Справа № 2-966/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 березня 2010 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючої - судді Нізік О.В.
при секретарі – Чувашовій І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 треті особи: комунальне підприємство «Дніпропетровське міське бюро технічної інвентаризації», Третя державна нотаріальна контора м. Дніпропетровська про визнання права власності на ј частину квартири в порядку спадкування за законом, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому посилається на те, що їй та ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які є її батьком, матір’ю та неповнолітнім сином, на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 27.10.1994 року. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 померла. Її спадкоємцями за законом є позивачка, батько позивачки ОСОБА_2 та її брат ОСОБА_3 Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на її частку у вищезазначеній квартирі. Спадкоємці у встановлений законом строк до державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини не зверталися, оскільки погіршився стан здоров’я батька ОСОБА_2. Позивачка фактично вступила у володіння спадковим майном, оскільки мешкає в даній квартирі разом з сином та батьком, в повному обсязі здійснює утримання квартири та оперативне керування спадщиною. Просить визначити по ј частки у праві спільної власності між співвласниками, припинити право спільної сумісної власності та визнати за нею право власності на ј частину квартири АДРЕСА_1.
В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечували проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Представники КП ДМБТІ та третьої Дніпропетровської державної нотаріальної контори в судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Від третьої Дніпропетровської державної нотаріальної контори надійшла заява про можливість розгляду справи за відсутністю їх представника.
Заслухавши осіб, які приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Статтею 1268 частиною 3 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом встановленого строку, він не заявив про відмову від неї.
Статтею 1261 Цивільного кодексу України встановлено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 27 жовтня 1994 року (а. с. 9).
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 померла, що підтверджується Свідоцтвом про смерть № 224471 від ІНФОРМАЦІЯ_4, виданого Відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Кіровської районної ради м. Дніпропетровська ( а. с. 5).
Статтею 1261 Цивільного кодексу України встановлено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина у вигляді частки квартири АДРЕСА_2. Спадкоємцями померлої ОСОБА_4 за законом є ОСОБА_1, яка є донькою померлої, ОСОБА_2, який є чоловіком померлої, та ОСОБА_3, який є сином померлої. Всі спадкоємці є спадкоємцями першої черги.
Статтею 1268 частиною 3 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом встановленого строку, він не заявив про відмову від неї.
В судовому засіданні відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не заперечували того факту, що після смерті ОСОБА_4 ніхто з спадкоємців за законом не звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини з причини важкого стану здоров’я батька ОСОБА_2 Також відповідачі не заперечували, що позивачка фактично прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_4, мешкає в даній квартирі разом з батьком та неповнолітнім сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, здійснює утримання квартири та оперативне керування спадщиною.
Згідно технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_2 власником майна зазначена ОСОБА_1 (а. с. 8).
Відповідно ст. 370 Цивільного Кодексу України, у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Згідно ст. 357 Цивільного кодексу України, частки у праві спільної власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.
Між співвласниками немає жодної домовленості про частки квартири, померла не залишила заповіту, також немає рішення суду про виділ часток у спірній квартирі в натурі. Тому суд дійшов висновку, що частки в даній квартирі є рівними.
Відповідно до п. 10 Переліку право-встановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна (додаток 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5 ), рішення суду про визнання права власності є право-встановлювальним документом і підлягає реєстрації в Комунальному підприємстві ?ніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації”.
Таким чином, враховуючи, що в судовому засіданні доведено фактичне прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_4, здійснення нею утримання квартири та оперативного керування спадщиною, суд дійшов висновку, що слід визначити частки у праві спільної сумісної власності між позивачкою, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 по ј частині квартири АДРЕСА_1, припинити право спільної сумісної власності, що необхідно та обов’язково для реєстрації права власності в КП ДМБТІ та визнати за позивачкою право власності на ј частину даної квартири в порядку спадкування за законом після смерті померлої ОСОБА_4
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 530, 549 ЦК УРСР (ред. 1963р.), ст. 328 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 15, 212-214, 215 ЦПК України суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити у повному обсязі.
Визначити рівні частки у праві спільної власності між ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 по ј частині квартири АДРЕСА_3.
Припинити право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_3.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності на ј частини квартири АДРЕСА_3 в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подальшої подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Або шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд міста Дніпропетровська.
Суддя О.В. Нізік