Справа № 2-235/2007 р.

РІШЕННЯ

іменем   України

м. Донецьк                                                                                                             15 лютого 2007 р.

Петровський районний суд м. Донецька у складі: головуючий - суддя Сліщенко Ю.Г., при секретарі Тітусь Н.В., за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Іваненко Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою

ОСОБА_1 до ТОВ «Інтерфіш» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку по день фактичного розрахунку та компенсації за спричинену моральну шкоду, -

Встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Інтерфіш» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку по день фактичного розрахунку та компенсації за спричинену моральну шкоду.

Позов мотивований тим, що при звільнені його з роботи 07 листопаду 2006 р. відповідач не сплатив йому заробітну плату за період з 01 жовтня 2006 р. у сумі 1699 грн. 36 коп., чим спричинив йому моральну шкоду, яка полягає у тому, що позивач опинився у важкому матеріальному становищі, вимушений був позичати гроші на харчування, не спроможний був своєчасно сплачувати комунальні послуги, що спричиняло йому моральні страждання та потребувало від нього додаткових зусиль для налагодження нормальних життєвих стосунків. В грошовому еквіваленті моральну шкоду оцінює у 2000 грн. Просить стягнути з відповідача на його користь вказані суми, а також середній заробіток з дня звільнення до повного розрахунку.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 уточнив позов, а саме: відмовився від позову про стягнення суми боргу по заробітній платі. Суду пояснив, що 12 грудня 2006 р. відповідач йому повністю сплатив суму боргу по заробітній платі. Після звільнення з підприємства відповідача він 08 листопаду 2006 р. працевлаштувався без запису у трудовій книжці та мав денну заробітну плату не нижче 50 грн., точної суми не пам'ятає. Довідку про розмір заробітної плати надати суду не може, оскільки працював неофіційно. Наполягає на стягненні з відповідача середньої заробітної плати з 07 листопада по 12 грудня 2006 р.(включно) та компенсації за спричинену моральну шкоду у сумі 2000 грн..

Представник відповідача Іваненко Д.С. позов не визнав. Суду пояснив, що позивачеві заробітна плата була несвоєчасно сплачена лише за місяць та 6 днів 12 грудня 2006 р. у зв*язку з відсутність на той час коштів на рахунку підприємства. Оскільки позивач працевлаштувався на другий день після звільнення та мав заробітну плату вищу ніж на попередній роботі, суму моральної шкоди письмовими доказами не підтвердив, просить у задоволенні позову відмовити.

Позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 3 ст.  117 КЗпП в разі, якщо звільнений працівник до одержання остаточного розрахунку стане на іншу роботу, розмір зазначеної в частині першій цієї статті компенсації зменшується на суму заробітної плати, одержаної за новим місцем роботи.

2

Згідно ст. 237-1 КЗпП відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно матеріалам цивільної справи № 2-619, рішення Петровського районного суду м. Донецька від 18 квітня 2006 p., яке набрало чинності, та не заперечується сторонами позивачу лише 12 квітня 2006 p., тобто по минуванню більше 4 місяців сплачена заробітна плата за вересень та листопад 2005 р. у сумі 2605 грн. 80 коп.

Згідно зі ст. 115 ч.1 КЗпП заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

В судовому засіданні встановлено, що при звільненні з роботи за власним бажанням 07 листопаду 2006 р. відповідач сплатив позивачеві борг по заробітній платі за жовтень та за 6 робочих днів листопаду, компенсацію за невикористану відпустку лише 12 грудня 2006 p., чим спричинив моральну шкоду, яка полягає в порушенні законних прав, моральних страждань, втраті нормальних життєвих зв'язків, що потребувало від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, що є підставою для часткового задоволення позову в цій частині вимог. Позивач на слідуючий день після звільнення з підприємства відповідача став на іншу роботу та на цій роботі отримував більшу заробітну плату ніж на попередній, що є підставою для відмови в задоволенні позову в цій частині вимог.

До такого висновку суд дійшов на підставі пояснень позивача, представника відповідача та дослідивши письмові докази: ксерокопію та оригінал трудовою книжки, згідно якою останньою є запис на сторінці 7 під номером 12 про звільнення відповідача з підприємства відповідача з 07 листопаду 2006 р.(а.с. 8); довідку про розрахунок середньоденної заробітної плати позивача (а.с. 9); ксерокопію свідоцтва про народження 25.02.06 р. у позивача дитини ОСОБА_2 (а.с. 12); ксерокопію специфікації договору фінансового кредиту за № 9647 про те, що позивач 22 листопаду 2006 р. здавав під залог золоті вироби на суму 424 грн.

Враховуючи незначну тривалість невиплати заробітної плати, невелику суму боргу, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію за спричинену моральну шкоду у розмірі 200 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 115 ч.1, 117 ч.3, 237-1 КЗпП; ст.ст. 213-215 ЦПК, суд,-

Вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «Інтерфіш» на користь ОСОБА_1 200 грн. - компенсацію за спричинену моральну шкоду.

В задоволенні позову про стягнення середньої заробітної плати з 07 листопада по 12 грудня 2006 р. - відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня отримання повного тексту рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.