Справа № 2-1914/10 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І МЕ Н Е М У К Р А Ї Н И
31 травня 2010 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої - судді Нізік О.В.
при секретарі - Чувашовій І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Дніпровський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості з заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В :
22 лютого 2010 року позивачка звернулася до суду з вищевказаним позовом до Відкритого акціонерного товариства «Дніпровський машинобудівний завод» (надалі ВАТ «ДМЗ»). В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що вона працювала на ВАТ «ДМЗ» на посаді монтажника радіоелектронної апаратури і приборів 2-го розряду. Звільнилася 01 грудня 2009 року за згодою сторін згідно до ч. 1 ст. 36 КЗпП України. На день звільнення їй була нарахована, але не виплачена заробітна плата за березень-листопад 2009 року 2273,00 гривень. Просила стягнути з ВАТ «ДМЗ» на її користь невиплачену заробітну плату у сумі 2237,00 гривень та суму середнього заробітку за час затримки розрахунку у розмірі 762,30 гривень і моральну шкоду у сумі 2000,00 грн.
У судовому засіданні позивачка позовні вимоги уточнила, просила стягнути лише суму середнього заробітку за час затримки розрахунку у розмірі 1262,77 грн., в іншій частині заявлених позовних вимог відмовилась.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення уточнених позовних вимог не заперечував.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно ч. 1 ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.
У відповідності до ст.116 КЗпП України, при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Стаття 117 КЗпП України передбачає, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація, повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку .
Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 працювала з 21 червня 1989 року на ВАТ «Дніпровський машинобудівний завод» на посаді монтажника радіоелектронної апаратури і приборів 2-го розряду . 01 грудня 2009 року ОСОБА_1 звільнена за згодою сторін у відповідності з п. 1 ст. 36 КЗпП України (а. с. 4, 5).
Згідно Довідки ВАТ «ДМЗ» від 01 грудня 2009 року № 388/к виданої на ім’я ОСОБА_1, заборгованість з заробітної плати та остаточного розрахунку з березня 2009 року по листопад 2009 року складав 2273 гривень 00 копійок (а. с. 6). На сьогоднішній день заборгованість з заробітної плати позивачці сплачена, що підтверджується поясненнями сторін у судовому засіданні та відмовою позивачки від заявлених раніше вимог у частині стягнення вказаної заборгованості.
Затримка розрахунку з працівником за відсутності спору про розмір належних працівникові сум тягне обов’язок власника провести на користь працівника виплату середнього заробітку за весь час затримки розрахунку.
Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з ВАТ «ДМЗ» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 1262 грн. 77 коп.
Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України, при відмові від позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно з ч. 3 ст. 174 ЦПК України у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Наслідки закриття провадження у справі позивачеві відомі, підстав для неприйняття відмови від позову судом не встановлено, тому у відповідності до п. 3 ст. 205 ЦПК України провадження у справі закривається.
На підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ВАТ «ДМЗ» судові витрати в сумі 171 грн. 00 коп. з них: судовий збір на користь держави в сумі 51 грн. 00 коп., а також 120 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічного забезпечення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 218, п. 2 ст. 367 ЦПК України, ст. 34 Закону України «Про оплату праці», статтями 115, 116, 117 КЗпП України, Положеннями «Про порядок компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати», суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку – задовольнити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Дніпровський машинобудівний завод», код ЄДРПОУ 14313332, що розташоване за адресою: 49055, м. Дніпропетровськ, вул. Будівельників, 34, на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 1262 грн. 77 коп.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Дніпровський машинобудівний завод» на користь держави судовий збір в сумі 51 грн. 00 коп., а також 120 грн. 00 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення, а всього 171 грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя О.В.Нізік