Справа №2-1206 за 2007 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ                  УКРАЇНИ

15 травня 2007 р. Стахановський міський суд Луганської області

у складі:

головуючого судді Люклянчука В.Ф.

при секретарі                Сєрової Н.В.,

представника позивачаОСОБА_1. представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стаханові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Стаханові про стягнення донарахованих щомісячних страхових виплат,

ВСТАНОВИВ:

Звертаючись до суду, позивач в позовній заяві зазначив, що у зв'язку з встановленою стійкою втратою працездатності позивачу з 06.02.2002 р. призначені та виплачуються страхові щомісячні виплати відповідачем. Вважає, що відповідачем невірно застосовано Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі - Закон) і позивачу не було нарахована за період з 01.03.2003 р. по 01.02.2007 р. року щомісячні страхові виплати.

Відповідач перераховував щомісячні страхові виплати на підставі коефіцієнтів зростання реальної середньої заробітної плати у галузях національної економіки та видавав з цього приводу постанови Правління Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України: з 1 березня 2002 р. на коефіцієнт 1,193; з 1 березня 2003 р. на коефіцієнт 1,182; з 1 березня 2004 р. на коефіцієнт 1,152; з 1 березня 2005 р. на коефіцієнт 1,238; з 1 березня 2006 р. на коефіцієнт 1,203.

Позивач вважає, що в постановах Правління Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України не вірно застосовані коефіцієнти. За даними Держкомстату України зростання середньої (номінальної) заробітної плати у галузях національної економіки у коефіцієнтах становило: за 2001 р. - 1,352, який необхідно застосувати для перерахунку з 1 березня 2002 р.; за 2002 р. - 1,210, який необхідно застосувати для перерахунку з 1 березня 2003 р.; за 2003 р. - 1,228, який необхідно застосувати для перерахунку з 1 березня 2004 р.; за 2004 р. - 1,275, який необхідно застосувати для перерахунку з 1 березня 2005 р.; за 2005 р. - 1,367, який необхідно застосувати для перерахунку з 1 березня 2006 p.;

В судовому засіданні представник позивач позовні вимоги уточнив, просить стягнути з відповідача на користь позивача 1325,80 грн. недорахованих щомісячних страхових виплат за період з 01.03.2002 р. по 01.02.2007 р. Зобов'язати відповідача виплачувати позивачу з 01.03.2007 р. щомісячно по 167,37 грн. до наступного перерахунку.

Представник відповідача ОСОБА_2позов не визнала, в пояснені посилаючись на надані заперечення відповідно до якого, Стаханівське відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України, проводячи перерахунок страхових виплат, зобов'язано виконувати

2

постанови Правління Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України, тому зазначений Фонд є неналежним відповідачем. Стаття 29 Закону не визначає, на який самій коефіцієнт повинні перераховуватись суми щомісячних страхових виплат. Таким чином відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м. Стаханові при перерахунку щомісячних виплат на коефіцієнти зростання реальної заробітної плати діяло в межах повноважень прописаних ст.ст. 15, 16, 17,18 Закону.

На підставі положень ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи на підставі доказів, наданих сторонами. В судовому засіданні досліджені всі докази, надані сторонами. Клопотання про витребування і дослідження інших доказів до суду не надійшли. Суд постановляє рішення на підставі доказів, наданих сторонами і досліджених під час судового розгляду справи.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази та оцінивши усі докази по справі в їх сукупності суд приходить до наступних висновків:

відповідно до вимог ст. СТ.31, 32 частини VI Допомога в разі виробничої травми Європейського кодексу соціального забезпечення ( Страсбург, 16.04.1964 р.) кожна договірна сторона забезпечує захищеним особам надання допомоги в разі виробничої травми або професійного захворювання.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності.

У відповідності до СТ.1 розділу 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності...

Завданням страхування від нещасного випадку на виробництві є, відповідно до вимог п.2 ч. 1 ст. 1 Закону, відновлення здоров'я та працездатності потерпілого на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань. Статтею 28 ч.1 Закону передбачено, що страховими виплатами є грошові суми, які згідно із ст. 21 цього Закону, Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. У відповідності з п. 1 ч.2 ст.28 Закону одним із видів зазначених страхових сум є страхова виплата втраченого заробітку ( або відповідної його частини ) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності ( далі щомісячна страхова виплата ).

У судовому засіданні встановлено, щоОСОБА_3 з 10.11.1993 року була встановлена стійка втрата професійної працездатності 20 % (ар.с. 13). При цьому підстави для проведення страхових виплат, розмір заробітку для їх обчислення, терміни і порядок проведення страхових виплат сторони не оспорюють.

Предметом спору є коефіцієнти, застосовані відповідачем для перерахунку сум щомісячних страхових виплат у разі зростання в попередньому календарному році середньої заробітної плати в галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики, передбаченого ст. 29 ч. 2 Закону.

У відповідності до вимог п.1 ч.2 ст.28 Закону позивач отримував від відповідача щомісячні страхові виплати, що підтверджено копіями постанов ( а.с. 8-12 ).

Відповідно до вимог ч.2 ст. 29 Закону перерахування сум щомісячних страхових виплат проводиться ... у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати в галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Таке перерахування проводиться з 1 березня наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.

Під час розгляду справи встановлено, що відповідач у відповідності до вимог ч.2 ст. 29 Закону проводив щорічно станом на 01 березня перерахунок щомісячних страхових

3

виплат позивачу, але застосовував при цьому коефіцієнт зростання реальної заробітної плати у відповідному періоді в галузях національної економіки, що не відповідає вимогам Закону, оскільки в зазначеній вище статті не йдеться мова про підвищення саме реальної заробітної плати в галузях національної економіки.

Державний комітет статистики України у своїх методологічних роз'яснення зазначає наступне."

середньомісячна ( номінальна ) заробітна плата робітників визначається шляхом ділення нарахованого фонду оплати праці за відповідний період на середньодобову кількість робітників і на кількість місяців в періоді. Фонд оплати праці - це нарахування робітникам в грошовій чи натуральній формі за відпрацьований час чи виконану роботу, премії, доплати, надбавки, а також інші види оплати за невідпрацьований час. Фонд оплати праці включає обов'язкові відрахування : податок на доход фізичних осіб, відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яке здійснюють працівники;

реальна заробітна плата - це показник, який характеризує купівельну спроможність номінальної заробітної плати під впливом змін споживчих цін на товари та послуги та рівня податків та обов'язкових платежів. Індекс реальної заробітної плати характеризує купівельну спроможність номінальної заробітної плати у звітному періоді порівняно з базовим. Визначається він шляхом поділення індексу нарахованої до виплати номінальної заробітної плати (без урахування податків на доход фізичних осіб та відрахувань у фонд соціального страхування ) на індекс споживчих цін за той же період.

Таким чином, фактичне зростання середньої заробітної плати у галузях національної економіки у попередньому календарному році більш повно відображається саме коефіцієнтом зростання номінальної заробітної плати, а не коефіцієнтом зростання реальної заробітної плати і для проведення перерахунку щомісячних страхових виплат, який передбачений ч.2 ст. 29 Закону, як це свідчить із змісту зазначеної частини статті, слід використовувати саме коефіцієнт зростання номінальної заробітної плати у попередньому календарному році у галузях національної економіки, який зазначається за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики.

Посилання представника відповідача на ті доводи, що перерахунок щомісячних страхових виплат проводився позивачу у відповідності до Постанов Правління Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України «Про перерахування сум щомісячних страхових виплат потерпілим ( членам їх сімей )» за відповідний період не можуть бути прийняті судом до уваги, через те що постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2005 р., по справі за позовом громадської організації «Товариства інвалідів праці» Державної холдінгової компанії «Павлоградвугілля» до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про визнання недійсними нормативних актів Постанови Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 15 від 14.03.2002 р. «Про перерахунок страхових виплат потерпілим ( членам їх сімей ) з 01.03.2002 p.», № 3 від 04.03.2003 р. «Про перерахунок страхових виплат потерпілим ( членам їх сімей ) з 01.03.2003 р.» визнані такими, що не відповідають вимогам ч.2 ст. 29 Закону саме з тих підстав, що в зазначених Постановах йшла мова про застосування під час проведення перерахунку щомісячних страхових виплат коефіцієнту зростання реальної заробітної плати в галузях національної економіки, а не коефіцієнту зростання номінальної заробітної плати.

Посилання представника відповідача на застосування до вимог позивача, 3-х річного строку, зазначеного в п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовом про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.1992 р. ( далі Постанова ) також не можуть бути прийняті судом до уваги з тих підстав, що відповідно до абзацу 2 п.23, зазначеної вище Постанови, якщо потерпілому або особам, які мають право на відшкодування шкоди, з вини власника чи відповідних органів своєчасно не визначено або не виплачено сум такого відшкодування, тоді суми, обчислені у відповідності до нормативних актів, виплачуються без обмеження) будь яким строком....

4

Розрахунки не донарахованих і невиплачених щомісячних страхових виплат позивачу в позовній заяві, відповідають вимогам діючого законодавства.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що уточнені позовні вимогиОСОБА_3 є законними, обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 31, 32 Європейського кодексу соціального забезпечення ( Страсбург, 16.04.1964 p.); ч.іст.46 Конституції України; ст.1 розділу 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; п.2 ч.1 ст.1, ч.1 , п.2 ч.1 ст.28, ч.2 ст.29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинило втрату працездатності»; абз.2 п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України « Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.1992 p.; ст.ст. 10,11,60, 88, 212-215, 292,294 ЦПК України суд ,-

ВИРІШИВ:

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханові на користь ОСОБА_3 1325 грн. 80 коп. не донарахованих щомісячних страхових виплат за період з 01.03.2002 р. по 01.02.2007 р.

Зобов'язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханові сплачувати ОСОБА_3 з 01.03.2007 р. щомісячно по 167 грн. 37 коп. до наступного перерахунку.

Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів, з дня його проголошення, шляхом подання до Стахановського міського суду Луганської області письмової заяви про апеляційне оскарження та шляхом подання протягом 20 днів, з дня подання заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги до Апеляційного суду Луганської області через Стахановський міський суд Луганської області.