Справа № 2-а-483-1/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 липня 2010 року Солом’янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Зінченко С.В.,
при секретарі Шолудченко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС роти ОДДЗ м. Житомир сержанта міліції Шимлиського Романа Васильовича про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, –
в с т а н о в и в :
У травні 2010 року позивач звернувся з вказаним позовом до відповідача, посилаючись на те, що 08 травня 2010 року приблизно о 12 год. 40 хв., ОСОБА_1 рухався в напряму м. Житомир по автодорозі Київ – Чоп Житомирського району, керуючи автомобілем марки «Вольво» дн НОМЕР_1, на 129 кілометрі даної автодороги був зупинений працівником ДАІ сержантом міліції Шимлинським Р.В. в зоні дії дорожніх знаків (3.29 та 1.36) ремонтні роботи та обмеження максимальної швидкості руху (50 кмгод). Після зупинки відповідач по справі повідомив позивача, що нібито останній перевищив швидкість руху на 33 кмгод, через що був складений протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 КУпАП та накладено штраф в розмірі 255,00 гривень.
Позивач також зазначив, що порушення зазначеного в постанові від 08.05.2010 р. серії АМ № 144965 він не вчиняв та не порушував правила дорожнього руху, свою незгоду з здійсненням правопорушення та свої пояснення він виклав на окремому аркуші до протоколу.
ОСОБА_1 вважає, що встановлення факту вчинення ним адміністративного правопорушення на підставі показань приладу «Беркут» є неправомірним, показання даного приладу не є належним та допустимим доказом у справі про адміністративне правопорушення та показання даного приладу не можуть бути прийнятті як доказ достовірно встановленої швидкості руху автомобіля, оскільки на час зупинення відповідачем автомобіля позивача на дорозі рухались інші автомобілі, що не виключає, що дані які стали підставою для притягнення до адміністративної відповідальності не є достовірними та належать іншому автомобілю. В оскарженій постанові відсутні дані, як прилад був налаштований, який був встановлений тип цілі та інше, дата повірки, дані чи допущений працівник ДПС, який склав постанову, до роботи зі спеціальними технічними засобами та табельна належність технічного засобу підрозділу ДПС.
Також позивач вказав, що співробітник ДАІ під час вимірювання швидкості тримав вимірювальний прилад у руці, що робить можливим рух приладу назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість зафіксована приладом, збільшується.
Патрульний автомобіль ДАІ знаходився на відстані не більше 200 метрів від початку зони дії знака обмеження швидкості і таким чином могли проводити вимірювання швидкості автомобіля поза зоною дії знака «обмеження максимальної швидкості».
ОСОБА_1 вважає, що у зв’язку з тим, що на його вимогу до відповідача надати для огляду картку маршруту патрулювання (поста) із визначенням місця його дислокації останній відмовився, то дислокація відповідача на час притягнення позивача до адміністративної відповідальності в передбаченому законодавством порядку встановлена не була.
Позивач в позовні заяві вважає, що його вина у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, не доведена належними доказами, а тому постанова в справі про адміністративне правопорушення серії АМ № 144965 від 08.05.2010 р. підлягає скасуванню, а провадження в справі – закриттю.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив про задоволення позову, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки, що можуть бути визнані судом поважними, не повідомив.
За наявності таких обставин, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі матеріалів про права та взаємовідносини сторін.
Суд, вислухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що 08 травня 2010 року приблизно о 12 год. 40 хв., ОСОБА_1 рухався в напряму м. Житомир по автодорозі Київ – Чоп Житомирського району, керуючи автомобілем марки «Вольво» дн НОМЕР_1, на 129 кілометрі даної автодороги був зупинений працівником ДАІ сержантом міліції Шимлинським Р.В. в зоні дії дорожніх знаків (3.29 та 1.36) ремонтні роботи та обмеження максимальної швидкості руху (50 кмгод) за перевищення швидкості руху на 33 кмгод, через що був складений протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 КУпАП та накладено штраф в розмірі 255,00 гривень.
Відповідно до ст. 254 КпАП України про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Згідно ст. 256 КпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
При цьому з складеного відповідачем протоколу про адміністративне правопорушення неможливо встановити належність показів спецприладу, яким вимірювалась швидкість руху автомобіля позивача, саме автомобілю позивача, оскільки, як зазначає останній він рухався в інтенсивному потоці транспортних засобів, а тому визначена відповідачем швидкість могла відноситись до іншого транспортного засобу.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не подано жодних доказів належності показів приладу «Беркут» № 0601005, саме автомобілю позивача.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 14-1, 254, 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 6, 17, 18, 104-106, 128, 158, 159, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
п о с т а н о в и в :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС роти ОДДЗ м. Житомир сержанта міліції Шимлиського Романа Васильовича про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АМ № 144965 від 08.05.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП - скасувати.
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП - закрити.
Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк двадцять днів, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: