ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 2а-2125/10/2370
13.07.2010 р. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Гаврилюка В. О.,
секретар судового засідання –Хоменко О. О.,
за участю представників:
позивача –Крикуна О. А., Печеконова Ю. В.,
відповідача –Коренюка І. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства “Черкасиобленерго” до Чорнобаївської районної санітарно –епідеміологічної станції міністерства охорони здоров’я України про визнання незаконним та скасування припису,
встановив:
Відкритим акціонерним товариством “Черкасиобленерго” подано позов про визнання незаконним та скасування припису Чорнобаївської районної санітарно – епідеміологічної станції міністерства охорони здоров’я України від 29.03.2010 року № 265.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами письмового звернення громадянина ОСОБА_4 стосовно негативного впливу на стан здоров’я ліній електропередач напругою 10 і 35 кВ, які проходять поблизу житлових будинків, уповноваженими представниками позивача та відповідача складено довідку, якою зафіксовано, що при проведенні замірів рівнів електричного поля в зоні впливу ЛЕП перевищень допустимих рівнів не виявлено; повітряна лінія електропередач побудована у 1976 році у відповідності з проектом та діючими на той час відповідними нормами; відповідно до ДБН 360-92 електричні мережі напругою до 35 кВ включно дозволяється споруджувати на сельбищ них територіях усіх видів поселень із будинками висотою до трьох поверхів включно; відповідач в порушення вимог Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” не склав будь-якого акту з детальним описом виявленого порушення з посиланням на відповідну норма закону.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.
Відповідач в письмових запереченнях та його представник в судовому засіданні проти позовних вимог заперечили, просили в задоволенні позову відмовити повністю посилаючись на те, що припис базується на матеріалах розгляду звернення жителя с. Тимченки ОСОБА_4. –довідки від 18.03.2010р. та протоколу № 03/10-18 досліджень електромагнітного поля; дії відповідача відповідають всім вимогам діючого законодавства України; в даному випадку має місце шкідливий фактор –електричне поле, яке діє протягом тривалого часу; невідповідність розташування ЛЕП зазначено в довідці від 18.03.2010р.; державні санітарні правила направлені на санітарне упорядкування та оздоровлення як нових, так і існуючих поселень.
Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до такого висновку.
Як свідчать матеріали справи, комісією у складі зав. відділенням комунальної гігієни облсанепідемстанції Видрою Н.М., лікарем лабораторії ЕМП та фізфакторів Печонкіним Д.М., головним державним санітарним лікарем Чорнобаївського району Коренюком І.М., провідним інженером інформаційно-консультативного центру ВАТ “Обленерго” Олійником Ю.Є., в присутності сільського голови Дзюби С.В. проведено розгляд звернення громадянина ОСОБА_4, що проживає в с. Тимченки Чорнобаївського району, стосовно негативного впливу на стан здоров’я ліній електропередач напругою 10 і 35 кВ, які проходять поблизу житлових будинків, за результатами якого 18.03.2010р. складено довідку.
У вказаній довідці зазначено, що в ході розгляду звернення проведені заміри рівнів електричного поля в зоні впливу ЛЕП, перевищень допустимих рівнів не виявлено.
Крім того, в довідці зазначено про те, що житлові будинки побудовані в кінці 1959-1960 років, а траса повітряних ліній 10 кВ введена в експлуатацію зі слів представника Чорнобаївського РЕМ в 60-з роках. Траса ЛЕП 35 кВ “Тимченки-Вереміївка Чорнобаївського району” змонтована в 1976 році, відповідно до узгодження траси, розробленої “Сільенергопроект”, м. Київ.
Проектування, будівництво, введення в експлуатацію зазначених ЛЕП здійснювалось без участі державної санітарно-епідеміологічної служби, будь-які вимоги щодо їх розміщення чинним на той час санітарним законодавством регламентовані не були.
29.03.2010р. за № 365 Чорнобаївською районною санітарно –епідеміологічною станцією міністерства охорони здоров’я України винесено відкритому акціонерному товариству “Черкасиобленерго” припис в якому запропоновано перенести повітряну лінію електропередач напругою 35 кВ за межі сельбищної території с. Тимченки.
Підставою для винесення вказаного припису стало те, що розміщення лінії електропередач напругою 35 кВ суперечить вимогам пункту 8.61 Державних правил планування та забудови населених пунктів, ДСП № 173-96, якими визначено її розміщення поза межами сельбищної території.
Тобто підставою для винесення оскаржуваного припису є, як зазначає відповідач, розміщення лінії електропередач напругою 35 кВ в порушення вимог пункту 8.61 Державних правил планування та забудови населених пунктів, ДСП № 173-96, а не та обставина, що розміщення цієї лінії негативно впливає на стан здоров’я громадянина ОСОБА_4.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з такого.
Відповідно до Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” розроблені Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19 червня 1996 р. № 173, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 липня 1996 р. за № 379/1404 (далі –Правила). При цьому необхідно зазначити, що вказані правила розроблені вперше.
Згідно п. п. 1.1, 1.2 Правил державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів включають основні гігієнічні вимоги до планування і забудови як нових, так і існуючих міських та сільських поселень України, їх санітарного упорядкування та оздоровлення. Дотримання цих Правил повинно забезпечити найбільш сприятливі в гігієнічному відношенні умови життєдіяльності населення. Ці Правила є обов’язковими для дотримання всіма державними, кооперативними, колективними та приватними підприємствами, організаціями та установами незалежно від відомчого підпорядкування та форм власності, а також посадовими особами та громадянами України, інвесторами - громадянами інших держав. При вирішенні питань планування та забудови населених пунктів необхідно керуватися вимогами діючих будівельних норм і правил та інших інструктивно-методичних документів, узгоджених з Міністерством охорони здоров’я України, що використовуються для вказаних цілей.
Відповідно до п. 8.61 Правил, на який в своєму приписі посилається відповідач, повітряні лінії електропередачі напругою 35 - 110 кВ і вище потрібно розміщувати за межами сельбищної території або проводити їх заміну підземними кабельними лініями. Прокладку електричних мереж напругою 20 кВ включно на сельбищних територіях міст і селищ міського типу в районах забудови будинками 4-х поверхів і вище, а також на території курортних комплексів потрібно, як правило, передбачати кабельними лініями.
На думку суду, застосування вказаних Правил є обов’язковим в тих випадках, коли планування і забудова як нових, так і існуючих міських та сільських поселень України, а також проектування та будівництво (нове будівництво, розширення, реконструкція і технічне переоснащення) об’єктів електроенергетики, здійснюються після вступу в силу цих Правил.
Проте, як зазначалось вище та підтверджується сторонами, житлові будинки побудовані в кінці 1959-1960 років, а траса повітряних ліній 10 кВ введена в експлуатацію зі слів представника Чорнобаївського РЕМ в 60-з роках. Траса ЛЕП 35 кВ “Тимченки-Вереміївка Чорнобаївського району” змонтована в 1976 році, відповідно до узгодження траси, розробленої “Сільенергопроект”, м. Київ, проектування, будівництво, введення в експлуатацію зазначених ЛЕП здійснювалось без участі державної санітарно-епідеміологічної служби, будь-які вимоги щодо їх розміщення чинним на той час санітарним законодавством регламентовані не були.
Також слід зазначити, що будь-які дані про розширення, реконструкцію і технічне переоснащення відкритим акціонерним товариством “Черкасиобленерго” лінії електропередач 35 кВ “Тимченки-Вереміївка Чорнобаївського району” в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В даному випадку суд вважає, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем без урахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, а також те, що відповідач не довів правомірності прийняття свого рішення.
За вказаних обставин, вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
постановив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати незаконним та скасувати припис Чорнобаївської районної санітарно –епідеміологічної станції міністерства охорони здоров’я України від 29.03.2010р. № 265.
Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства “Черкасиобленерго” (18002, м. Черкаси, вул. Гоголя, 285, ідентифікаційний код 22800735) 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена в повному обсязі 19.07.2010р.
Суддя В.О. Гаврилюк