Справа № 2-1371/10
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
23 червня 2010 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючої - судді Нізік О.В.
при секретарі – Чувашовій І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення індексу інфляції за виконавчими листами, стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
в с т а н о в и в:
10 листопада 2009 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування заявлених вимог, посилався на те, що за рішеннями Красногвардійського районного суду були видані виконавчі листи № 2-339/02 та № 2-124/06 які до сьогодні невиконані. В зв’язку з чим вважає що сума боргу за вказаними виконавчими листами збільшилась за рахунок індексу інфляції. Просив збільшити борг відповідача за виконавчими листами та стягнути з відповідача на його користь індекс інфляції за всі роки прострочення виконання зобов’язання у розмірі 1384 грн. 00 коп. Окрім цього вважає, що дії відповідача по невиплаті йому боргу за виконавчими листами, а також те що відповідач пише на нього всілякі неприємні речі, спричинили йому моральну шкоду на відшкодування якої просить стягнути з відповідача 6,5 мінімальних заробітних плат з розрахунку 744,00 грн. Ч 6,5 лет = 4836,00 грн. та стягнути з відповідача судові витрати у сумі 192,00 грн., а всього 6412,00 грн.
У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав, просив задовольнити їх у повному обсязі, наголошував, що його вимоги підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.
Відповідач до судового засідання не з’явився. Справа розглянута в порядку ст. 224 ЦПК України.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позовна заява не обґрунтована з наступних підстав.
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 09 липня 2002 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 633 грн.60 коп., на відшкодування витрат та 51 грн.00 коп. держмита, а всього 684 грн.60 коп. (зворотна сторона а. с. 6).
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2006 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1280 грн.03 коп. та судовий збір у розмірі 51,00 грн., а всього 1331 грн. 03 коп. (а. с. 6).
На виконання зазначених рішення Красногвардійським районним судом було видано виконавчі листи, які згідно повідомлення від 23.06.2010р. № 19862/03 заступника начальника Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського МУЮ Мартиновської І.М. на сьогодні знаходяться на виконанні.
Отже на час звернення ОСОБА_1 до суду, рішення судів за виконавчими листами № 2-0339/2002 та № 2-124/2006 не виконанні та знаходяться у стадії виконання.
ОСОБА_1 заявив позов на підставі ст. 625 ЦК України, яка регулює умови відповідальності боржника за порушення ним грошового зобов’язання та визначає правові наслідки прострочення боржником такого зобов’язання.
Однак, правовідносини сторін виникли не з порушення зобов’язання відповідачем, а з примусового виконання рішень судів і регулюються Законом України від 21.04.1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» (зі змінами та доповненнями), тому суд вважає, що позивач не має права на застосування до відповідача санкцій передбачених ст. 625 ЦК України.
З огляду на наведене, суд вважає за необхідне в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення індексу інфляції за виконавчими листами, стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовити за безпідставністю заявлення таких вимог.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. У разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави. Тому в зв’язку з залишенням позову без задоволення, суд вважає за необхідне, відмовити ОСОБА_1 у стягненні на його користь судових витрат з відповідача.
Керуючись статтями 16, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-216, 218, п. 2 ст. 367 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», Законом України від 21.04.1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» (зі змінами та доповненнями), суд, -
В И Р І Ш И В:
В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення індексу інфляції за виконавчими листами, стягнення матеріальної та моральної шкоди – відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його постановив, за письмовою заявою відповідачів, котра може бути подана протягом десяти днів із дня отримання копії заочного рішення.
Суддя О.В.Нізік