Справа №2-2797/2010 року
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 липня 2010 року Святошинський районний суд м.Києва
в складі: головуючого – судді Твердохліб В.А.
при секретарі Горбан М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва про зобов»язання вчинення певних дій,-
В С Т А Н О В И В :
18.06.2010 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просив постановити рішення, яким, визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати основної пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю, як особі, котра постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи з порушенням вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов»язати відповідача провести перерахунок та виплату позивачу, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії (II групи інвалідності), згідно вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» основної пенсії з розрахунку не нижче 8 мінімальних пенсій за віком за період з 01.07.2007 року по 01.01.2008 року та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, яка повинна становити 75% від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність – за період з 01.07.2007 року по 01.07.2010 року з урахуванням проведених виплат; зобов»язати відповідача призначити (встановити) йому, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії (II групи інвалідності), основну пенсію та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров»ю згідно вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 18.06.2010 року довічно; стягнути з відповідача судові витрати.
В обгрунтування своїх вимог позивач зазначив, що є інвалідом II групи 1 категорії також має посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, а тому має право на перерахунок пенсії та перерахунок додаткової пенсії передбаченої ст. ст. 48-67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Оскільки відповідач відмовив у задоволенні його заяви про здійснення перерахунку пенсії, то керуючись ст. ст. 48-67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове пенсійне страхування», ст.ст. 1, 3, 6, 8, 9, 17, 19, 21, 22, 24, 55, 56, 113, 152 Конституції України, ст. 28 Закону України „Про загальнообов”язкове пенсійне страхування”, ст.ст. 11, 14, 16, 268, 1173, 1174, 1175 ЦК України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» просив позов задовольнити.
В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити, посилаючись при цьому на обставини викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, а тому суд з врахуванням думки позивача вважає за можливе постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач знаходиться на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва, як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС I категорії.
Згідно довідки МСЕК від 25.06.2005 року позивач є інвалідом ІI групи (а.с.10).
07.06.2010 року позивач звернувся до Управління пенсійного Фонду України в Святошинському районі м.Києва з метою здійснення перерахунку та виплати недоотриманої йому пенсії за 2007-2010 роки, посилаючись на те, що отримує основну пенсію та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю, у меншому розмірі ніж передбачено ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», (а.с.14 - заява).
Як вбачається з листа № 729/09 від 09.06.2010 року Управління пенсійного Фонду України в Святошинському районі м. Києва відмовило в задоволенні звернення позивача та зазначило, що позивач на даний час отримує пенсію по інвалідності відповідно до норм Закону України «Про загальнообов»язкове пенсійне страхування», а тому норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС» на нього не поширюються, а розмір додаткової пенсії нараховано відповідно до норм чинного законодавства (а.с. 12-13).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Позивач є інвалідом II групи 1 категорії та є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а тому на нього повністю розповсюджуються норми, передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно частини 1 ст.8 ЦПК України, суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов»язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986 - 1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.
Обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:
по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;
по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;
по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;
дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.
Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Суд вважає необхідним зазначити, що посилання відповідача на те, що позивач отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України Про загальнообов»язкове пенсійне страхування», оскільки він не виявив свого бажання на перехід на пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є необґрунтованим, оскільки відповідно до пенсійного посвідчення позивач отримує пенсію як інвалід ІІ групи ЧАЕС (а.с.9), а тому встановлення і нарахування його пенсії повинно регулюватись Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, який зазначений у законі України про державний бюджет на відповідний рік.
Іншого нормативно-правового акту, який би визначав чи встановлював інший розмір немає.
Згідно ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах:
- інвалідам I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком;
- інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком;
- інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Посилання відповідача на Постанову Кабінету Міністрів від 28.05.2008 року №530, і відповідно нарахування додаткової пенсії у розмірі 20 % прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб – інвалідів ІІ групи є необґрунтованими, оскільки мінімальний розмір пенсії за віком встановлений Законом України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» і для її визначення застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність у відповідності до закону України про державний бюджет на відповідний рік.
Відповідно до положень підпункту 11 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року N 107-УІ, статті 48, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було викладено у новій редакції і розмір додаткової пенсії для інвалідів II групи був визначений в сумі 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а розмір пенсії по II групі інвалідності - не менше 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Проте, згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року N 10-рп/2008 внесені до вказаних статтей зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а тому з 22.05.2008 року дія статтей 48, 50, 54 Закону була відновлена у попередній редакції.
Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Частиною 3 ст. 46 Конституції України встановлено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Іншими словами, пенсії та інші види соціальних виплат, що є єдиним джерелом існування не можуть бути нижче від прожиткового мінімуму, який встановлюється законом.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обгрунтування правомірності своїх дій.
На момент звернення позивача до суду, перерахунок пенсії, додаткової пенсії відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідачем не здійснено.
Вимога позивача зобов’язати відповідача призначити йому відповідно до Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» основну та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю підлягає задоволенню з 01.07.2010 року.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені та документально підтверджені судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи відповідно до задоволених вимог у розмірі 37,00 грн.
Перевіривши правильність застосування норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку про те, що відповідачем здійснено нарахування державної пенсії, додаткової пенсії всупереч вимогам Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст. 19, 22, 46, 64 Конституції України, ст.ст. 48, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року N 10-рп/2008, ст.ст. 16, 257, 267 ЦК України, ст.ст. 3, 8, 57 – 60, 79, 81, 84, 88, 209, 212, 213, 215, 223 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва щодо нездійснення нарахування та виплати пенсії та додаткової пенсії ОСОБА_1, як учаснику ЧАЕС 1-ї категорії, інваліду 2-ї групи відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Святошинському району м.Києва нарахувати та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкає в АДРЕСА_1, пенсію в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком у відповідності положень ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.07.2007 року по 01.01.2008 року за виключенням виплат проведених у відповідні роки
та додаткову пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.07.2007 року по 01.07.2010 року за виключенням виплат проведених у відповідні роки.
Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Святошинському району м.Києва призначити ОСОБА_1, як учаснику ЧАЕС 1-ї категорії, інваліду 2-ї групи ЧАЕС основну та додаткову пенсію відповідно до вимог ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.07.2010 року довічно.
Стягнути з Управління пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва (м.Київ, вул..Корольова,5-А) на користь ОСОБА_1 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37,00 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Судовий збір віднести за рахунок держави.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Роз»яснити відповідачу, що він має право подати до суду заяву про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня вручення копії рішення суду.
С у д д я: