ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 "04" вересня 2007 р.                                                          Справа №  2/344-06

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Ляхевич А.А.

суддів:                                                                        Зав'язуна В.С.

                                                                                    Зарудяної Л.О.

при секретарях:                                                             Кулик О.А. , Жарській І.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Моралевич К.С., довіреність №51/1-293 від 19.03.2007р.,           Пустовіт Ю.Д., довіреність №51/1-198 від 03.03.2006р.,

                       Криган В.В. довіреність № 51/1-198 від 03.03.2006р.(був присутній в

судовому засіданні 23.08.07р.)

від відповідача: Слюсар О.В., довіреність №1-14-1911 від 11.05.2007р.,              Кравець Р.Б. довіреність № 1-14-1793 від 01.01.2007р.,(був присутній в судовому засіданні 28.08.2007р.)

 

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства " Акціонерна компанія "Вінницяобленерго", м.Вінниця

на рішення Господарського суду Вінницької області

від "20" листопада 2006 р.  у справі № 2/344-06 (суддя Мельник П.А.)

за позовом Колективного підприємства "Гніванський шиноремонтний завод", м.Гнівань Тиврівського району Вінницької області  

до Відкритого акціонерного товариства " Акціонерна компанія "Вінницяобленерго", м.Вінниця в особі структурної одиниці "Тиврівські електричні мережі", смт.Тиврів Вінницької області

про стягнення 217711,40грн.,

з перервами в судовому засіданні згідно ст. 77 ГПК України 23.08.2007р. та 28.08.2007р.,

              

 ВСТАНОВИВ:

  

Рішенням господарського суду Вінницької області від 20.11.2006р. у справі №2/344-06 позов Колективного підприємства "Гніванський шиноремонтний завод", м.Гнівань Тиврівського району Вінницької області до Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Вінницяобленерго", м.Вінниця  в особі структурної одиниці "Тиврівські електричні мережі", смт.Тиврів Вінницької області про стягнення 217711,40 грн. задоволено: поновлено пропущений строк позовної давності та стягнуто на користь позивача зайво сплачених 217711,40грн., 2177,11 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказаний судовий акт, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована, зокрема, наступним:

- ВАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" є основним споживачем напруги за 1 класом, що стверджується висновком комісії згідно акту обстеження №30/35 від 09.06.2004р., а його субспоживачем є позивач, який фактично являється споживачем 1 класу з моменту введення в дію Постанови НКРЕ №1052 від 13.08.1998р., а тому йому відомо, що він є споживачем 1 класу  з моменту  введення в дію зазначеної постанови.

- позивач має право на повернення безпідставно сплачених коштів за період з 04.07.2003р. по 04.07.2006р., що складає 487,38грн., тобто в межах трирічного терміну позовної давності;

- судом першої інстанції безпідставно було поновлено строк для пред'явлення позову КП "Гніванський ШРЗ".

В судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважають рішення суду першої інстанції від 20 листопада 2006 року незаконним та необгрунтованим, просять його скасувати та прийняти новий судовий акт.

Представники позивача заперечили проти доводів апеляційної скарги, вважають рішення господарського суду Вінницької області від 20 листопада 2006 року законним та обгрунтованим, а апеляційну скаргу - безпідставною, просять оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

КП  "Гніванський шиноремонтний завод" звернулось до суду з позовом до ВАТ АК "Вінницяобленерго" в  особі  структурної  одиниці "Тиврівські електричні мережі" про  стягнення  217711,40грн. зайве сплачених коштів за період січень 1999р. по лютий 2004р. включно (а.с.2-3).

В обгрунтування своїх вимог позивач зазначає, що з січня 1999р. по лютий 2004р. отримував від Тиврівських електричних мереж електроенергію по встановленій вартості за тарифами, встановленими для другого класу споживачів. Клас напруги визначений відповідачем. У період з 03.06.2004р. представником Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання енергії у Вінницькій області була проведена незалежна перевірка відповідності балансової належності електромереж, результати якої викладені в акті обстеження № 30/35 від 09.06.2004р.          Перевіркою встановлено, що відповідачем невірно визначено межу розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності споживача, в результаті чого відповідачем неправомірно визначено позивача  споживачем другого класу у той час, як позивач являвся споживачем першого класу. Про неправильне визначення межі розмежування позивач, як споживач, дізнався тільки після складення акту, оскільки не міг знати, кому належить  комірка лінії. Внаслідок вказаного порушення з вини відповідача позивач, починаючи з 1998 р. сплачував вартість спожитої електроенергії за тарифами другого класу, які значно вище тарифів першого класу, внаслідок чого різниця вартості  між другим та першим класом напруги за період з 01.01.99 р. по 28.02.04 р. (за виключенням періоду з 01.04.2001р. по 31.05.2002р. по якому є мирова угода) становить 217711,40 грн.

14.11.2006р. позивачем подано уточнення позовних вимог у вигляді пояснення №91, згідно якого він просить стягнути з відповідача зайве сплачені позивачем кошти за період з січня 1999р. по лютий 2004р. включно у сумі 192854,96грн. (а.с.56).

У відзиві на позов та в доповненнях до відзиву відповідач частково визнав позов в сумі 487,38грн. зайво сплачених коштів за період з 04.07.2003р. по 31.01.2004р. В решті суми позов не визнає в зв’язку з тим, що в провадженні господарського суду стягнення суми за період з 01.04.2001р. по 31.05.2002р. було предметом розгляду в господарському суді. Була  укладена мирова угода на 391691,12грн., сума повністю була сплачена, та пропуском строку позовної давності (а.с.38-43).

02.06.2000р. між сторонами було укладено договір №47 на користування електричною енергією.

Відповідно до п.2 Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги, затвердженого Постановою НКРЕ України від 13.08.1998р. №1052, споживачі електричної енергії розподіляються на 2 класи, диференційовані за ступенем напруги на межі балансового розподілу електропостачальних систем: 1 клас - споживачі, які отримують від електропостачальної організації електричну енергію із ступенем напруги 35 кВ та вище на межі балансового розподілу; 2 клас - споживачі, які отримують від електропостачальної організації електричну енергію із ступенем напруги нижче 35 кВ на межі балансового розподілу.

Як встановлено судом першої інстанції, актом обстеження 30/35 від 09 червня 2004року (а.с.8) Державним інспектором з енергетичного нагляду за участю начальника Вінницького ТПНКРЕ в присутності головного енергетика КП "Гнівенський шиноремонтний завод" відповідно до Закону України "Про електроенергетику" та Положення про державний енергетичний нагляд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2002р. №665 в період з 03 червня по 04 червня проведено   незалежну перевірку відповідності розмежування  балансової належності електромереж, якою встановлено, що відповідно до договору №4 від 01.02.1998р. на транспортування електричної енергії між ВАТ "Гніванським заводом спецзалізобетону" та КП "Гніванський шиноремонтний завод" межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності встановлена на зажимах кабельної лінії 6 кв. (лінія №24) в комірці масляного вимикача РП 6 кв. п/ст.35/6 КВ ВАТ "Гніванського заводу спецзалізобетон", що відповідає дійсності.

Відповідно Гніванський шиноремонтний завод отримує електричну енергію через розподільчий пристрій 6кв (лінія №24) головної підстанції 35/6кв, яка є власністю ВАТ "Гніванський завод спецзалізобетону", та елементи якої по лінії №24 з 01.02.1998р. нікому на баланс і в оренду не передавались, а КП "Гніванський шиноремонтний завод" заживлений від підстанції 35/6 кв ВАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" по власній лінії №24, яка також нікому на баланс і в оренду не передавалась.

Акт розмежування  балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін (додаток №8 до договору на користування електричної енергії №47 від 02.06.2000р. між Тиврівським районом електричних мереж та колективним підприємством "Гніванський шиноремонтний завод") передбачає, що комірка лінії №24 з масляним вимикачем 6 кВ належить електропередавальній організації, що не відповідає дійсності, оскільки на  ВАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" відсутні документи про передачу її на баланс СО Тиврівських районних електричних мереж. Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності складений невірно.

В результаті обстеження виявлено, що споживач -  Колективне підприємство "Гніванський шиноремонтний завод" являється споживачем першого класу напруги з моменту введення в дію Постанови Національної Комісії Регулювання Електроенергетики  України №1052 від 13.08.1998р.

Постановою НКРЕ №1107 від 17.11.2004р. "Про накладення штрафу на ВАТ "АК "Вінницяобленерго" за порушення ліцензійних умов з постачання та передачі електричної енергії" встановлено, що виконання вимог постанови НКРЕ від 13.08.1998р. №1052 щодо неправильного застосування тарифу, ВАТ "АК "Вінницяобленерго"  нарахувало та отримало від КП "Гніванський шиноремонтний завод", як споживачу другого класу за поставлену електроенергію 1542442грн., в той час, як шиноремонтний завод є споживачем першого класу напруги.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Аналогічне положення містила ст. 469 ЦК УРСР.

Згідно з розрахунком за період з 01.01.1999р. по 28.02.2004р. (за виключенням періоду з 01.04.2001р. по 31.05.2002р., по якому є затверджена судом  мирова угода)  відповідач отримав від позивача зайвих 217711,40грн. (а.с.24-25).

Судом першої інстанції позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі на суму 217711,40грн., однак, судом не взято до уваги пояснення позивача від 14.11.2006р. №91, в яких останній уточнив суму позову та просив стягнути з відповідача 192854,96грн. згідно додаткового розрахунку №1 до позову №45 від 16.06.2006р. (а.с.28-29).

В ході апеляційного перегляду справи КП "Гніванський шиноремонтний завод" подано заяву-пояснення, згідно якої ним помилково включено в суму позову 86259,74грн. - суму зайве сплачених коштів за період з 01.01.2001р. по 01.04.2001р., від якої позивач відмовився у справі №6/167-04 за позовом Гніванського шиноремонтного заводу, м.Гнівань до ВАТ "Вінницяобленерго" в особі Тиврівських електричних мереж, смт.Тиврів про стягнення 477950,86грн. і вказана відмова була прийнята судом та просить стягнути з відповідача суму в розмірі 106595,22грн. (а.с.143).

Слід зазначити, що ухвалою господарського суду Вінницької області від 25.08.2005р. у справі №6/167-04 (згідно якої позовні вимоги КП "Гніванський шиноремонтний завод" щодо повернення незаконно отриманих коштів внаслідок застосування неналежних тарифів на оплату електроенергії стосувалися 2001р. та січень-травень 2002р., оскільки позивач є споживачем 1 класу напруги) затверджено мирову угоду, укладену між сторонами.

Згідно умов зазначеної мирової угоди відповідач визнав, що станом на 01.06.2005р. заборгованість ВАТ "Вінницяобленерго" перед КП "Гніванський шиноремонтний завод" по безпідставно одержаним коштам за період квітень 2001р. - травень 2002р. становила 391691,12 грн. та зобов'язався погасити цей борг у порядку, встановленому мировою угодою.

Водночас, суд прийняв відмову позивача від позову в частині стягнення 86259,74 грн. (за період січень - березень 2001р.) та припинив провадження у справі.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що до стягнення на користь позивача з відповідача підлягає сума 106595,22грн.

В частині стягнення 86259,74грн. провадження у справі необхідно припинити за п. 2 ст. 80 ГПК України.

Щодо посилань відповідача на пропуск позивачем строку позовної давності, то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Кодексу передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається з матеріалів справи, лише  актом обстеження 30/35 від 09 червня 2004 року встановлено, що позивач є споживачем 1 класу напруги, а визначення межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності у договорі №47 від 02.06.2000р. ( додаток №8) не відповідає дійсності.

В зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що позивачем не було пропущено строку позовної давності.

Таким чином, рішення суду першої інстанції необхідно змінити в частині суми стягнення з відповідача зайво сплачених коштів та судових витрат, виклавши його в новій  редакції, а апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.  

  Керуючись ст.ст. 101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства " Акціонернакомпанія "Вінницяобленерго", м. Вінниця задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду Вінницької області  від 20 листопада 2006 року у справі № 2/344-06 змінити в частині суми боргу та судових витрат.

Рішення господарського суду Вінницької області  від 20 листопада 2006 року у справі № 2/344-06 викласти в такій редакції:

" Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства " Акціонерна компанія "Вінницяобленерго", м. Вінниця в  особі структурної одиниці "Тиврівські електричні мережі", смт. Тиврів Вінницької області, вул. Ломоносова ,11,код 25510357  на користь  Колективного підприємства "Гніванський шиноремонтний завод", м. Гнівань Тиврівського району Вінницької області, вул. Промислова, 5,код03112679 зайво сплачених 106595,22грн.,1065,95 витрат по оплаті державного мита,57,77грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення .

В частині стягнення 86259,74грн. провадження у справі припинити."

3.Видачу наказу доручити господарському суду Вінницької області.

4.Справу № 2/344-06 повернути до господарського суду Вінницької області.

 Головуючий - суддя:                                                              Ляхевич А.А.

                

 судді:

                                                                                           Зав'язун В.С.  

                                                                                           Зарудяна Л.О.  

 

Віддрук. 4 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу

4 - в наряд