КОПІЯ

  Справа № 2-А-383

2010 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    05 липня  2010 року Суворовський районний суд міста Одеси в

складі:

головуючого судді Гудіної Н.І.

при секретарі Мельніченко А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Одесі

справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1 до Відділу Державної автоінспекції ГУМВС України в Одеській області, інспектора ВДАІ Тарутинського ВНУ ГУМВС України в Одеській області Гриценко Василя Петровича про  скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВН № 076299 від 20.03.2009 року ,-

ВСТАНОВИВ:

26 січня 2010 року     позивачка   звернулася до суду з адміністративним позовом до Відділу Державної автоінспекції ГУМВС України в Одеській області, інспектора ВДАІ Тарутинського ВНУ ГУМВС України в Одеській області Гриценко Василя Петровича про  скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВН № 076299 від 20.03.2009 року , мотивуючи свої вимоги тим, що постановою інспектора ВДАІ Тарутинського ВНУ ГУМВС України в Одеській області Гриценко Василя Петровича  серія ВН № 076299 від 20.03.2009 її було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500 грн.    Позивач вважає  дану постанову необґрунтованою, такою що не відповідає нормам КпАП України та винесеною з перевищенням компетенції суб'єкта власних повноважень. Також під час винесення постанови не дотримано вимоги ст.ст. 245, 276, 280 КпАП України відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи.   При розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в   діях позивача  є ознаки проступку.     Постанова не відповідає обставинам справи, вимогам закону та підлягає скасування. Позивачка   зазначила, що вона  дійсно 20.03.2009 року керувала автомобілем марки  Деу, державний номер НОМЕР_1 в смт.Тарутино Одеської області, рухалася зі швидкістю 65 км/год, при цьому її було  зупинено працівником ДАІ, котрий навіть не  звернувся з проханням надати страховий поліс для перевірки. При оформленні протоколу та постанови про адміністративне правопорушення посадова особа не зазначила свідків, котрі були присутніми з позивачкою, її не було роз’яснено права. у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові відсутні докази належності зафіксованої швидкості саме   автомобілю позивачу. Фактично   співробітником ДАІ, що склав протокол, було продемонстровано на приладі тільки швидкість, з якою він нібито рухався. Встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме її автомобіля, неможливо, а за таких умов це може означати, що насправді виміряне та зафіксовано швидкість іншого  автомобіля, який рухався близько від   автомобіля позивача.   Позивачка в встановлений строк звернулася зі скаргою до УДАІ УМВС України в Одеській області, однак відповіді не отримала, тому звернулася до суду з вказаним позовом в якому просить поновити строк позовної давнини, скасувати оскаржувану постанову, а провадження у справі закрити.

      В судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги та наполягала на задоволенні позову.

Відповідач  в судове засідання не з’явився надіславши до суду письмові заперечення в яких пред'явленні позовні вимоги не визнав в повному обсязі з посиланням на те, що при виявленні правопорушення та складанні постанови він  діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавства. Просив розглядати справу у їх відсутність.

Суд, вивчивши адміністративну справу, вислухав пояснення позивача,   встановивши факти та відповідні до них правовідносини, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що інспектор  ВДАІ Тарутинського ВНУ ГУМВС України в Одеській області Гриценко Василь Петрович ,  знаходячись в смт.Тарутино Одеської області , за допомогою приладу „Іскра", номер 880113, зафіксував порушення п.12.4, 2.1   Правил дорожнього руху України, яке виразилося в тому, що водій автомобіля марки Деу , реєстраційний номер НОМЕР_1,    рухалася зі швидкістю 81кмгод,  при обмеженні швидкості руху до 60 кмгод., чим  перевищила швидкість руху на 21 км/г.  Крім того водій не мала при собі  страхового полісу обов’язкового  страхування. Встановивши зазначене вище порушення, інспектор ДПС подав знак про зупинку  водія вищезазначеного автомобілю, відрекомендувався,  назвав причину зупинки, після чого,  інспектор  склав протокол про адміністративне правопорушення серії АД №0353205 від 20.03.2009 року   та       постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВН №076299 від 20.03.2009,   притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ч.1 ст.126 КпАП України поклавши на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500,00 гривень. (а.с.22,23)

Згідно з поясненнями свідків  ОСОБА_2, ОСОБА_3,  вони були присутніми при складанні протоколу у відношенні ОСОБА_1, яка 20.03.2009 року в смт. Тарутино перевищила  встановлену швидкість руху  та на прохання працівника ДАІ надати для перевірки  страховий поліс, відповіла, що в неї його не має. Крім того свідки зазначили, що ОСОБА_1 від підпису та пояснень відмовилася. (а.с.24,25)

20.03.2009 року ОСОБА_1  оскаржила  постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВН №076299 від 20.03.2009 року до ДАІ УМВС  України В Одеській області (а.с.5)

Листом УДАІ УМВС України в Одеській області від 25.04.2009 року №7/В284, повідомило ОСОБА_1 про розгляд поданої неї скарги. (а.с.4)

      У відповідності до ст.254 КУпАП України,  за вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою.
           Згідно ст.256 КУпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості.
Протокол підписується особою, яка його склала і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, в ньому робиться запис про це.

           Відповідно до ст. 251 КУпАП України, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. В ній зокрема необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

              Згідно ст. 288 КУпАП встановлено, що постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Частиною 3 ст. 162 КАС України надано адміністративному суду повноваження на прийняття іншої постанови (не передбаченої переліком частини 2) , яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За змістом ст. 293 КУпАП  під час розгляду позову перевіряється законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймається одне з таких рішень: залишення постанови без зміни;  скасування постанови і надсилання справи на новий розгляд; скасування постанови і закриття справи; зміна заходу стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

В судовому  засіданні  позивачка не заперечувала тієї обставини, що при собі вона не мала полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. 

Таким чином на підставі досліджених доказів суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги позивачки  задоволенню не підлягають   в повному обсязі через те, що як зазначає, сама позивачка вона рухалася зі швидкістю 65 кмгод, що є також порушенням ПДР та  вона дійсно не мала при собі та відповідно не передала для перевірки інспектору ДАІ поліс  обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Суд критично ставиться до пояснень позивачки про те, що працівник ДАІ не запропонував надати для перевірки страховий поліс,   оскільки

 про  диспозиція ч.1 ст. 126 КпАП України передбачає відповідальність не за відсутність взагалі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а його не пред’явлення для перевірки. Судом не приймаються до уваги інші пояснення позивача, оскільки вони не мають правового значення для вирішення спору по суті.  

Відповідно до п.2 ч.1 ст.293 КпАП України, орган при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень - залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.  

Відповідно до п.п. г) п. 2.1 ПДР України – водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до п. 21. 3  ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»- при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов’язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред’являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу.

Нормами ч. 1 ст. 126 КпАП України – передбачено накладення адміністративного стягнення на водіїв, які керують транспортними засобами не маючи при собі поліса обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Таким чином, керування транспортним засобом не маючи при собі поліса обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності є адміністративним правопорушенням.

Відповідно до ч. 3 п. 21.1 ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»- на транспортному засобі його власник зобов'язаний розмістити спеціальний  знак,  що  надається страховиком при укладенні такого договору страхування.

Таким чином, відсутність спеціального знаку на автомобілі дає достатні підстави дійти висновку про порушення водієм ПДР України.

Відповідно до п.п. 7.2 п. 7 та Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС затвердженої наказом МВС України 27.03.2009  N 111 та зареєстрованої в МЮ України 26 червня 2009 року за N 576/16592 –працівникам органів ДАІ надається право перевіряти у громадян при підозрі у вчиненні правопорушень документи, необхідні для з'ясування питання щодо додержання правил норм і стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, а також нею встановлені й інші випадки зупинки транспортних засобів та перевірки документів працівниками міліції.

Таким чином, підозра працівника ДАІ щодо порушення водієм ПДР є достатньою підставою для зупинки автомобіля та перевірки документів.

Штраф на позивача накладений в межах санкції статті.  

За таких обставин, постанова ВН № 076299 від 20.03.2009 року   по справі про адміністративне правопорушення, про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу у сумі 500 грн. винесена інспектором ДПС      є законною і скасуванню не підлягає.  

Керуючись ст.ст. 76, 99,100,143, 160 - 163, 173, 177 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 287-294 КУпАП України, суд, -

Постановив:

В адміністративному позові ОСОБА_1 до Відділу Державної автоінспекції ГУМВС України в Одеській області, інспектора ВДАІ Тарутинського ВНУ ГУМВС України в Одеській області Гриценко Василя Петровича про  скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВН № 076299 від 20.03.2009 року відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд Суворовського району міста Одеси шляхом подачі в 10 денний строк з дня виготовлення повного тексту постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 07.07.2010 року.

Суддя

Вірно

Суддя

Секретар