Справа № 2-4274                                                                         2010 рік

РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

16 липня 2010 року Ворошиловський районний суду м. Донецька у складі:

головуючого: судді Князькова В.В.

при секретарі: Кобець А.І.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 27.05.2010 року звернулася до суду із позовом до відповідача Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2009 року, у відповідності до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, зазначивши що за 2008 рік вона одержала допомогу за період з 24 вересня по 31 грудня, за 2009 рік – одержала за період з 2 березня по 31 грудня. Також просила нараховувати їй щомісячну соціальну державну допомогу і у майбутньому.

В обґрунтування позову зазначає, що вона віднесена до категорії дітей війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, який набрав чинності з 01.01.2006 року, має право на щомісячне підвищення пенсії на 30 відсотків. Вважає невиплату відповідачем зазначеного підвищення протиправною.

Просила стягнути з відповідача на свою користь недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 01.01.2008 року по 23.09.2008 року, з 01.01.2009 року по 01.03.2009 року, з 01.01.2010 року по теперішній час та у майбутньому .

У судове засідання позивач не з’явилася, належним чином повідомлена про місце та час розгляду справи.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, надав заперечення, де зазначив, що пунктом 3 статті 2 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що для окремих категорій громадян Законами України можуть встановлюватись умови, норми і порядок їх   пенсійного забезпечення відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Одним з таких Законів і є Закон України „Про соціальний захист дітей війни”. Виділені наступні періоди дії Закону: з  01.01.2006 року по 09.07.2007 року – з моменту набрання чинності Закону України до винесення Конституційним судом рішення № 6-рп/2007; з 09.07.2007 року по 31.11.2007 року – з моменту прийняття Конституційним судом рішення № 6-рп/2007 і до внесення змін в Закон України „Про соціальний захист дітей війни” Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”; з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року – дія змін в Закон України „Про соціальний захист дітей війни” до моменту винесення Конституційним судом рішення № 10-рп/2008; з 22.05.2008 року і по сьогоднішній день – повернення до дії Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції чинній до 01.01.2008 року. Виникнення спірних правовідносин припадає на період після 22.05.2008 (Закон України „Про соціальний захист дітей війни” діє в редакцій чинній до 01.01.2008 року).

Згідно ст. 6 Закону, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Виходячи з положень преамбули Закону України „Пре загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг за кошти Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внески роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, та також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонд та   фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Преамбулою Закону України „Про соціальний захист дітей війни” закріплено, що цей Закон установлює правовий статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Враховуючи межі застосування Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та за принципом превалювання спеціальної норми над загальною, положення Закону „Про соціальний захист дітей війни” є спеціальною нормою у галузі пенсійного законодавства, а Закон України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” є загальною нормою з цих питань.

Загальні норми можуть бути застосовані лише щодо питань не врегульованих спеціальною нормою права.

Закон України „Про соціальний захист дітей війни” в ст. 7 чітко визначив, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Частиною 2 ст. 95 Конституції України встановлює, що виключно законом пре Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Згідно ч. 5 ст. 18 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів, не підлягають вилученню з Пенсійного фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватися на цілі не передбачені цим Законом.

Кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України і не підлягають оподаткуванню (ч. 2 ст. 72 Закону Україні „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”).

Відповідно до ч. 2 ст. 73 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” забороняється використання коштів Пенсійного фонду для оплати договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат, та на цілі, не передбачені цим Законом.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано не конституційними положення п. 12 ст. 71, ст. 111 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” та ці положення втратили чинність.

Таким чином, вважає представник відповідача, норми ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” є діючими з 09.07.2007 року.

Разом з тим, Законом України „Про державний бюджет України на 2007 рік” не передбачені виплати відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Загальна норма (Закон України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”) вказує на те, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок — 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом (ч. 1 ст. 28).

Проте частиною 3 цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини 1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, а тому, щодо пенсіонерів, яким доплата до пенсій призначена за іншими спеціальними законами, у тому числі і на підставі Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, зазначений у частині 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” розмір мінімальної пенсії за віком не застосовується.

Розмір доплати до пенсії, встановлений ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, був визначений, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, який для цієї категорії пенсіонерів законодавчо встановлений не був.

Положення частини 3 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, щодо встановлених обмежень застосування розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного частиною 1 цього Закону, Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України, не визнавалися, а тому підлягають виконанню.

Отже вимоги про те, що базова мінімальна пенсія за віком при обчисленні доплати до пенсії з урахуванням положень ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” повинна визначатися згідно із Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” суперечить законодавству, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Відносно проміжку часу з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, представник відповідача зазначив, що 22.05.2008 року Конституційним судом України прийнято рішення у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу І, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).

Відповідно до вказаного рішення, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) пункт 41 розділу II „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” (стосується змін до Закону України – „Про соціальний захист дітей війни”).

Згідно п. 5 резолютивної частини рішення Конституційного суду України від 22 травня 2008 року, положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Управління, зазначив представник, керувалося в своїй діяльності редакцією Закону чинній з 22.05.2008 року і нараховувало щомісячну доплату до пенсії у розмірі 48,10 гривень (ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”: дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення розмірі надбавки, встановленої для учасників війни).

Тобто Управління пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька діяло відповідно до ст. 6 Конституції України.

Просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус „дитина війни”, що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_1, виданим 03.06.1998 року Управлінням пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька.

Відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” дія статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” зупинена.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік”, якими була зупинена дія статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, визнані такими, що не відповідають Конституції.

Таким чином, за період з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року, за який заявлено позовні вимоги, положення статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, були чинними з 09 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року підлягають задоволенню повністю.

Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, зокрема, статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання; державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, положення пункту 28 розділу II „Внесення змін до деяких законодавчих актів України”, Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року, щодо внесення змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Таким чином, за період з 01.01.2008 року по 23.09.2008 року, за який заявлено позовні вимоги, положення статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, були чинними з 22 травня 2008 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2008 року.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни за період з 01.01.2008 року по 23.09.2008 року підлягають задоволенню лише з 22.05.2008 року.

Статтею 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються  залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у  межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких, є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України „Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії  або щомісячного   грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Таким чином, за період з 01.01.2009 року до 01.03.2009 року, за який заявлено позовні вимоги, положення статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, були чинними з 01 січня 2009 до 31 грудня 2009 року.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни за період з 01.01.2009 року по 01.03.2009 року підлягають задоволенню повністю.

Позовні вимоги у частині стягнення з відповідача на його користь недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни за період з 01.01.2010 року по 16.07.2010 року підлягають задоволенню (день винесення рішення).

Позовні вимоги у частині стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни у майбутньому є необґрунтованими і не підлягають задоволенню з таких підстав. Згідно частини 1 статті 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

В межах Цивільно-процесуального кодексу України підлягає порушене право позивача, внаслідок чого стягнення з Управління ПФУ недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни у майбутньому є безпідставним, оскільки встановлює обов'язки на майбутнє без врахування змін чинного законодавства, яке може мати місце та без наявності спірних   правовідносин .

Таким чином, вимоги позивача підлягають задоволенню частково.  

На підставі Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік”, Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” та керуючись ст. ст. 1, 10, 11, 14, 60, 64, 208, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни – задовольнити частково.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька на користь ОСОБА_1 недоплачену щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30 %  мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 23.09.2008 року, з 01.01.2009 року по 01.03.2009 року, з 01.01.2010 року по 16.07.2010 року з урахуванням фактично утриманих сум.

В іншій частині позову ОСОБА_1 – відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Донецької області через даний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Ворошиловського районного                    

суду м.Донецька                                    Князьков В.В.