Справа № 2А-260/2010р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 липня 2010 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі: головуючого – судді Савіна О.І.
при секретарі – Прокопенко Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнськ Миколаївської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора ДПС Первомайської роти ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області сержанта міліції Ляпало Сергія Олександровича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ВЕ № 154218 від 23.04.2010 р.,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Інспектора ДПС Первомайської роти ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області сержанта міліції Ляпало Сергія Олександровича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ВЕ № 154218 від 23.04.2010 р..
В судовому засіданні позивач позов підтримав в повному обсязі та пояснив, що 23.04.2010 р. керуючи автомобілем «Хонда» реєстраційний номер НОМЕР_1 на 124 км. автодороги «Ульянівка-Миколаїв», був зупинений інспектором ДПС Первомайської роти ДПС Ляпало С.О. за те, що перевищив встановлену швидкість руху 50 км/год. і рухався зі швидкістю 79 км/год. Цим же Інспектором відносно нього був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ВЕ № 209748 від 23.04.2010 р. та винесено постанову серії ВЕ № 154218 від 23.04.2010 р. про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. З даною постановою не згоден, вважає її незаконною, оскільки ПДР України не порушував, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена інспектором ДПС. Зазначив, що останній знаходився та зупинив його автомобіль в межах дії дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 50 км/год.», але під час вимірювання швидкості руху автомобіль знаходився до дорожнього знаку. Показник зафіксованої приладом «Беркут» швидкості руху продемонстрований йому не був; інспектор ДПС вимірював швидкість руху автомобіля, рухаючись йому на зустріч внаслідок чого збільшується відносна швидкість руху, зафіксована приладом; останній не довів, що зафіксована приладом швидкість руху належить саме його автомобілю. До того ж, в супереч вимогам ст. 10 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» інспектор ДПС не надав документів про допуск даного типу засобу вимірювальної техніки для використання в Україні, повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки, характеристики похибок. Його пояснення щодо дотримання швидкісного режиму інспектором ДПС Ляпало С.О. були проігноровані, не були залучені свідки, права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не роз?яснювалися.
Інспектор ДПС Первомайської роти ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області Ляпало С.О. в судове засідання не з’явився, причину неявки суду не повідомив, хоча належним чином був сповіщений про час і місце розгляду справи, що дає можливість на підставі ч.4 ст. 128 КАС України розглянути справу за його відсутності.
Суд, вислухавши позивача, дослідивши письмові матеріали справи вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають повному задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВЕ № 209748 від 23.04.2010 р., складеному інспектором ДПС Первомайської роти ДПС Ляпало С.О., ОСОБА_1 23 квітня 2010 року о 13-45 год., керуючи автомобілем «Хонда» реєстраційний номер НОМЕР_1 на 124 км. автодороги «Р-06 Ульянівка-Миколаїв», перевищив встановлену швидкість руху 50 км/год. і рухався із швидкістю 79 км/год., чим порушив п. 12.9 «б» ПДР України. Швидкість вимірювалася приладом «Беркут» № 050619, повірка діє до 05.06.2010 р. За результатами розгляду даного протоколу цим же інспектором ДПС винесено постанову серії ВЕ № 154218 від 23.04.2010 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 гривень.
При складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не визнав факт вчинення ним правопорушення і у своїх поясненнях в протоколі зазначив про це (а. с. № 7). З вищевканою постановою останній не згоден.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок по доказуванню правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Частиною четвертою даної статті Закону передбачено, що суб'єкт владних повноважень зобов’язаний надати суду всі документи і матеріали, які у нього маються і можуть бути використані, як докази по справі.
Оскільки, відповідач в судове засідання не з'явився та інших доказів про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення не надав, суд вправі вирішити справу на підставі доказів, що є в ній.
Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, відповідно до п. 4.2. Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 26 лютого 2009 року №77, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 квітня 2009 року за №374/16390 , яка розроблена відповідно до вимог Кодексу України про Адміністративні правопорушення і встановлює порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення, оформлення матеріалів, які застосовуються при адміністративному провадженні, та порядок їх обліку , до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються письмові пояснення свідків правопорушення.
В судовому засіданні встановлено, що інспектором ДПС при складанні протоколу про адміністративне правопорушення свідки не були запрошені та допитані.
За п. 2.13 вищевказаної інструкції та ст. 252 КУпАП посадова особа, яка виносить постанову, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КпАП України орг ан (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таких обставин інспектором ДПС з'ясовано не було.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, дотримуючись вимог розділу 12 «Швидкість руху» ПДР України, рухався з дозволеною швидкістю руху, оскільки дія дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 50 км/год.» починається за знаком, а як зазначив позивач під час вимірювання інспектором ДПС швидкості руху його автомобіль знаходився до дорожнього знаку. Таке ствердження позивача відповідачем не спростоване.
Згідно ст. 10 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» на вимірювання у сфері, в якій їх результати можуть бути використані в якості доказу по справі, розповсюджуються державний метрологічний нагляд. За таких умов, кожний засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Результати вимірювань можуть бути використані за умови, якщо відомі відповідні характеристики похибок.
Таким чином, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 була винесена з порушенням норм чинного законодавства, а саме: в постанові відсутні відомості про те, що вимірювальний засіб укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та відповідні характеристики похибок.
Крім того, дана постанова була винесена лише на підставі протоколу про адміністративне правопорушення та без письмових свідчень свідків та наявності інших доказів вчинення правопорушення.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку , що ОСОБА_1 п. 12.9 «г» ПДР України не порушував, в його діях відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
За таких обставин суд вважає, що позивача не обґрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим дії інспектора Первомайської роти ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області сержанта міліції Ляпало С.О. стосовно притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 гривень є протиправними, а постанова в справі про адміністративне правопорушення серії ВЕ № 154218 від 23.04.2010 р . підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 94 КАС України судовий збір в сумі 3,40 гривень, сплачений позивачем при зверненні до суду з позовною заявою, підлягає поверненню останньому з Державного бюджету України (а. с. № 6).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9-12, 15, 71, 86, 94, 158-163, 167, п. 3 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» КАС України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_1 до Інспектора ДПС Первомайської роти ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області сержанта міліції Ляпало Сергія Олександровича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ВЕ № 154218 від 23.04.2010 р., – задовольнити повністю.
Визнати дії суб’єкта владних повноважень - Інспектора ДПС Первомайської роти ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області сержанта міліції Ляпало Сергія Олександровича стосовно притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 гривень, протиправними.
Постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВЕ № 154218 від 23.04.2010 р . , винесену інспектором ДПС первомайської роти ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області Ляпало Сергія Олександровича про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, скасувати.
Зобов’язати Управління Державного казначейства у м. Южноукраїнськ Миколаївської області повернути ОСОБА_1 державне мито в розмірі - 3 (три) гривні 40 (сорок) копійок, сплачене ним при зверненні до суду з позовом за квитанцією № 21 від 27.04.2010 р.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя Южноукраїнського
міського суду: О.І. Савін