Справа №22ц/1558
Категорія 37
Головуючий у суді 1-ої інстанції Єзерська І.В.
Суддя-доповідач Забродський М.І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді: Забродського М.І.
суддів: Миніч Т.І., Павицької Т.М.
при секретарі судового засідання Никончук О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі
апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 23 лютого 2009 року,
у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, виконавчого комітету Левківської сільської ради Житомирського району про визнання недійсним рішення виконкому Левківської сільської ради Житомирського району, свідоцтва про право власності на житловий будинок та договору дарування житлового будинку, -
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2007 року позивач звернулася з вказаним позовом та просила визнати договір дарування житлового будинку по АДРЕСА_1, укладений 30 грудня 2007 року між її мамою - ОСОБА_5 та сестрою ОСОБА_3.
В обгрунтування позову зазначала, що цей договір був вчинений під впливом обману її та її матері, оскільки в момент його вчинення остання не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керуватися ними, будучи на той час тяжко хворою.
В процесі розгляду справи ОСОБА_4 змінювала і доповнювала свої вимоги та просила визнати недійсним рішення виконкому Левківської сільської ради від 17 серпня 2005 року, свідоцтва про право власності на спірний будинок, видане виконкомом Левківської сільської ради 12 грудня 2005 року та договір дарування житлового будинку від 30 грудня 2005 року. Вважала, що приймаючи таке рішення виконком сільської ради перевищив свої повноваження, оскільки будинок мав статус спадкового майна відповідно до норм цивільного законодавства. Проте її мама ОСОБА_5 не отримувала свідоцтва про право власності на спадкове майно, а саме на цей будинок після смерті своїх батьків, тому рішення виконкому сільської ради від 17 серпня 2005 року не відповідає вимогам закону.
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 23 лютого 2009 року визнано недійсним рішення виконавчого комітету Левківської сільської ради Житомирського району від 17 серпня 2005 року, щодо посвідчення права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_5, визнано недійсним свідоцтво про право власності на цей житловий будинок видане на її ім’я 12 грудня 2005 року та договір дарування цього будинку від 30 грудня 2005 року укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити.
Зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права. Зокрема після смерті батьків мами, які були членами колгоспного двору, вона залишилася єдиним членом цього двору, а тому спадщина не відкривається. Проте суд помилково вважав, що цей будинок мав статус спадкового майна і повинен переходити у спадщину. Помилковим у рішенні суду є те, що виконком Левківської сільської ради вийшов за межі свої повноважень приймаючи рішення про посвідчення права власності на житловий будинок за її мамою, оскільки саме Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчий комітет наділений такими повноваженнями.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Задовольняючи позов ОСОБА_4 суд виходив з того, що приймаючи 17 серпня 2005 року рішення про посвідчення права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 виконком Левківської сільської ради Житомирського району вийшов за межі своєї компетенції, передбаченої Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні."
Проте з таким висновком суду колегія суддів не погоджується. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом ОСОБА_6 в 1963 році збудував спірний житловий будинок у с Клітчин Житомирського району. Згідно погосподарської книги №4 за 1983-1985 роки за цим господарством відкрито особовий рахунок №1075, що по вул. Радянська та віднесено до колгоспного двору. В збудованому будинку проживали ОСОБА_6, його дружина ОСОБА_7, їх дочка ОСОБА_5 (мати сторін), внучки господаря колгоспного двору ОСОБА_4, та ОСОБА_8 і чоловік внучки - ОСОБА_9
Згідно довідки виконавчого комітету Левківської сільської ради №791 від 22 червня 2009 року та копії погосподарської книги №4 за1986 року-1990 років сім’я ОСОБА_9 вибула з гоподарства № 1091 20 жовтня 1989 року, оскільки вони збудували свій будинок по АДРЕСА_1 і їм відкрито особовий рахунок НОМЕР_1, що також стверджується погосподарською книгою №21.
Оскільки ОСОБА_7 та ОСОБА_6 померли відповідно у 1988 році та 1989 році, інші колишні члени двору вибули тому єдиним членом колгоспного двору залишилась проживати у цьому будинку ОСОБА_5 з моменту його побудови і до своєї смерті в 2006 році.
Відповідно до ст. 563 ЦК України (1963 р.) у випадку смерті члена колгоспного двору спадщина на майно двору не відкривається.
Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в п. 13 своєї постанови від 24 червня 1983 року №4 „Про практику розгляду судами України справ про спадкування" правила ст. 563 ЦК УРСР про те, що спадщина на майно колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 1 липня 1990 року. При припиненні двору з інших підстав (перетворення колгоспу у радгосп, виходу з колгоспу членів двору тощо), а також в разі смерті члена двору після 30 червня 1990 року. Спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.
Отже доводи позивача про те, що її мама ОСОБА_5 не успадкувала спірний будинок після смерті своїх батьків є безпідставні.
Статтею 30 п. 10 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчі органи сільських, селищних та міських рад ведуть облік та реєстрацію відповідно до закону об’єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.
Наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 7 лютого 2002 року в п. 6 рекомендовано місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування проводити видачу свідоцтва про право власності на об’єкти нерухомого майна на спеціальних бланках, зразок та опис яких затверджується Міністерством юстиції України.
Таким чином рішення виконкому Левківської сільської ради від 17 серпня 2005 року не суперечить Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" і не може бути визнане незаконним.
Оскільки вимоги ОСОБА_4 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житловий будинок та договору дарування житлового будинку є похідними вони не можуть бути також задоволені.
За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову
Керуючись ст. 563 ЦК України (1963 р), ст. ст. 209,304,307,309,314,316 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.
Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 23 лютого 2009 року скасувати та ухвалити нове.
Відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позову до ОСОБА_3 та виконкому Левківської сільської ради про визнання недійсним рішення виконкому Левківської сільської ради, свідоцтва про право власності на житловий будинок та договору дарування житлового будинку.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців.