Справа № 2а-1071/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2010 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючої судді - Нізік О.В.
при секретарі - Чувашовій І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території міста Дніпропетровська підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В:
03 березня 2010 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати не дійсним протокол про адміністративне правопорушення АЕ № 246176 від 26 лютого 2010 року, який був складений інспектором ДПС ДАІ старшим сержантом міліції Кирнос О.В. з порушенням ст. 268 КУпАП і відсутністю складу адміністративного правопорушення, та скасувати постанову серії АЕ № 069345 від 26 лютого 2010 року винесену вищезгаданим інспектором ДПС ДАІ, який перебільшив свої службові повноваження і порушив ст. 221 КУпАП та ст. 251 КУпАП. В обґрунтування позову позивач вказав на те, що 26 лютого 2010 року інспектором ДПС старшим сержантом міліції Кирнос О.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення серія АЕ № 246176 а також постанову у справі про адміністративне правопорушення серія АЕ № 069345, щодо нього, ОСОБА_1 як співвласника транспортного засобу Деу Нексія, державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Позивач зазначив, що 26 лютого 2010 року о 15 год. 45 хв. рухаючись в населеному пункті Партизанське в напрямку м. Дніпропетровська (а/д Р-52 30 км) запобігаючи виникнення аварійної ситуації, був вимушений знизити швидкість та перестроїтися в ліву смугу згідно п.2.12 ч. «В» і «Г» ПДР, тому що попереду на правій смузі були перешкоди у вигляді ям та вибоїн, які не дозволяли проїхати їх не пошкодивши транспортний засіб. Позаду нього не було жодного транспортного засобу, який би міг рухатись в його напрямку. Повертатись на праву смугу позивачу не було сенсу бо шукав місце для розвороту, і так як він не місцевий а дорожніми знаками не було визначено місце розвороту, був вимушений шукати таке місце рухаючись по лівій смузі згідно п.11.5 ПДР, який дозволяв рухатись в лівій смузі шукаючи розворот. Інспектор ДПС ДАІ старший сержант Кирнос О.В. не звернув уваги на його пояснення і на те, що в нього є свідок ОСОБА_4, тим самим грубо порушив ст. 251 КУпАП і ст. 256 КУпАП. Вважає, що протокол є незаконним, а постанова підлягає скасуванню, у зв’язку з чим вимушений звернутися до суду.
У судове засідання позивач не з’явився, але надав заяву в якій просив справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник Відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території міста Дніпропетровська підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області у судове засідання не з’явився.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу можу бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з заявою позивача, повно і всебічно з’ясувавши обставини в адміністративній справі, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КпАП України – порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п. 11.5 Правил дорожнього руху України – На дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).
Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
У судовому засіданні було встановлено, що 26 лютого 2010 року відносно позивача інспектором ДПС Дніпропетровського взводу ДПС ДАІ старшим сержантом міліції Кирнос О.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення серія АЕ № 246176 (а.с.9) на підставі якого винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АЕ № 069345 (а.с.10), де зазначено, що 26 лютого 2010 року о 15 год. 45 хв. водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем по аш Р-52 30 км, яка має по дві смуги для руху в одному напрямку рухався по крайній лівій смузі при вільній праві, чим порушив п. 11.5 ПДР України. За вказане правопорушення передбачена відповідальність згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП України. На позивача було накладено штраф в розмірі 425 гривень.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст. 251 КпАП України - доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії АЕ № 246176 від 26 лютого 2010 року вказано що, позивач під час керування автомобілем рухався по крайній лівій смузі при вільній правій, однак свідків даного правопорушення не зазначено, інспектор ДПС також до суду не з’явився і пояснень не надав.
Відповідно до ст. 280 КпАП України - орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України – в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що постанова в справі про адміністративне правопорушення серії АЕ № 069345 від 26 лютого 2010 року винесена з порушенням норм чинного законодавства, зокрема норм КпАП України – з порушенням передбаченого законом порядку провадження в справах про адміністративні правопорушення, а саме при винесені постанови по справі про адміністративне правопорушення інспектором ДПС Дніпропетровського взводу ДПС ДАІ старшим сержантом міліції Кирнос О.В. не було з’ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, не зазначено свідків правопорушення, не застосовані технічні прилади та технічних засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також інші обставини, що мають значення для вирішення справи.
Оскільки відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не надав інших доказів стосовно правомірності свого рішення та доказів відносно наявності адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 судом не встановлено, тому постанова підлягає скасуванню.
В частині визнання не дійсним протоколу про адміністративне правопорушення необхідно закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, оскільки протокол не може бути оскаржено в порядку адміністративного судочинства. Протокол – це документ, в якому викладаються та фіксуються певні обставини тим, хто його складає. При цьому протокол не породжує ніяких прав чи обов’язків, як для особи, яка його склала, так і для інших осіб. Отже, протокол не є рішенням в розумінні ст. 17 КАС України, оскільки протокол не впливає на права і обов’язки осіб, він лише містить процес і результати роботи інспектора ДАІ.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 122, 251, 280 КпАП України зі змінами та доповненнями, п. 11.5 Правил дорожнього руху України затверджених Постановою Кабінету Міністрів від 10 жовтня 2001 року № 1306, ч. 4 ст. 128, ст. 159-163 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АЕ № 069345 складену Інспектором ДПС Дніпропетровського взводу ДПС ДАІ старшим сержантом міліції Кирнос О.В. 26 лютого 2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП за порушення п. 11.5 Правил дорожнього руху України – скасувати.
Закрити провадження у справі в частині визнання не дійсним протоколу про адміністративне правопорушення серія АЕ № 246176 від 26 лютого 2010 року, відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення та подальшої подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Або шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення постанови.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Дніпропетровському апеляційному адміністративному суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська. Копія апеляційної скарги повинна бути одночасно направлена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.В. Нізік