ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" вересня 2007 р. Справа № 5/795-НМ
м. Житомир
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: Чішман С. А. - довіреність № 202 від 18.01.06 р.,
від відповідача: Пенделяк Ю.І. - довіреність №1 від 28.09.04 р.,
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства фірми "Олфарм", смт.Іршанськ Володарськ-Волинського району Житомирської області
на рішення господарського суду Житомирської області
від "03" квітня 2007 р. у справі № 5/795-НМ (суддя Брагіна Я.В.)
за позовом Закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" в особі філії Житомирського регіонального управління Закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", м. Житомир
до Приватного підприємства фірми "Олфарм", смт.Іршанськ Володарськ-Волинського району Житомирської області
про примусове звільнення приміщення та стягнення 5235,44 грн.
та за зустрічним позовом Приватного підприємства фірми "Олфарм" смт.Іршанськ Володарськ-Волинського району Житомирської області
до Закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" в особі філії Житомирського регіонального управління Закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", м. Житомир
про визнання договору оренди від 01.07.2004 р. недійсним
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Житомирської області від 03.04.2007р. у справі №5/795-НМ первісний позов задоволено частково:
- стягнуто з Приватного підприємства фірми "Олфарм" на користь позивача 2243,76 грн. боргу по орендній платі, 1869,80 грн. неустойки, 165,14 грн. витрат по сплаті державного мита, 94,63 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;
- зобов'язано Приватне підприємство фірму "Олфарм" звільнити приміщення, що знаходиться за адресою: смт. Володарськ-Волинський, вул.Леніна,26 загальною площею 74,2 кв. м.
В решті первісного позову відмовлено.
В зустрічному позові відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне підприємство фірма "Олфарм" звернулось до Житомирського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з порушенням норм процесуального права, за неповного з'ясування обставин справи та прийняти нове рішення про відмову в первісному позові.
При цьому, скаржник посилається на наступне:
- місцевим господарським судом прийнято рішення 03.04.2007 р. за відсутності представника ППФ "Олфарм", що позбавило скаржника можливості надати суду докази на підтвердження своїх доводів;
- судом не взято до уваги той факт, що договір оренди від 01.07.2004 р., укладений між ЗАТ КБ "Приватбанк" та ППФ "Олфарм" є недійсним згідно ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України та ч.3 ст.203 Цивільного кодексу України. Як зазначає скаржник, договір оренди було підписано проти справжньої волі адміністрації підприємства внаслідок застосування до неї психічного тиску з боку другої сторони - загроза незаконного виселення.
В судовому засіданні представник особи, що подала апеляційну скаргу, підтримав доводи скарги в повному обсязі та просить скасувати судовий акт місцевого господарського суду.
Позивач за первісним позовом - ЗАТ КБ "ПриватБанк" в особі філії Житомирського регіонального управління ЗАТ КБ "ПриватБанк" письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав; його представник в засіданні суду проти доводів апеляційної скарги заперечив, оскаржуване рішення вважає законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши в повному обсязі законність та обґрунтованість оскаржуваного судового акту, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 01 липня 2004 року між сторонами у справі укладено договір оренди (а.с.9-10, т.1), за яким ЗАТ КБ "ПриватБанк" (орендодавець) в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язався передати ППФ "Олфарм" (орендар), а орендар зобов'язався прийняти у строкове володіння та користування приміщення, що визначене у цьому договорі (смт. Володарськ-Волинський, вул. Леніна, 26, площею 74,2 кв. м.) та сплачувати орендодавцеві орендну плату (п.11.1. - п.1.1.2. договору).
У відповідності до п.5.1. договору, орендна плата встановлюється в розмірі 2,10грн. за 1 м.кв. орендованої площі, всього 155,82 грн. за місяць без урахування ПДВ. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
Орендна плата сплачується орендарем в безготівковому порядку не пізніше 25 числа кожного поточного місяця шляхом переказу коштів на поточний рахунок орендодавця (п.5.2 договору).
Згідно статті 3 договору, майно передається в оренду на строк до 31.12.2004р., починаючи з моменту підписання акту приймання-передачі майна. Порядок припинення оренди визначено в статті 7 цього договору.
Так, зокрема, пунктом 7.4 договору сторони обумовили, що дія цього договору припиняється в зв'язку із закінченням терміну його дії. Якщо жодна сторона в термін за 30 днів до закінчення цього договору не заявить про намір його розірвати, дія договору вважається продовженою на тих же умовах і на той же термін.
Відповідно до п.7.5. договору, у разі припинення договору, орендар зобов'язаний повернути майно орендодавцю за актом приймання - передачі.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, за 30 днів до 31.12.2004 р. - закінчення дії спірного договору, жодна із сторін договору не зверталась із заявою до іншої сторони за договором оренди про припинення дії договору.
Таким чином, строк дії договору оренди був поновлений на той самий строк, тобто до 30 червня 2005 року.
Слід зазначити, що у відповідності до ст.764 Цивільного кодексу України, якою передбачені правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору найму, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
З врахуванням наведеної норми, зважаючи на те, що Приватне підприємство фірма "Олфарм" продовжувало користуватися орендованим приміщенням після 30.06.2005 р., а також, що на протязі місяця після закінчення дії договору оренди заперечень від орендодавця - Закритого акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" не надходило, договір оренди був поновлений на обумовлений у ньому строк, тобто до 31.12.2005 р.
23.11.2005 р. ЗАТ КБ "ПриватБанк" звернулось до орендаря з вимогою про повернення спірного майна протягом 10 календарних днів за актом приймання-передачі, зважаючи на те, що банк не має наміру продовжувати термін дії договору оренди, у зв'язку з чим договір припиняє дію (а.с.11-12, т.1).
Вказана вимога отримана відповідачем за первісним позовом 29.11.2005р. (повідомлення про вручення поштового відправлення, а.с.12, т.1), однак, залишена ППФ "Олфарм" без відповіді та без задоволення : після закінчення дії договору оренди майно орендодавцю не повернуто.
У зв'язку з чим, 20.06.2006 р. Закрите акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" в особі філії Житомирського регіонального управління Закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовною заявою до Приватного підприємства фірми "Олфарм" про примусове звільнення приміщення та стягнення 3365,64 грн. заборгованості по орендній платі та 1869,80 грн. неустойки - подвійної плати за користування річчю за весь час прострочення - січень, лютий, березень, квітень, травень 2006 року (розрахунок, а.с.7, т.1).
У відповідності до ст.759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Статтею 785 Цивільного кодексу України, якою визначено обов'язки наймача у разі припинення договору найму, встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Крім того, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (ч.2 ст.785 ЦК України).
З урахуванням наведеного, судова колегія вважає правомірним рішення суду першої інстанції щодо задоволення первісного позову як в частині зобов'язання ППФ "Олфарм" звільнити приміщення, так і в частині стягнення 1869,80 грн. неустойки.
Як свідчать матеріали справи, зокрема, платіжні доручення (а.с.94,95, 97,99,100,101,103,105,107,109,111,113,115,117,119,121,123,125,127, т.1), ППФ "Олфарм" сплачувало орендні платежі протягом 2005 року.
Однак, сплачені кошти помилково повертались орендодавцем платнику, що вбачається з наявних в матеріалах справи меморіальних ордерів та платіжних доручень (а.с.93,96,98,100,102,104,106,108,110,112,114,116,118,120,122,124,126, т.1) та не заперечується ППФ "Олфарм".
За таких обставин, обґрунтованим є висновок місцевого господарського суду щодо задоволення позову в частині стягнення 2243,76 грн. орендної плати за період з 01.01.2005 р. по 31.12.2005 р. відповідно до умов договору оренди та щодо відмови в позові в частині стягнення 1121,88 грн. орендної плати за період з 01.01.2006р. по червень 2006 року, тобто після закінчення дії договору, з врахуванням також стягнення неустойки за користування річчю у вказаний період.
Стосовно заявленого 25.12.2006р. Приватним підприємством фірмою "Олфарм" зустрічного позову до Закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" в особі філії Житомирського регіонального управління Закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про визнання договору оренди від 01.07.2004 р. недійсним, судова колегія зазначає наступне.
В матеріалах справи наявний договір на оренду нежилого приміщення від 01.03.2002 р., укладений між ПП Фірма "Олфарм" (орендар) та Управлінням праці та соціального захисту населення Володарськ-Волинської райдержадміністрації (орендодавець), за яким орендодавець передав орендарю в користування нежиле приміщення площею 73,5 кв.м. на першому поверсі будинку за адресою: смт.Володарськ-Волинський, вул. Леніна, 26 (а.с.147,т.1).
В пункті 3.1. договору від 01.03.2002 р. обумовлено термін дії даного договору: з дня підписання до 14.03.2004 р.; якщо за місяць до закінчення строку договору жодна з сторін не вимагає його припинення, договір вважається продовженим на тих же умовах і на той же термін.
З наявного в матеріалах справи листа ЗАТ КБ "ПриватБанк" №14 від 29.03.2004р. (а.с.152, т.1), вбачається, що орендодавець повідомив ППФ "Олфарм" про припинення дії договору оренди від 01.03.2002 р. та просив вирішити питання щодо звільнення орендованого приміщення, отримання даного листа орендарем не заперечується.
Згідно статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватись майном після закінчення строку договору найму, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором лише за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця.
Зважаючи на те, що орендодавець заперечив проти продовження дії договору від 01.03.2002 р. на протязі місяця після закінчення його дії, даний договір не вважається продовженим на той самий строк, а тому посилання скаржника на те, що вказаний договір від 01.03.2002 р. діяв під час укладення спірного договору оренди від 01.07.2004р. не знайшло свого підтвердження.
Окрім того, щодо доводів скаржника з даного приводу слід зазначити наступне.
В статті 203 Цивільного кодексу України викладені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, серед яких, зокрема, зазначено: волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3 ст.203 ЦК України).
Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, тобто, в тому числі й вимог щодо волевиявлення учасника правочину.
Водночас, стаття 233 Цивільного кодексу України встановлює, що правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину (ч.1 ст.233 ЦК України).
Ознаками правочину, який може бути визнано недійсним на підставі ст.233 Цивільного кодексу України, є, зокрема: укладення правочину на вкрай невигідних для сторони умовах; вчинення такого правочину на під впливом очевидної тяжкої для сторони обставини; вчинення даного правочину добровільно; усвідомлення стороною факту вчинення правочину на вкрай невигідних для себе умовах, однак вимушене укладення даного правочину під впливом тяжкої обставини.
Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається, а позивачем за зустрічним позовом не доведено, наявність обставин, які могли б свідчити про укладення спірного договору оренди під впливом тяжкої обставини та слугувати підставою для визнання договору від 01.07.2004 р. недійсним.
А тому, обґрунтованою є відмова місцевого господарського суду в задоволенні зустрічного позову Приватного підприємства фірми "Олфарм" про визнання недійсним договору оренди від 01.07.2004 р.
Стосовно доводів апеляційної скарги про порушення господарським судом процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, судова колегія зазначає, що як підтверджується матеріалами справи, розгляд господарського спору в суді першої інстанції у даній справі здійснювався не в одному судовому засіданні від 03.04.2007 р., а неодноразово відкладався у зв'язку з необхідністю витребування від сторін додаткових доказів.
При цьому, з протоколів судових засідань вбачається про участь при розгляді справи в засіданнях представника відповідача за первісним позовом та наданням ним пояснень по суті справи. В оскаржуваному судовому рішенні також зазначено про присутність представника відповідача за первісним позовом в судовому засіданні 30.01.2007 р.
З наведеного вбачається, що у ППФ "Олфарм" неодноразово була можливість подати докази на підтвердження своїх доводів, а тому твердження, викладені в апеляційній скарзі, з даного приводу, не приймаються судом до уваги.
Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
З врахуванням викладеного, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Житомирської області від 03.04.2007 р. у справі має бути залишене без змін.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Рішення господарського суду Житомирської області від 03 квітня 2007 року у справі № 5/795-НМ залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства фірми "Олфарм", смт. Іршанськ Володарськ-Волинського району Житомирської області - без задоволення.
2. Справу № 5/795-НМ повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя
судді:
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу
3 - відповідачу
4 - в наряд