Судове рішення #10155067

Справа № 2-О-154/10

2010 рік

                                                           

                                                                                                                                             

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

14 липня 2010 року Подільський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді                  Захарчук С.С.

при секретарі -                          Совівській О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Головне управління юстиції м. Києва, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

    ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_7 померла його бабуся - ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, видане 04 січня 2010 року відділом реєстрації смерті м. Києва, актовий запис № 198.

18 березня 2009 року, ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений державним нотаріусом Четвертої Київської державної нотаріальної контори, який зареєстровано в реєстрі за № 1-559, і заповіла йому 1/4 частину всього свого майна.

Після смерті ОСОБА_4 він звернувся до Четвертої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини з метою отримання свідоцтва про право на спадщину.

Проте, у видачі свідоцтва було відмовлено, у зв'язку з невідповідністю його по-батькові, зазначеного у заповіті, свідоцтву про народження, паспорту та іншим документам, що посвідчують особу.

Заповіт складений нотаріусом зі слів його бабусі, яка не вірно вказала по-батькові спадкоємця, зокрема, в заповіті зазначено, що право на спадкування має ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, а він - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 27 червня 1980 року та паспортом серії НОМЕР_3, виданим 12 червня 2007 року Подільським РУ ГУ МВС України в м. Києві.

Посилаючись на те, що у заповіті було неправильно вказано його по-батькові, просив встановити факт належності заповіту, складеного 18 березня 2009 року ОСОБА_4 та посвідченого державним нотаріусом Четвертої Київської державної нотаріальної контори, реєстр № 1-559, - на ім»я        ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, йому - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.

У судовому засіданні заявник підтримав заяву у повному обсязі та просив встановити факти належності правовстановлюючого документу.

Головне управління юстиції м. Києва у судове засідання не з”явилося, від представника Головного управління юстиції надійшла заява про розгляд справи за відсутності Головного управління юстиції м. Києва (а.с.26).

У судовому засіданні заінтересовані особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 проти задоволення заяви не заперечували.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи та дослідивши докази дійшов висновку, про те, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 6 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по-батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по-батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_7 померла ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим 04 січня 2010 року відділом реєстрації смерті у м. Києві, актовий запис № 198 ( а.с.7).

18 березня 2009 року ОСОБА_4 склала заповіт, який був посвідчений державним нотаріусом Четвертої Київської державної нотаріальної контори, реєстр № 1-559, відповідно до якого на випадок своєї смерті остання зробила наступне розпорядження: все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося і взагалі, все те, що належатиме їй на день смерті й на що вона матиме право за законом заповіла: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5 - в рівних частинах кожному, що підтверджується копією заповіту (а.с. 6).

Заявник - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, є внуком спадкодавця ОСОБА_4, і сином її дочки - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, що підтверджується копіями свідоцтв про народження та про укладення шлюбу (а.с.9-11).

З метою отримання свідоцтво про право власності на спадкове майно, заявник звернувся до Четвертої Київської державної нотаріальної контори, однак, у видачі свідоцтва було відмовлено, оскільки в заповіті вказано його  по-батькові - «ОСОБА_1», а не «ОСОБА_1», як зазначено в свідоцтві про народження, (а.с. 11) та паспорті громадянина України (а.с.12-14).

Щодо належності заявника до спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_7, жодних заперечень не надійшло.

Суд, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами у сукупності, дійшов висновку про доведеність факту належності заповіту, складеного 18 березня 2009 року ОСОБА_4 та посвідченого державним нотаріусом Четвертої Київської державної нотаріальної контори, реєстр           № 1-559, - на ім»я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, заявнику - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Керуючись, ст.ст. 209, 212-215, 218, 256-259 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1, заінтересовані особи: Головне управління юстиції м. Києва, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу – задовольнити.                                          Встановити факт належності заповіту, складеного 18 березня 2009 року ОСОБА_4 на ім’я ОСОБА_1,             ІНФОРМАЦІЯ_2, заявнику - ОСОБА_1,       ІНФОРМАЦІЯ_2.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня  проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається до апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:                                                                                                      С.С. Захарчук

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація