Справа № 1-141

2010 р.

 В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

14 липня 2010 року Сарненський районний суд Рівненської області

одноособово суддя Березень Ю. В.

при секретарі Кудіній А. Р.,

з участю прокурора Семенюк О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сарни справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого

 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України

та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_6, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

19 жовтня 2009 року біля 3 години ОСОБА_1 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2, перебуваючи обоє в стані алкогольного сп’яніння, шляхом злому вхідних дверей з корисливих мотивів проникли у приміщення гаражу ОСОБА_3 по АДРЕСА_3, звідки таємно викрали чуже майно – належні господарю дві металеві труби довжиною 3,2 м кожна вартістю 119 грн. 23 коп. за одну на суму 238 грн. 46 коп., викраденим розпорядились на власний розсуд.

19 жовтня 2009 року біля 4 години ОСОБА_1 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2, перебуваючи обоє в стані алкогольного сп’яніння, повторно через попередньо зламані вхідні двері з корисливих мотивів проникли у приміщення гаражу ОСОБА_3 по АДРЕСА_3, звідки таємно викрали чуже майно – належну господарю коробку переключення передач до автомобіля „FIAT DUCATO 2,5D” на суму 9815 грн. 30 коп., викраденим розпорядились на власний розсуд.

Вина підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, які у судовому засіданні вину в інкримінованому їм діянні визнали повністю та щиро розкаялись, підтверджується їх визнавальними показаннями, в яких підсудні повно та детально пояснили про обставини вчиненого, викладені вище.

Потерпілий ОСОБА_3 показав, що у приміщенні гаражу по АДРЕСА_3 зберігав належні йому дві труби та коробку передач, відсутність яких виявив 19 жовтня 2010 року зранку з ознаками пошкодження вхідних дверей гаража, в подальшому довідався про участь підсудних у викраденні майна. Претензій майнового характеру до підсудних не має.

Суд визнав за недоцільне дослідження інших доказів про вищевказані обставини справи, оскільки такі обставини ніким не оспорювались.

Дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кваліфікуються за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у приміщення.

При призначенні виду та міри покарання підсудним суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого ними злочину, особи підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які за місцем проживання характеризуються посередньо та негативно відповідно; як пом’якшуючі покарання обставини приймає щире каяття кожного та активне сприяння розкриттю злочину, відсутність претензій з боку потерпілого, як обтяжуючу покарання обставину для обох – вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

Суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 можливе шляхом призначення виду покарання позбавлення волі, для останнього із зарахуванням в строк призначеного покарання строку перебування під вартою.

 З огляду на обставини справи суд приходить до висновку про можливість виправлення засуджених без відбування покарання, у відповідності до вимог ст. 75 КК України остаточне покарання кожному слід призначити із застосуванням інституту звільнення від відбування покарання з випробовуванням.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 – підписку про невиїзд до набрання вироком законної сили слід залишити попередній.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 – взяття під варту змінити на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти в залі суду.  

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 81 КПК України.

  На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання звільнити з випробовуванням з іспитовим строком на два роки та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов’язку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально – виконавчої системи та періодично з`являтись в ці органи для реєстрації.

 До набрання вироком законної сили запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 залишити попередній – підписку про невиїзд.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

Зарахувати ОСОБА_2 в строк відбуття покарання строк перебування під вартою з 9 червня 2010 року до 14 липня 2010 року.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 від відбування покарання звільнити з випробовуванням з іспитовим строком на три роки та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов’язку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально – виконавчої системи та періодично з`являтись в ці органи для реєстрації.

 До набрання вироком законної сили запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 змінити із взяття під варту на підписку про невиїзд, звільнивши засудженого з-під варти в залі суду.

Речові докази – дві металеві труби залишити потерпілому ОСОБА_3  

  На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Рівненської області через Сарненський районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя: