ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  31/318

13.06.07

За позовом          Товариства  з обмеженою відповідальністю „Євразія Трейдінг ЛТД”, м.Київ

До          Спільного підприємства Закритого акціонерного товариства „Свєтон”, м. Санкт-Петербург (Росія)

Про          стягнення 3 048 279,29 рос.руб.                             Суддя  Качан Н.І.

Представники:

Від позивача                     Погаєв О.К. –пред. по довір.

Від відповідача          не з’явився

В засіданні суду оголошувалась короткочасна перерва відповідно до ст. 77 ГПК України                                     Обставини справи:

Позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості згідно укладеного Контракту № 04-01/10 від 17.11.2005р., посилаючись на порушення відповідачем умов оплати та невиконання  зобов’язань за умовами укладеного  Контракту.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2007р. порушено провадження по справі та судове засідання  призначено на 11.06.2007р.

В судовому засіданні 11.06.2007р. представник позивача надав заяву про збільшення позовних вимог та просив стягнути з відповідача 3 214 920,33 рос.руб. Також,  позивачем було додано докази сплати державного мита та направлення копії заяви відповідачу.

Представник позивача в судовому засіданні 13.06.2007р. позов за уточненим розрахунком підтримав в повному обсязі

Клопотання позивача визнано судом правомірним, та у відповідності до ст..22 ГПК України задоволено судом.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, представників у судові засідання не направив, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Представник позивача заявив клопотання, відповідно до ст. 75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на повторну неявку його до  суду.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання представника позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали,  всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Між сторонами було укладено Контракт № 04-01/10 від 17.11.2005р., за умовами якого позивач, як продавець, зобов’язався передати у визначені в Контракті терміни у власність покупця продукцію (каолін збагачений марки П-2), а відповідач, як покупець, зобов’язався прийняти таку продукцію та оплатити її по встановленим у Контракті цінам. Також, сторони підписали Додаткову угоду № 5 до Контракту від 31.01.07р.

Згідно п. 5.1. Контракту покупець здійснює оплату в розмірі 100 % вартості товару з відстрочкою платежу 20 календарних днів, з дати ввезення на територію Росії, та надання по факсимільному зв’язку копії залізнично дорожніх накладних, вантажної митної декларації. Валютою платежу є рублі РФ за курсом, що вказаний у виставлених продавцем рахунках на день митного оформлення товару продавцем. Днем  митного оформлення є календарний штемпель митниці на вантажній митній декларації продавця.

На підставі Контракту протягом грудня місяця 2006р. та початку 2007р. позивачем були здійснені на оплатній поставки товару відповідачу на суму 2 885 077,11 рос.руб., що підтверджується наступними накладними:

-          ВМД № 401000001/6/101465 від 04.12.2006р. на суму 194 010,71 рос. руб.

-          ВМД № 401000001/6/101490 від 06.12.2006р. на суму 193 547,99 рос.руб.          

-          ВМД № 401000001/6/101501 від 08.12.2006р. на суму 193 608,22 рос.руб.

-          ВМД № 401000001/6/101504 від 11.12.2006р. на суму 199 990,40 рос.руб.

-          ВМД № 401000001/6/101526 від 13.12.2006р. на суму 206 254,29 рос.руб.

-          ВМД № 401000001/6/101534 від 15.12.2006р. на суму 206 286,47 рос.руб.

-          ВМД № 401000001/6/101548 від 18.12.2006р. на суму 212 874,09 рос.руб.

-          ВМД № 401000001/6/101557 від 20.12.2006р. на суму 213 307,82 рос.руб.

-          ВМД № 401000001/6/101567 від 22.12.2006р. на суму 212 574,84 рос.руб.

-          ВМД № 401000001/6/101569 від 25.12.2006р. на суму 212 585,91 рос.руб.

-          ВМД № 401000001/6/000336 від 15.01.2007р. на суму 71 626,49 рос.руб.

-          ВМД № 401000001/6/000347 від 15.01.2007р. на суму 71 626,49 рос.руб.

-          ВМД № 401000001/6/000348 від 15.01.2007р. на суму 71 626,49 рос.руб.

-          ВМД № 401000001/6/000512 від 18.01.2007р. на суму 208 641,24 рос.руб.

-          ВМД № 401000001/6/000724 від 22.01.2007р. на суму 208 192,22 рос.руб.

-          ВМД № 401000001/6/000865 від 24.01.2007р. на суму 208 323,44 рос.руб.

Належним чином засвідчені копії вищевказаних документів, долучені до матеріалів справи і відповідно приймаються судом як належні докази в підтвердження факту поставки.

            Відповідно до п.3.1 Контракту, поставка товару здійснювалась на умовах DAF –кордон Україна-Росія, згідно „Інкотермс” в редакції 2000р. По умовам DAF –„поставка до кордону” означає, що обов’язки продавця вважаються виконаними у момент прибуття товару, очищеного від мита на експорт, у зазначений пункт і місце на кордоні, однак до вступу на митний кордон країни, зазначеної в контракті.

Таким чином ,суд приходить до висновку ,що Позивач свої зобов’язання по поставці виконав в повному обсязі.

Відповідач свої зобов’язання за Контрактом належним чином не виконав та оплату за поставлений товар не здійснив.

         07.03.2007р. позивач направив відповідачу лист був лист № 322, з вимогою оплатити заборгованість.

Відповідач визнав свою заборгованість, в листі № 40/05-02 від 15.03.2007р. та надіслав підписаний акт звірки.

26.03.2007р. відповідач в листі вих. № 59/05-01, гарантував погашення заборгованості не пізніше травня 2007р.

          Також, позивач надав суду Акт звірки взаєморозрахунків станом на  07.03.07р., що підписаний уповноваженими особами та скріплений печатками діючих юридичних осіб сторін.

          Після подання позовної заяви відповідачем була здійснена часткова оплата та перераховано на користь позивача грошові кошти у розмірі 437 558,70 грн.

           Станом на день розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем  за Контрактом № 04-01/10 від 17.11.2005р. складає 2 856 065,63 рос.руб.

Відповідно до п.10.1 Контракту у випадку неможливості вирішення розбіжностей шляхом переговорів, вони підлягають розгляданню в Міжнародному комерційному арбітражному суді при ТПП України в м. Києві або ж будь-якому іншому компетентному суді у відповідності з діючим законодавством України.  

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Статтею 265 ГК України передбачений обов’язок постачальника передати товар покупцю в обумовлені строки, та обов’язок покупця прийняти товар та уплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи позивач свої зобов’язання за Контрактом виконав належним чином та здійснив поставку товару, а відповідач зобов’язання щодо оплати виконав частково та за отриманий  товар повністю  не розрахувався.

Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 358 854,70 грн.

Згідно з Законом України  „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” (далі - закон) від 23.09.1994 року № 185/94-ВР у випадку недоотримання резидентами виручки в іноземній валюті, за продукцію яка експортується, протягом 90 днів з дати відвантаження товару, на резидента накладаються штрафні санкції, а саме, нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 % суми не одержаної виручки (ст. 4).

Суд визнає нарахування пені позивачем правомірним, проте, період за який нараховуються штрафні санкції підлягає скороченню на підставі ч. ч. 2 та 4 ст. 4  вказаного закону.

          Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню за уточненим розрахунком суду, а саме, в розмірі –354 203,03 рос.руб.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 75, 82-85 ГПК України, Контрактом сторін, Господарський суд міста Києва, -               ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Спільного підприємства Закритого акціонерного товариства „Свєтон”, (199048, Росія, м. Санкт-Петербург, В.О. Малий пр.,46 А, прим. 3Н, 193079 Росія, м. Санкт-Петербург, Октябрська набережна,62, корпус 1, прим. 1Н, код ЄДРПОУ 35440864) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Євразія Трейдінг ЛТД” (04053, м. Київ, вул.Артема,73, код ЄДРПОУ 22861270), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження, - 2 856 065 (два мільйона вісімсот п’ятдесят шість  тисяч шістдесят п’ять) рос.руб. 33 коп.основного боргу, 354 203 (триста п’ятдесят чотири тисячі двісті три) рос.руб. 03 коп. пені, 6 247 (шість тисяч двісті сорок сім) грн.22 коп.державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                   Н. І. Качан