Справа № 22ц-2542/09

Категорія 57

Головуючий у 1 інстанції Чебикін В.П.

Доповідач Болтунова Л.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2009 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Болтунової Л.М

суддів: Котушенко С.П., Козлова С.П.

при секретарі Керімовій Л.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06 лютого 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Гаражно-будівельного кооперативу „Янтарний", виконкому Індустріальної районної в м. Дніпропетровську ради, ОСОБА_2 про визнання частково недійсними рішень та визнання права власності на гараж, стягнення матеріальної і моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У 1998 році в суд звернувся ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_2 і просив усунути перешкоди в користуванні гаражем, посилаючись на те, що за власні кошти ним були побудовані в ГБК „Янтарний" два гаражі НОМЕР_2 однак відповідачкою ОСОБА_2 гараж НОМЕР_1 самовільно був захоплений, а тому він вважає, що відповідачі повинні звільнити вказаний гараж.

У подальшому, в травні 2000 року позивач доповнив свої вимоги і просив визнати частково недійними: рішення правління ГБК „Янтарний" № 1 від 10.12.1996 року та рішення виконкому Індустріальної районної в м. Дніпропетровську ради № 62 від 21.02.1997 року в частині закріплення гаражу НОМЕР_1 за ОСОБА_2 та визнати за ним право власності на цей гараж, стягнувши матеріальну шкоду в розмірі 4010 грн. та моральну шкоду-10000 грн.

Згідно свідоцтва від ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. (т.1 а.с. 170) Після смерті, в якості правонаступника до участі в справі була залучена його дружина ОСОБА_1, яка прийняла спадщину і одержала свідоцтво від 04.04.2002 року.

У листопаді 2003 року ОСОБА_1 звернулася із самостійними позовними вимогами, в яких просила визнати недійсними рішення ГБК „Янтарний" та рішення райвиконкому від 21.02.1997 року стосовно гаражу НОМЕР_1, а також встановити факт належності на праві власності на даний гараж за померлим ОСОБА_3, визнати за нею право власності на даний гараж в порядку спадкування за законом, та стягнути з ОСОБА_2 матеріальну шкоду за користування гаражем в сумі 8580 грн. та моральну шкоду в розмірі 20 000 грн. з ГБК „Янтарний", яка виразилася в тому, що вона довгий час добивалася справедливості, що стосується спірного гаражу.

В процесі розгляду справи, позивачка підтримала свої вимоги та не заперечувала сплатити ГБК „Янтарний" вартість нижньої частини спірного гаражу за висновком судової будівельно-технічної експертизи від 01.02.2001 року в розмірі 529,80 грн.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06 лютого 2009 року стягнуто з ГБК „Янтарний" на користь ОСОБА_1 витрати, понесені при закінченні будівництва верхньої частини гаражу НОМЕР_1 в сумі 7 700 грн., компенсацію за матеріали знесеного погреба в сумі 225 грн. та судовий збір в сумі 79,25 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила рішення скасувати і направити на новий розгляд до районного суду вказуючи на те, що судом були невірно застосовані норми матеріального та процесуального права, а також стягнення суми 7925 грн. було з ініціативи суду, так як вона просила про визнання за нею права власності на весь спірний гараж з огляду на внесений вклад в його будівництво.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були прийняті в члени ГБК „Янтарний" з наданням ним в користування відповідно гаражів НОМЕР_3 и НОМЕР_1.

Про виділення гаражів ОСОБА_3 і ОСОБА_2 свідчить протокол засідання правлення кооперативу від 10.12.1996 року, який був затверджений рішенням виконкому Індустріальної районної в м. Дніпропетровську ради № 62 від 21.02.1997 року. У подальшому дане рішення було скасоване з причини допущених технічних помилок та ухвалено нове № 916 від 17.11.2000 року. (т.1 а. с. 243-244, т.2 а.с.1-6) Пайовий внесок за будівництво вказаних виділених гаражів позивачем і відповідачкою були сплачені в повному обсязі.

14 квітня 1997 року ОСОБА_2 отримала реєстраційне посвідчення про право власності на спірний гараж та технічний паспорт на нього, виданий МЕТІ м. Дніпропетровська.

При зверненні до суду з позовами, ОСОБА_1 не оспорювала ні рішення виконкому від 17.11.2000 року ні дане реєстраційне посвідчення.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, керуючись ст. 15 Закону України „Про власність" про правомірне набуття ОСОБА_2 права власності на спірний гараж.

Стосовно ОСОБА_3, то і в цій частині районний суд обґрунтовано зазначив, що він не в повному обсязі сплатив пайовий внесок за гараж НОМЕР_1. Ним були понесені лише витрати на будівельні роботи при будівництві його верхньої частини. Не було і домовленості про створення спільної власності з ОСОБА_2, про що свідчить заява самого ОСОБА_3 від 04.06.1996 року. Спірний гараж не надавався йому в користування, а тому він і не набув права власності на нього, і до спадкового майна гараж включеним бути не може.

Вирішуючи питання про визначення розміру компенсації при будівництві верхньої частини гаражу НОМЕР_1 і вартості будівельних матеріалів при демонтажі погреба НОМЕР_1 та стягуючи з ГБК „Янтарний" на користь ОСОБА_1 в порядку спадкування - 7925 грн., суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, і не звернув уваги на те, що позивачка з даним позовом до суду не зверталася, а тому в цій частині доводи апеляційної скарги підлягають задоволенню, а рішення суду - скасуванню.

В іншій частині, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, узгоджується з наявними в матеріалах справи доказами та поясненнями сторін, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують.

Керуючись ст. ст. 304,307,308,309,314,316 ЦПК Україна колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06 лютого 2009 року в частині стягнення з гаражно-будівельного кооперативу „Янтарний" на користь ОСОБА_1 витрат, понесених при закінченні будівництва верхньої частини гаражу НОМЕР_1 в сумі 7 700 грн. та компенсацію за матеріали знесеного погреба в сумі 225 грн., а також судового збору в сумі 79,25 грн. скасувати.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.