачкою та ОСОБА_2 у с. Новосільське був укладений договір дарування будинку, який складається із двох кімнат та веранди. Зазначений договір був засвідчений секретарем виконкому Новосільської сільської ради (а.с.13). Згідно до довідки виконкому на 01.01.1986 року за ОСОБА_2 числиться Ѕ частина жилого будинку 1953 року будівництва, який розташований за адресою у АДРЕСА_1 (а.с.14). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.17). Право власності на житловий будинок, який розташований у АДРЕСА_1 не зареєстровано, що підтверджується відповіддю КРП БРТІ м. Євпаторії (а.с.19).

         Згідно до ст.213 ЦК України -  н а вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з’ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

         Суд вважає, що підстав для тлумачення договору дарування від  14.12.1971 року не існує, оскільки значення термінів, слів і понять в ньому зрозуміли.

          Суд також погоджується з доводами представника відповідача про те, що позивачка офіційно до відповідача з правовстановлюючими документами та з заявою про реєстрацію за нею права власності не зверталася, відповідач не приймав рішення щодо відмови в реєстрації права власності, тому в задоволенні позовних вимог в частині зобов’язання відповідача здійснити реєстрацію права власності, необхідно відмовити у зв’язку з їх передчасністю.

          На підставі викладеного та керуючись ст.213 ЦК України та керуючись ст.ст. 10,11,60, 169,209, 212-215 ЦПК України,   суд

                                                  В И Р І Ш И В :

         В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Кримського Республіканського підприємства «Бюро реєстрації і технічної інвентаризації м. Євпаторії» про тлумачення договору дарування та про спонуку вчинити певні дії   відмовити.

Рішення  може  бути  оскаржено  в  апеляційному  порядку   до  апеляційного  суду   АРК    через  Чорноморський районний  суд  АРК    шляхом  подачі  в  10-ти  денний  строк  з  дня   проголошення    рішення   заяви  про  апеляційне  оскарження  і  поданням   після  цього   протягом  20  днів   апеляційної  скарги ,  або  в  порядку ,  передбаченому  ч. 4  ст. 295  ЦПК  України.

Суддя                                                     Дядіченко С.В.