Справа №2-191\07

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2007 року Стахановський міський суд Луганської області у складі.

головуючого судді: Люклянчука В.Ф. при секретарі: Євтєєвої О.В., Сєрової Н.В. за участю: позивачаОСОБА_1 представника позивача: ОСОБА_2 відповідача:ОСОБА_3. представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Стахановського міського суду Луганській області справу за позовом ОСОБА_1 доОСОБА_3про розділ майна,

ВСТАНОВИВ:

Звертаючись до суду, позивач зазначила, що між нею та відповідачем у 1987 році було зареєстровано шлюб, який було розірвано 14.02.2006 року. Від шлюбу мають неповнолітню дитину: доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. АДРЕСА_1належала відповідачу до реєстрації шлюбу з позивачем. За час спільного мешкання вказана нерухомість була добудована. У позовній заяві просить майно, яке придбане сторонами у справі, а саме господарські будівлі: погреб, сарай, гараж та літню кухню, прилеглі до будинку АДРЕСА_1, визнати сумісною власністю. Розділити майно між сторонами у справі, стягнути з відповідача різницю вартості майна при його поділу, визнав за позивачем, з урахуванням того, що з позивачем мешкає неповнолітня дитина, право на 70 % спільного майна у сумі 16 288 грн. 30 коп.

У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги та надала пояснення, які співпадають з доводами позовної заяви. Також додала, що процес будівництва господарських будівель йшов повільно. Старі будівлі розбиралися своїми силами. її батько допомагав. При будівництві нових будівель, застосовувалися старі матеріали. Спочатку побудували гараж, потім літню кухню, сарай, матеріали придбалися на лісоторговій базі. Просить розділити майно в грошовому еквіваленті, оскільки вона не має можливості користуватися спірними господарськими будівлями. Вона та відповідач працювали. Вона була матеріально відповідальною на роботі, тому завжди працювала, коли хтось з дітей хворів, то на лікарняний уходив відповідач. Вважає, що розділити спільне майно потрібно так: 20 % на дитину та 50 % на позивача, тобто виходить 70 % від загальної суми. Відповідач дитині зараз допомагає. Він сплачує аліменти. Шлюб між ними було зареєстровано 20.11.1987 р. і вона відразу переїхала до відповідача. При будівництві використовувалися як нові будівельні матеріали так і старі.

У судовому засіданні відповідач позов визнав частково. Вважає, що поділ майна повинен відбутися не в тих частках, які просить позивач. Визнає за позивачем 1/4 частину, тобто 25% від суми оцінки господарських будівель - 27956 грн. Вважає, що поділити господарські будівлі в натурі не можливе. Також пояснив, що він переселився в будинок по вул. Дніпровська у 1980 р. Відповідно до плану у дворі був будинок та господарські будівлі:

2 літня кухня, сарай, сарай для утримання тварин. З шлакоблоку були побудовані: літня кухня -Б, сарай - В, сарай - Д з дерева. У 1987 р. він розібрав дані будівлі та придбав 4000 шт. цегли. Було затрачено 264 карбованця. У 1981 р. було придбано 100 листів шиферу. Придбався також ліс. Привозився і старий ліс. Разом з позивачем ними було придбано будівельних матеріалів на загальну суму 6970 грн. Будівництво йшло довго. Батько позивача допомагав, але не багато. Гараж було побудовано у 1998р, ще через декілька років було побудовано літня кухня та сарай. Вони наймали людей для будівництва стін та заливку фундаменту. Новий ліс не придбався. Придбалося 450 шт. шлакоблоку. Він згоден на те, щоб між ними було поділено все пополам, те що придбалося в період спільного проживання. Згоден поділити все окрім цегли, лісу, шиферу на гараж. Крім того, зазначив, що в теперішній час у дворі є будівельні матеріали, які вони придбали разом з позивачем у 2002 -2003 p.p. А саме лісоматеріали бувші у вжитку, та цеглу силікатну 2000 шт.

В будівництві господарських будівель позивач не приймала участь, батько позивача трохи допомагав. Під час спільного проживання з позивачем у них був спільний бюджет. В теперішній час донька навчається в м. Харкові, він сплачує аліменти. Також він сплачує половину вартості навчання. Вважає, що його донька отримає все необхідне від нього.

В судовому засіданні дослідженні показання свідків.

СвідокОСОБА_5у судовому засідання пояснила, що позивачОСОБА_1 є її рідною сестрою, а відповідачОСОБА_3. є хрестинним батьком. Усі будівельні матеріали придбалися позивачем та відповідачем спільно. Будівництво почалося у 1994 році і тривало близько 6 років. Матеріали, які були вже у вжитку використовувалися для заливки фундаменту. Використовували стару цеглу, шлакоблок. При будівництві господарських будівель приймав участь їх з позивачем батько. Гараж будував відповідач, наймалися люди, також у будівництві приймала участь іОСОБА_1 Для будівництва господарських будівель використовувалися нові матеріали.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що вона знаходиться у приятельських відносинах зі сторонами у справі. У дворі знаходилися сарай, старий гараж. Сторони перебудували гараж.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засідання пояснила, що вона проживає по сусідству зОСОБА_3., добре знає його сім'ю. Будинок, в якому мешкаєОСОБА_3. йому дістався за спадщиною. В будинку, до того, як переїхалаОСОБА_1 не було гаражу, була літня кухня з шлакоблоку, сарай був і ще якісь дерев'яні будівлі. ОСОБА_3завіс цеглу весною 1987 р. При будівництві гаражуОСОБА_3. використовував цю цеглу.ОСОБА_3. став мешкати разом зОСОБА_1 осінню 1987 р. Що в теперішній час побудовано у дворіОСОБА_3. вона не знає.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засідання пояснив, що знаходиться в нормальних відносинах зі сторонами.ОСОБА_3. привозив силікатну цеглу, приблизно у 1981 -1982 році, десь 3500 - 4000 штук. Відповідач будував сам. Будівництво розпочалось у 1987 році. Також допомагав перевозити ліс від дідусяОСОБА_3. До будинкуОСОБА_3. навідувався приблизно 1 раз на місяць.

СвідокОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, щоОСОБА_3. є її братом, з ним у неї нормальні відносини. ЗОСОБА_1 у неї неприязні відносини. Цегла придбаласяОСОБА_3., ще до шлюбу з позивачем. Вона бачила, як відповідач сам будувався, а позивач в цей час борщ готувала. Будівельні матеріали перевозилися від діда. Можливо в період шлюбу будівельні матеріали придбалися. Які конкретні роботи проводиласяОСОБА_3. до шлюбу, в період шлюбу вона не пам'ятає.

Суд, заслухавши показання сторін, свідків, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, оцінивши кожний доказ окремо, а також докази в їх сукупності, вважає, що позов слід задовольнити частково. При цьому бере до уваги наступне.

У відповідності до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи у межах

заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, що беруть участь у справі. Кожна особа, що бере участь у справі розпоряджається своїми правши щодо предмету спору на власний розсуд. 

3

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Квартира АДРЕСА_1є майном, яке набуто відповідачем до шлюбу. Крім жилого будинку, до будівлі за зазначеною адресою відноситься: літня кухня, сарай, які побудовані у 2000 році, погреб, який було перебудовано у 1994 році, гараж, який було побудовано у 1994 році. Вказані об'єкти були побудовані чи перебудовані за час шлюбу між позивачем та відповідачем. Ринкова вартість зазначених об'єктів склала 27956 грн. Вказані факти, окрім пояснень позивача підтверджуються копією довідки БТІ м. Стаханова (ар.с. 7), висновком експерта (ар.с.41-54) і по суті не спростовуються відповідачем.

Доводи відповідача про те, що при будівництві гаражу використовувалася цегла, яку він придбав до шлюбу з позивачем, та будівельні матеріали зі розібраних старих будівель, які знаходилася в дворі будинку №1 по вул. Дніпровська в м. Стаханові, судом до уваги не приймається, оскільки зазначені пояснення, об'єктивно не підтверджуються. Доказів того, що відповідачем були придбані будівельні матеріали до шлюбу з позивачем і що саме ці матеріали були використані при будівництві господарських будівель, відповідачем суду не надано.

Квитанція по приходному касовому ордеру від 21.04.1987 р. (ар.с. 29) не є доказом використання зазначеної цегли при будівництві гаражу.

Показання свідківОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_7 О.А. про те, що відповідач, придбав цеглу до шлюбу з позивач, а потім її використовував при будівництві господарських будівель, судом до уваги не приймаються, оскільки зазначені свідки є родичами або знаходяться в приятельських відносинах з відповідачем. Окрім того, вказані свідки в будівництві не приймали участь і об'єктивно знати коли та яка цегла, й інші будівельні матеріали використовувалася при будівництві, не знають. Крім того, вказані події відбувалися приблизно 20 років потому.

Відповідно до висновків експерта при будівництві спірних будівель використовувалися матеріали, які були у вжитку шлакоблоку 20 %, лісоматеріалу 80 %. Використання не нових матеріалів не доказує їхню приналежність відповідачу.

Відповідно до висновків експерта ринкова вартість спірних господарських будівель складає 27956 грн. Експерт ОСОБА_9. в судовому засіданні пояснила, що в ринкову вартість господарських будівель входить окрім вартість будівельних матеріалів, також вартість затрат на будівництво, вартість земельної ділянці тощо. Ринкова вартість це вартість, за яку можливо майно продати.

Дослідивши висновок експерта, суд вважає його достовірним, оскільки він є обґрунтованим і такий, що узгоджується з іншими доказами наявними у справі.

Згідно з ч.2,ч.3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. 62 Сімейного кодексу України, якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Позов в частині визнання господарських будівель, а саме: сарай, гараж, літню кухню, а також підвал, які прилеглі до будинку АДРЕСА_1, спільною сумісною власністю сторін підлягає задоволенню, оскільки воно набуте сторонами у справі за час шлюбу та спільного мешкання однією сім'єю з 1987 року по 2005 рік.

Згідно з ч.2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.    

4

У відповідності до ч. 1 ст. 70 Сімейного кодексу України при поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними.

У відповідності до ч.1 ст. 71 Сімейного кодексу України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Як вбачається з наданих позивачем пояснень, неповнолітня донька Олександра, ІНФОРМАЦІЯ_1, навчається на стаціонарі у Харківському національному аерокосмічному університеті імені Жуковського та не проживає разом з позивачем. З пояснень відповідач вбачається, що він сплачує аліменти на неповнолітню дитину, оплатив половину вартості навчання за один рік. Вказані пояснення не спростовуються позивачем, тому суд, вважає їх доведеними.

Відступаючи від начала рівності часток співвласників і визначаючи спосіб поділу їхнього спільного сумісного майна позивачем не зазначено, які саме інтереси неповнолітньої дитини або одного з подружжя, що заслуговують на увагу, при цьому треба враховувати.

Таким чином, позов в частині визнання за позивачем право на 70 % спільного майна задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 4 ст. 71 Сімейного кодексу України присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України.

У судовому засіданні встановлено, що домовленості між сторонами у справі про поділ спірного майна не досягнуто. При цьому відповідач погодився з присудженням грошової частки у праві спільної сумісної власності, виділивши позивачу 25% від вартості майна, яка встановлена у експертом.

Таким чином, позов в частині виділення позивачу грошової компенсацію замість частки позивача підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 214, 215, 294, 296 ЦПК України, ст.ст. 60, 61, 70, 71, 74 Сімейного кодексу України, ст. 372 Цивільного кодексу України суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати майно, яке придбане ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за час шлюбу та спільного мешкання однією сім'єю з 1987 року по 2005 рік, а саме господарські будівлі: погреб, сарай, гараж та літню кухню, прилеглі до будинку АДРЕСА_1, спільною сумісною власністю.

Поділити майно, яке є спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_2, а саме господарські будівлі: погреб, сарай, гараж та літню кухню, прилеглі до будинку АДРЕСА_1 в рівних частках, стягнувши зОСОБА_3на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію замість частки позивача у сумі 13978 (тринадцять тисяч дев'ятсот сімдесят вісім) грн.

В інших позовних вимогах позивачу відмовити.

Стягнути зОСОБА_3на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 139 (сто тридцять дев'ять) гривень 88 копійки.

5 Стягнути з ОСОБА_3 на  користь ОСОБА_2витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 6 (шість)

гривень 43 копійки.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду

Луганської області через суд першої інстанції шляхом подачі у 10-денний строк заяви про

апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.