Справа № 2-2130 -2010 року
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 квітня 2010 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої - судді Нізік О.В.
при секретарі - Чувашовій І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: Відділ громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Красногвардійського РВ ДМУ УМВС України у Дніпропетровській області про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації, -
В С Т А Н О В И В:
22 березня 2010 року позивачі звернулися до суду з позовною заявою, в якій просили постановити рішення, яким усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні АДРЕСА_1 шляхом визнання ОСОБА_4 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, та знаттям його з реєстрації. В обґрунтування своїх позовних вимог позивачі посилались на те, що їм на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 31 січня 1996 року, виданого Промисловим об’єднанням «Південний машинобудівний завод» належить АДРЕСА_1. 23 жовтня 1999 року ОСОБА_5 уклала шлюб з ОСОБА_6 та прийняла прізвище чоловіка, 12 грудня 2008 року ОСОБА_7 уклала шлюб з ОСОБА_8 та прийняла його прізвище. У вище вказаній квартирі, на прохання родичів був зареєстрований племінник ОСОБА_4, який у квартирі не проживав з моменту реєстрації. Ніяких домовленостей між сторонами не було. Оскільки відповідач зареєстрований в квартирі, вони сплачують за нього комунальні послуги. В квартирі особистих речей відповідача немає, квартирою він не користується. Вважають, що вказаними обставинами порушуються їх права, як власників квартири, а тому вони вимушені звернутися до суду з даним позовом.
У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1, позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити. Суду пояснив, що визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням необхідно для зменшення плати за квартиру та комунальні послуги, що суттєво впливає на матеріальне становище позивачки, вона звернулася до суду за захистом своїх прав.
У судове засідання позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не з’явились, надали до суду заяви, в яких просять розглянути справу у їх відсутність.
Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з’явився про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до п. 9 ст. 74 ЦПК України, що підтверджується оголошенням в газеті «Вісті Придніпров’я» № 25/1 (1117) від 08.04.2010 р.
Представник третьої особи – відділу громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Красногвардійського РВ ДМУ УМВС України у Дніпропетровській області у судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, надав до суду лист в якому просить розглянути справу у їх відсутність.
Вислухавши представника позивача, свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_8, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
У відповідності з ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядженням своїм майном.
У судовому засіданні встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на житло за № 73-96 від 31 січня 1996 року, виданого виробничим об’єднанням «Південний машинобудівний завод» позивачам було надано окрему АДРЕСА_1, загальною площею 32,9 кв. м. (а.с.5).
Згідно довідки № 165 Комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Південне» Дніпропетровської міської ради ЖЕК № 2 від 25 лютого 2010 року, у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_4 (а.с.15).
В даний час відповідач в квартирі не проживає, особистих речей в ній не має, кошти за комунальні послуги не сплачує, ремонт не робить, проживає окремо за іншою, невідомою позивачам, адресою. Відповідач фактично відмовляється добровільно зніматись з реєстрації за вищевказаною адресою.
Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що реєстрація відповідача в квартирі АДРЕСА_1 порушує права позивачів, як власників цієї квартири, відповідач проживає за іншою адресою, а тому вимоги позивачів в частині зняття останнього з реєстрації у вказаній квартирі підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Згідно ч 2 ст. 29 ЦК України фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно з актами про не проживання від 29 жовтня 2009 року та від 15 березня 2010 року посвідчених Начальником КЖЕП «Південне» ЖЕК № 2 – ОСОБА_4 прописаний в АДРЕСА_1 на підставі рішення опікунської ради, квартира приватизована, а відповідач був зареєстрований без дозволу учасників приватизації (а.с.13,14). Відповідач в квартирі не проживає, що підтверджується підписами свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_8 в актах про не проживання, посвідчених Начальником КЖЕП «Південне» ЖЕК № 2 ОСОБА_11 (а.с.13,14).
Як встановлено у судовому засіданні, позивачі є власниками квартири АДРЕСА_1. Відповідач є членом їх родини, досяг повноліття, місце проживання його не відоме. З моменту реєстрації ОСОБА_4 не проживає у вказаній вище квартирі. Домовленості між позивачами та відповідачем щодо користування квартирою немає.
Таким чином, суд вважає за можливе визнати відповідача таким, що втратив право на користування АДРЕСА_1
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 29, 317, 319, 386, 391, 405 ЦК України, ст. ст. 10, 57-61, 76, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 – задовольнити.
Визнати ОСОБА_4 таким, що втратив право на користування АДРЕСА_1 яка належить ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 згідно свідоцтва про право власності на житло № 73-96 від 31 січня 1996 року.
Усунути перешкоди в користуванні власністю – АДРЕСА_1
Зобов’язати відділ громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Красногвардійського РВ ДМУ УМВС України у Дніпропетровській області зняти з реєстрації ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в квартирі АДРЕСА_1
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Заочне рішення, може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою, протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя О.В. Нізік