Сарана № 22-2455/2009 р.

Головуючий у 1 інстанцій: Кучеренко Н.В.

Суддя-доповідач: Давискиба Н.Ф.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„11" червня 2009 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Полякова О.З.

Суддів: Давискиби Н.Ф., Прокопенко О.Л.

При секретарі: Карацюпі О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_3

на ухвалу судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05 травня 2009 року по справі за скаргою ОСОБА_3 на дії ВДВС Мелітопольського МУЮ про визнання постанови № 1/20 від 04.12.2007 року такою, що не відповідає законодавству та підробленою та зобов’язання ВДВС Мелітопольського МУЮ закінчити об’єднане виконавче провадження від 30.03.2005 року № 3910, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2007 року ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на да ВДВС Мелітопольського МУЮ про визнання постанови № 1/20 державного виконавця від 04.12.2007 року незаконною та зобов’язати ВДВС Мелітопольського МУЮ закінчити об’єднане виконавче провадження від 30.03.2005 року № 3910.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 лютого 2008 року провадження по справі закрито з підстав, передбаченихп. 3 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, у зв’язку з відмовою заявника від своєї скарги.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 10 квітня 2008 року апеляційна скарга ОСОБА_3 задоволена, ухвала Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12.02.2008 року скасована, а справа направлена на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Ухвалою судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05 травня 2008 року відмовлено ОСОБА_3 в прийнятті скарга на дії ВДВС Мелітопольського МУЮ.

Не погоджуючись з ухвалою судді, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права» просить ухвалу судді скасувати та повернути справу до суду першої інстанції на новий розгляд.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, осіб, які беруть участь у справі, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції і обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи, державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

За правилами зазначеної норми закону, предметом оскарження можуть бути рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, що стосуються виконання судових рішень, постановлених судами у порядку цивільного судочинства.

Проте, як встановлено судом першої інстанції, заявник оскаржує постанову державного виконавця про відкриття провадження по виконанню постанови № 5 від 10 липня 2002 року Державної інспекції праці Запорізької області, а не лід час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Цивільно процесуального Кодексу України.

За таких обставин суд правильно визначив, що скарга заявника не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинна розглядатися за правилами Кодексу адміністративного судочинства. Проте він, відмовляючи в прийнятті скарги, неправильно застосував норму процесуального законодавства, оскільки відповідно до п.1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, дійшовши висновку про те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, суд не має право розглядати справу по суті, а зобов’язаний закрити у ній провадження. Щодо закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Колегія суддів виходячи з обставин справи та змісту ст. 307 і п.2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України не визнає цю помилку в застосуванні процесуального законодавства такою, що призвела чи могла призвести до неправильного вирішення справи, а відтак і підставою для скасування ухвали.

Правильним є висновок суду першої інстанції, що не допускається об’єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом (ст. 16 ЦПК України).

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що в резолютивній частині ухвали необхідно слово відмовити" замінити словами „закрити провадження у справі".

Наведені в апеляційній скарзі доводи висновок суду першої інстанції не спростовують.

Керуючисьп. 3 ч.2 ст. 307, п.2 ч.1 ст. 312, ст. ст. 313,315,317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05 травня 2008 року змінити, в резолютивній частині ухвали слово „відмовити" замінити словами „закрити провадження у справі".

Іншу частину ухвали залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена до Верховного суду України протягом двох місяців.