Судове рішення #10152928

Справа № 2-2146/10

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем  України

06 липня 2010 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючої - судді  Нізік О.В.

при секретарі - Чувашовій І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на батька, -

в с т а н о в и в:

23 березня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що 29 листопада 1975 року уклав шлюб з ОСОБА_3. Від шлюбу мають сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. На даний час він хворіє, йому була встановлена ІІІ група інвалідності, самостійно майже не пересувається, є повністю не працездатним у зв’язку з чим потребує матеріальної допомоги. Син працює за кодоном у Німеччині та має можливість надавати йому матеріальну допомогу добровільно, однак цього не робить. Просив стягнути з відповідача аліменти на власне утримання у розмірі ј частини з усіх видів його заробітку /доходів/ щомісяця починаючи з дня подання даного позову та довічно.

У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали, просили задовольнити їх у повному обсязі.

 Відповідач у судове засідання не з’явився про час та місце розгляду справи повідомлявся відповідно до п. 9 ст. 74 ЦПК України, що підтверджується оголошенням в газеті «Вісті Придніпров’я» № 36 (1128) від 27.05.2010 року. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Повно і всебічно дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача та його представника, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності з ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У відповідності зі ч. 1 ст. 202 Сімейного кодексу України повнолітні дочка, син зобов’язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Як встановлено в судовому засіданні, у позивача від шлюбу з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.16) є син – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується актовим записом зробленим Ленінським відділом ЗАГС міста Дніпропетровська в книзі реєстрації актів про народження за № 2288 від 23 червня 1977 року, свідоцтво про народження серії П-КИ № НОМЕР_2 (а.с.2). Відповідач на даний час проживає окремо.

Позивач є непрацездатним, перебуває на пенсії по інвалідності внаслідок загального захворювання інвалід ІІІ групи з 04.11.2008 року, пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 (а.с.14). Розмір отримуваної ним пенсії склав 601 грн. 40 коп. щомісяця, що підтверджується довідкою УПФУ в Красногвардійському районі міста Дніпропетровська (а.с.15). Зазначений дохід позивача є недостатнім для забезпечення його належного утримання з урахуванням його віку та стану здоров’я. З огляду на інвалідність позивач має певні обмеження щодо умов та характеру можливої праці. Крім того, за документальними даними стаціонарного відділення міської клінічної лікарні № 7 - за станом здоров’я позивач найближчим часом потребує операційного втручання з приводу хронічної хвороби серця.  

Згідно ст. 205 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану у сторін.

З загальних засад сімейного законодавства слідує, що право на утримання від дочки, сина мати та батько матимуть за умови, що є непрацездатними та потребують матеріальної допомоги. Непрацездатними вважається той з батьків, хто досяг загального пенсійного віку або є інвалідом І, ІІ, ІІІ групи. Потреба в матеріальній допомозі має визначатися залежно від наявності чи відсутності прожиткового мінімуму.    

Приймаючи до уваги матеріальне становище позивача, його стан здоров’я, отримання ним щомісяця пенсії якої недостатньо для придбання необхідних ліків на його лікування, можливість надавати допомогу відповідачем, а також наявність невизначеного сімейного стану відповідача, а саме чи є в нього на утриманні малолітні і (або) неповнолітні діти та скільки саме осіб, а також приймаючи до уваги не надання позивачем доказів суду щодо матеріального становища відповідача та його мінливості чи стабільності заробітку /доходів/, суд вважає за можливе стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на його утримання у твердій грошовій сумі у розмірі 200,00 грн. щомісяця, починаючи з 23 березня 2010 року та до 23 березня 2013 року. Керуючись ст. 367 ЦПК України допустити по справі негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць. В іншій частині заявлених позивачем вимог суд вважає за необхідне відмовити.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 88 ЦПК України з відповідача в дохід держави повинно бути стягнено судовий збір по справі у розмірі 51 грн. 00 коп., оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду, а також на підставі ст. 81 ЦПК України з відповідача повинні бути стягнуті витрати на інформаційно-технічне забезпечення по справі у розмірі 120 грн. 00 коп., оскільки позивач звільнений від сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення по справі при зверненні до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 202, 205 Сімейного кодексу України, ст. ст. 10, 57-61, 81, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, положеннями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 (зі змінами та доповненнями) «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на його (ОСОБА_1) утримання у твердій грошовій сумі у розмірі 200 грн. 00 коп. щомісяця, починаючи з 23 березня 2010 року та до 23 березня 2013 року, допустивши по справі негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.  

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судові витрати, а саме: судовий збір у сумі 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення позову у сумі 120 грн. 00 коп., а всього 171 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подальшої подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Або шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд міста Дніпропетровська.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його постановив, за письмовою заявою відповідачів, котра може бути подана протягом десяти днів із дня отримання копії заочного рішення.

Суддя                                                                                         О.В. Нізік

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація