ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
13.07.2010 року Справа № 10/63пн-к
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Лазненко Л.Л.
суддів Медуниці О.Є.
Якушенко Р.Є.
секретар
судового засідання Михайличенко Д.В.
та за участю
представників сторін:
від позивача: ОСОБА_3, НОМЕР_1, від 09.06.2000,
від відповідача: ОСОБА_1, довіреність № 025,
від 01.07.2010
розглянув
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Стахановмаш», м. Стаханов Луганської області
на рішення
господарського суду Луганської області
від 12.05.2010 (підписане –17.05.2010
по справі № 10/63пн-к (суддя –Мінська Т.М.)
за позовом ОСОБА_3, м. Стаханов Луганської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Стахановмаш», м. Стаханов Луганської області
про визнання недійсним рішення загальних зборів від 03.03.2010
В С Т А Н О В И В:
Позивачем –ОСОБА_3, м. Стаханов Луганської області заявлені вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Стахановмаш», м. Стаханов Луганської області про визнання недійсним рішення загальних зборів Учасників ТОВ «Завод «Стахановмаш»від 03.03.2010.
Рішенням господарського суду Луганської області від 12.05.2010 у справі № 10/63пн-к позов задоволений частково: визнано частково недійсним рішення загальних зборів Учасників ТОВ " Завод "Стахановмаш" від 03.03.2010., а саме: оформлені протоколом № 01 від 03.03.2010 рішення з питань:
Пункту 3 порядку денного “Про вихід Учасника ОСОБА_3 з ТОВ " Завод "Стахановмаш".
Пункту 4 порядку денного “Про зменшення статутного капіталу ТОВ " Завод "Стахановмаш".
Пункту 5 порядку денного “Про перерозподіл часток у статутному капіталі ТОВ " Завод "Стахановмаш".
Пункту 6 порядку денного “Про затвердження нової редакції Статуту ТОВ " Завод "Стахановмаш".
Суд першої інстанції у своєму рішення зазначив, що Учасник, який виходить з Товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.
За домовленістю між Учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінено переданням майна в натурі.
Якщо вклад до статутного фонду здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційне частці Учасника у статутному фонді, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.
В нормах статті 54 Закону України “Про господарські товариства” визначено, що при виході Учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна Товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з Товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою Товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.
Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного Товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.
Отже, законодавством та Статутом Товариства передбачено право позивача вийти з Товариства і право на отримання вартості частини майна Товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі.
Згідно ст. 203 Цивільного процесуального України волевиявлення Учасника правочину має відповідати його внутрішній волі. Як вбачається із тексту поданих позивачем заяви про вихід з додатком, а також з формулювання питань за п 3.1. і 3.2. порядку денного загальних зборів 03.03.2010 позивач не виявляла наміру про вихід з товариства на інших умовах, ніж зазначено нею. При цьому на зборах не обговорювалось чи бажає позивач вийти з Товариства, якщо сума, що підлягає їй виплаті буде визначена меншою.
Суд дійшов висновку, що рішення загальних зборів учасників ТОВ "Завод "Стахановмаш" від 03.03.2010. з п. 3 порядку денного прийнято з порушенням прав позивача, передбачених вищевказаними нормами законодавства, і визнається судом недійсним. Рішення загальних зборів учасників ТОВ "Завод "Стахановмаш" від 03.03.2010. з п. 4,5,6 порядку денного є похідними від рішення з п. 3, тому також визнаються судом недійсним.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 03.06.2010 для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Стахановмаш»від 26.05.2010 № 23/212 на рішення господарського суду Луганської області від 12.05.2010 у справі № 10/63пн-к керуючись ст. 28 Закону України "Про судоустрій України", призначено судову колегію у складі: Лазненко Л.Л. –суддя –головуючий; Бородіна Л.І. –суддя; Медуниця –суддя.
Ухвалою судової колегії від 03.06.2010 порушено апеляційне провадження у справі 10/63пн-к та призначено розгляд справи на 13.07.2010
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 12.07.2010 було змінено склад судової колегії по даній справі: у зв'язку з відпусткою суддів Бородіної Л.І. її було виключено зі складу судової колегії та введено суддю Якушенко Р.Є.
Відзивом б/н від 12.07.2010 на апеляційну скаргу по справі № 10/63пн-к відповідач довів суду про своє непогодження з викладеними в ній доводами, вважає скаргу необґрунтованою.
Судами двох інстанцій з дотриманням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України досліджені такі обставини.
Рішенням Засновників –ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_3 від 28 січня 2008 року було створено Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод «Стахановмаш». ОСОБА_3, є учасником даного товариства з розміром частки 39%.
Статутний капітал Товариства складає 51500 грн. (п. 4.1. Статуту Товариства, затвердженого протоколом загальних зборів № 01 від 28.01.2008.
Згідно п. 4.3. Статуту 2008 року вклади Учасників в Статутний капітал та розміри часток кожного учасника такі:
ОСОБА_8 - 15707, 50 грн. - 30,5% Статутного капіталу,
ОСОБА_9 –15707, 50 грн. - 30,5% Статутного капіталу,
ОСОБА_3 –20 085, 00 грн. - 39,5% Статутного капіталу.
31.12.2009 року ОСОБА_3 направила Товариству із супровідним листом адресовану загальним зборам Товариства заяву про вихід зі складу учасників Товариства з виплатою частки у Статутному капіталі Товариства та вартості частини майна пропорційно частки у Статутному капіталі Товариства, на якій підпис ОСОБА_3 посвідчено приватним нотаріусом 29.12.2009 (а.с. 25), а також доповнення до цієї заяви, в якій повідомлялось, що свою частку майна, вона оцінює у сумі 500 тис. грн. (а.с.26). Факт отримання вказаної заяви із додатком не заперечується відповідачем. Відповідач стверджує, що дані документи отримані Товариством 11.01.2010, підтверджуючи це випискою з книги реєстрації вхідної кореспонденції (поштовий конверт суду не наданий).
25.01.2010 року директор ТОВ "Завод "Стахановмаш" направив на ім`я ОСОБА_3 повідомлення про проведення 03.03.2010 року чергових загальних зборів учасників з зазначенням питань порядку денного.
03.03.2010 року в м. Стаханов Луганської області по вул. Літке, 1 відбулися загальні збори учасників ТОВ " Завод "Стахановмаш". На зборах були присутні два учасника особисто –ОСОБА_8, ОСОБА_3 та повноважний представник ОСОБА_9 –ОСОБА_1 Проведення зборів оформлено протоколом № 01 від 03.03.2010 (а.с. 92-96).
Пунктом 4 частини першої статті 12 ГПК передбачено, що стороною корпоративного спору може бути також учасник, що вибув з товариства, спори про визнання недійсними рішень про виключення учасника з товариства, а також спори, пов'язані з визначенням та стягненням вартості частки майна товариства, належної до сплати учаснику, який вийшов (вибув) з товариства, належать до корпоративних і підлягають розгляду виключно господарськими судами.
Нормами ст. 148 Цивільного кодексі України визначено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.
Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.
За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінено переданням майна в натурі.
Якщо вклад до статутного фонду здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційне частці учасника у статутному фонді, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.
Позивачем у справі не доведені обставини, в обґрунтування своїх доводів щодо недійсності рішення загальних зборів, згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України.
Незгідність з рішенням загальних зборів, ще не є підставою для визнання його недійсним.
Позивачем не обґрунтовано, суду, що настав термін виплати вартості його частини майна Товариства, у тому числі при розгляді апеляційної скарги.
Позивач помилково вважає, що питання про його вихід із Товариства та виплати відповідної частини майна Товариства мають бути розглянутими одночасно та у сукупності.
Посилання позивача на не зазначення в рішенні загальних зборів умови виплати ( і в цьому його недійсність) суд вважає безпідставним, оскільки діючим законодавством не передбачено зазначати умови виходу зі складу Учасників Товариства при наявності яхих-то особливих умов.
Вихід зі складу Учасників Товариства та виплата частин майна –це зовсім різні обставини: спочатку загальними зборами вирішується питання щодо виходу Учасника зі складу Товариства, а у подальшому, за сплиненням 12 місяців вирішується питання стосовно виплати Учаснику відповідної його частки майна Товариства, але після затвердження звіту на 2010 рік та не пізніше 12 місяців з дати виходу.
Про це прямо зазначено з Законі України «Про господарські Товариства».
Крім того, згідно пункту 28 Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 №13 –моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв’язку.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Вищого господарського суду України по справі № 8/145н-к(18/30н-к) від 20.05.2010.
Судова колегія вважає, що у позові слід було відмовити, а апеляційна скарга має бути задоволеною, оскаржене по справі рішення –скасованим.
Судові витрати за позовом і розгляду апеляційної скарги покладається судом на позивача, згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 49, 85, 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Стахановмаш», м. Стаханов Луганської області від 26.05.2010 № 23/212 на рішення господарського суду Луганської області від 12.05.2010 у справі № 10/63пн-к задовольнити.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 12.05.2010 по справі № 10/63пн-к (суддя – Мінська Т.М.) скасувати.
3. У позові відмовити.
4. Стягнути з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Стахановмаш», м. Стаханов Луганської області витрати зі сплати державного мита за апеляційною скаргою у сумі 42 грн. 50 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Луганський апеляційний господарський суд.
Результати розгляду апеляційної скарги оголошено в судовому засіданні.
Головуючий суддя Л.Л. Лазненко
Суддя О.Є. Медуниця
Суддя Р.Є. Якушенко