Справа №22ц-1495
Категорія 45
Головуючий в суді 1-ї ін.: Полонець С.М.
Доповідач: Старовойт Г.С.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області
у складі: головуючого Старовойта Г.С.
суддів Микитюк О.Ю., Омельчука М.І.
з участю: секретаря судового
засідання Сапінської Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Житомирської міської ради, Комунального підприємства «Житомирський міський центр земельних відносин», Житомирського міського управління земельних ресурсів, Житомирського обласного державного комунального підприємства по технічній інвентаризації, ОСОБА_4 про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсними технічних паспортів на будинок, протоколу погодження меж земельної ділянки та рішення міської ради
за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 24 квітня 2009 року,
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2007 року позивач звернувся до суду із позовом про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку від 09.06.2004 року виданого ОСОБА_4 В подальшому позивач уточнив позовні вимоги і просив поновити строк для звернення до суду з вимогою про скасування державного акту, скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку від 09.06.2004 року виданий ОСОБА_4, визнати недійсними технічні паспорти будинку АДРЕСА_1 від 06.04.2005 року та 28.12.2005 року, визнати недійсним протокол погодження меж від 28.08.2002 року та визнати недійсним рішення Житомирської міської ради від 26.12.2003 року № 330 про передачу земельної ділянки розміром 280 кв. м у приватну власність ОСОБА_4 Позивач мотивує свої вимоги тим, що отриманий відповідачем ОСОБА_4 державний акт на право власності на земельну ділянку складений з порушенням вимог чинного земельного законодавства, що порушує його право на користування присадибною земельною ділянкою, як співвласника житлового будинку.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 24 квітня 2009 року у задоволенні позову відмовлено за безпідставністю.
У апеляційній скарзі позивач просить це рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі. Апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема, на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 377 ЦК України якщо житловий будинок розміщений на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі його відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій він розміщений, та частиною земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Порядок складання державного акта на право власності на земельну ділянку визначається положеннями Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди, затвердженої наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 04.05.99 р. № 43 (далі - Інструкція) .
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням № 330 від 26.12.2003 року 17 сесії 24 скликання Житомирської міської ради відповідачу ОСОБА_4, який є власником 43/100 частин будинковолодіння АДРЕСА_1 надано безоплатно у приватну власність присадибну земельну ділянку площею 0,0280 га, яка відповідає розміру його частки у спільній власності на будинковолодіння (а.с. 104) . 09.06.2004 року на підставі зазначеного рішення ОСОБА_4 видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0280 га (а.с. 103) .
Позивач ОСОБА_3 набув право власності на 57/200 частин вищезазначеного будинковолодіння на підставі договору купівлі-продажу від 2І.06.2005 року (а.с. 11) .
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_3 про скасування державного акта на право власності на земельну ділянку, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів невідповідності оспорюваного державного акта вимогам Земельного Кодексу України та інших нормативно-правових актів, а також доказів порушення його прав.
Однак такий висновок суду не відповідає обставинам справи, оскільки безпосередньо зі змісту виданого відповідачу ОСОБА_4 державного акта на право власності на земельну ділянку та технічної документації до нього вбачаються порушення вимог вищезазначеної Інструкції. Так, в порушення вимог п.п. 1.13,2.1 Інструкції до складання державного акта не проведено відновлення меж земельної ділянки в натурі та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженою відповідною технічною документацією. Посилання представника виконкому Житомирської міської ради та КП Житомирський міський центр земельних відносин на те, що у даному випадку було взято до уваги угоду про порядок використання і розпорядження земельною ділянкою за адресою м. Житомир пров. Культурний, 10 (дату укладання угоди не зазначено) не грунтується на положеннях земельного законодавства (а.с. 15) . Крім того, зазначена угода від імені попередніх співвласників жилого будинку ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які продали позивачу ОСОБА_3 і його сину належні їм частини будинку, підписана сторонніми особами без належних на те повноважень. Внаслідок чого ця угода є нікчемною.
Також, при складанні кадастрового плану земельної ділянки не дотримані усі вимоги п. 2.6 Інструкції, зокрема, на план не нанесено: межі земельної ділянки площею 280 кв. м, переданої ОСОБА_4, з описом суміжних землевласників і землекористувачів; поворотні точки меж цієї земельної ділянки; лінійні проміри між точками по межах земельної ділянки.
Крім того, неправильним є висновок суду першої інстанції щодо неможливості порушення права користування ОСОБА_3 присадибною земельною ділянкою з посиланням на відсутність у нього такого права на підставі відповідних документів, оскільки це право позивач набув одночасно з придбанням частини житлового будинку на підставі ч. 2 ст. 377 ЦК України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що оспорюваний державний акт слід визнати незаконним, як виданий з порушеннями вимог щодо порядку його складання, передбаченими Інструкцією.
Заява представника відповідача ОСОБА_4 про застосування позовної давності до вимоги про скасування державного акту на право власності на землю не може бути задоволена, оскільки позовну заяву подано 15.11.2007 року, а перебіг позовної давності тривалістю у три роки почався від 21.06.2005 року, дня придбання позивачем частини житлового будинку, коли він міг довідатися про порушення свого права на користування присадибною земельною ділянкою.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні решти позовних вимог колегія суддів вважає правильним, оскільки позивачем не доведено обставини, які б свідчили про незаконність рішення № 330 від 26.12.2003 року 17 сесії 24 скликання Житомирської міської ради про надання у приватну власність ОСОБА_4 присадибної земельної ділянки площею 0,0280 га, та протоколу погодження меж від 28.08.2002 року (а.с. 13), а вимоги ОСОБА_3 про визнання недійсними технічних паспортів на будинок не відповідають способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених ст. 16 ЦК України.
Таким чином, колегія суддів вважає, що при ухваленні оскаржуваного рішення в частині відмови у задоволенні позову про скасування державного акту на право власності на землю суд першої інстанції неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення і ухвалення нового рішення.
Керуючись ст. ст. 209,218,303,304,307,309,313,314,316,319,324,325 ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 24 квітня 2009 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_3 про скасування державного акту на право власності на землю скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення. Визнати незаконним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЖТ № 132447 виданий ОСОБА_49 червня 2004 року.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.