Справа №2а-183/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 червня 2010 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої – судді Нізік О.В.
при секретарі – Чувашовій І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про визнання дій неправомірними, перерахунок пенсії та зобов’язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
03 червня 2009 року позивач звернувся в суд до відповідача з вищевказаним адміністративним позовом.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АС першої категорії та являється інвалідом другої групи.
З січня 2002 року він отримує пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від наслідок Чорнобильської катастрофи».
Як ліквідатор наслідків Чорнобильської катастрофи та інвалід другої групи від захворювання яке пов'язане з виконанням робіт на ЧАЕС він повністю підпадає під дію Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від наслідок Чорнобильської катастрофи» , але пенсія йому виплачується не в повному обсязі.
Він звернувся до відповідача з проханням зробити йому перерахунок пенсії, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від наслідок Чорнобильської катастрофи», але в задоволенні його прохання йому було відмовлено.
З відмовою він не згоден, тому просив суд визнати дії відповідача щодо відмови йому в перерахунку пенсії не законними, зобов’язати відповідача здійснити йому перерахунок пенсії згідно Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 2002 року та по сьогодні, визнати за ним право та зобов’язати відповідача нарахувати та проводити виплату державної пенсії йому відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку розміру основної пенсії не менше 8-ми мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії з розрахунку розміру 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, та ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту» доплату інваліду війни з розрахунку 40 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Також просив поновити строк на звернення до адміністративного суду, оскільки він не спеціаліст з питань правильності нарахування пенсій чи інших соціальних доплат і дізнався він про порушені права лише коли отримав відповідь від відповідача та звернувся за юридичною допомогою.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав до суду заперечення в яких позов не визнав, зазначив що позивачем пропущено строк давності звернення до суду з вимогами щодо підвищення пенсії, просив в задоволенні позову відмовити, справу розглянути без його участі (а. с. 33, 34).
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Внаслідок захворювань, пов’язаних з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії позивач визнаний інвалідом ІІ групи, та належить до першої категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
В лютому 2009 року позивач звернувся до відповідача з заявою про нарахування йому державної та додаткової пенсії у розмірах встановлених статтею 50 та статтею 54 Закону України «Про соціальний статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», але в перерахунку пенсії позивачу було відмовлено в зв’язку з не визначенням на законодавчому рівні розміру мінімальної пенсії для обчислення цього підвищення.
Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону України «Про соціальний статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у всіх випадках розмір пенсій для інвалідів другої групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до частини першої статті 50 Закону України «Про соціальний статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами ІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Наявність права у позивача на призначення пенсії в розмірах не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірах 75 відсотків є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується Конституцією України (частина 2 статті 46 Конституції України).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти ляше на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Згідно зі ст.ст. 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" вбачається, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи."
Згідно з частиною третьою статті 67 вказаного Закону, яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.
Відповідно до частини 1 статті 28 3акону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Оскільки пенсія позивачу має визначатись виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачу повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
На підставі викладеного суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача перерахувати та виплати позивачеві різницю пенсії по інвалідності та додаткової щомісячної пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю з березня 2005 року по червень 2009 року включно виходячи з розміру 8 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність – для розрахунку пенсії по інвалідності та 75% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність – для розрахунку додаткової щомісячної пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю.
Позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача надалі нараховувати та виплачувати позивачеві щомісячну соціальну державну допомогу відповідно до діючого законодавства задоволенню не підлягають.
Згідно до ст. 140 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Якщо за результатами розгляду справи, факту такого порушення не встановлено, у суд немає правових підстав для задоволення позову.
При цьому суд зазначає, що оскільки правовою підставою для звернення до адміністративного суду є захист порушених прав, свобод чи інтересів, то право на позов у особи виникає лише після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.
Керуючись ст. ст. 6-11, 71, 159, 161-163 КАСУ, суд, –
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 за період з березня 2005 року по червень 2009 року включно - незаконними.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська перерахувати та виплати ОСОБА_1 різницю пенсії по інвалідності та додаткової щомісячної пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю з березня 2005 року по червень 2009 року включно, виходячи з розміру 8 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність – для розрахунку пенсії по інвалідності та 75% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність – для розрахунку додаткової щомісячної пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю.
В іншій частині заявлених вимог ОСОБА_1 – відмовити.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення та подальшої подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви на апеляційне оскарження, чи шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення постанови.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Дніпропетровському апеляційному адміністративному суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя О. В. Нізік