Справа № 22-ц-1443/2009 р.
Головуючий у першій Інстанції Гулевич Ю.Г.
Доповідач Кірюхіна М.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Горбань В.В.
суддів Кірюхіної М.А. Курської А.Г.
при секретарі Ганієвій Е.Н.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Державного підприємства Радіотелевізійного передавального центру Автономної Республіки Крим (далі - ДП РТПЦ АР Крим) до ОСОБА_2, Сімферопольської міської ради, третя особа Сімферопольське міське управління земельних ресурсів, про визнання незаконним та скасування рішення Сімферопольської міської ради від 28 грудня 2004 року №354 про надання земельної ділянки, визнання незаконним та скасування державного акту на земельну ділянку серія ЯБ №539735,
за апеляційною скаргою директора Державного підприємства Радіотелевізійного передавального центру Автономної Республіки Крим -Рогожина М.В. на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 16 грудня 2008 року,
ВСТАНОВИЛА:
Оскаржуваним рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 16 грудня 2008 року позовні вимоги Державного підприємства Радіотелевізійного передавального центру Автономної Республіки Крим до ОСОБА_2, Сімферопольської міської ради, третя особа Сімферопольське міське управління земельних ресурсів, про визнання незаконним та скасування рішення Сімферопольської міської ради від 28 грудня 2004 року №354 про надання земельної ділянки у власність, визнання незаконним та скасування державного акту на земельну ділянку серія ЯБ №539735 залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі директор ДП РТПЦ АР Крим - Рогожин М.В. ставить питання про скасування рішення суду і просить ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на те, що рішення незаконне і необгрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вважає, що судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, і висновки суду не відповідають обставинам справи. Вказує, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про те, що ДП РТПЦ АР Крим не є належним позивачем по справі, оскільки зазначена організація не правонаступник Кримського обласного радіоцентру, проте з довідки Концерну РРТ від 04 вересня 2006 року № 2149/2-09 вбачається, що Кримський обласний радіоцентр лише неодноразово змінював свою назву, у зв’язку з чим ДП РТПЦ АР Крим є правонаступником згаданої організації та існувало до 23 лютого 1996 року. Також зазначає, що судом першої інстанції не прийняті до уваги рішення судів, які набрали законної сили, а саме: постанова Господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 вересня 2006 року за адміністративною справою №2-21/11762-2006-А, постанова Господарського суду Автономної Республіки Крим від 01 лютого 2007 року за адміністративною справою 2-21/747-2007-А, постанова Київського районного суду м. Сімферополя від 20 грудня 2006 року за адміністративною справою №2-а-748/06, зазначені рішення підтверджують землекористування ДП РТПЦ АР Крим відповідно до акту про надання безстрокове користування земельної ділянки для капітального будівництва від 10 лютого 1960 року. Крім того, вважає, що судом порушені вимоги ст. ст. 141,142 Земельного кодексу України, оскільки відносно позивача була порушена процедура вилучення землі передбачена ст. 149 Земельного кодексу України, а також процедура щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, яка передбачена ст. 20 Земельного кодексу України. Порушення Земельного законодавства відносно прав позивача, були встановлені Державною земельною інспекцією Автономної Республіки Крим, відповідно листів №4-6-2333/1043,999 від 30.07.08, №5582/10-04 від 28.08.2008 р., які судом також не були прийняті до уваги.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, тому судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін, повідомлених про час та місце розгляду згідно з вимогами ст. 74 - 76 ЦПК України, і не заявивших клопотання про відкладення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необгрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості позовних вимог та їх недоведеності. При цьому визнав встановленим, що на підставі заяви позивача про відмову від земельної ділянки орієнтовною площею 5,7 га по вул. Батуріна у М.Сімферополі було прийняте рішення Сімферопольської міської ради від 15 вересня 2005 року про включення даної земельної ділянки до земель запасу М.Сімферополя, тому право користування цією ділянкою у позивача припинено, тому надання з цих земель запасу земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку відповідачеві не зачіпає права позивача.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають матеріалам справи і вимогам закону.
Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка, надана ОСОБА_2 відповідно до рішення Сімферопольскьої міської ради від 28 грудня 2004 року № 354 для будівництва та обслуговування жилого будинку, розташована на землях житлової забудови, від користування якими у 2003 році відмовився попередній користувач - ДП РТПЦ АР Крим.
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті ж самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17 червня 2004 року відмовлено у позові ДП РТПЦ АР Крим до Сімферопольської міської ради та Управління архітектури і містобудівництва виконавчого комітету Сімферопольської міської ради про спонукання до видачі державного акту на право користування земельною ділянкою. Постановою суду встановлено, що у фактичному користування ДП РТПЦ АР Крим знаходиться земельна ділянка площею 9,05 га, але під час розгляду справи апеляційним судом позивач зменшив розмір запитуваної земельної ділянки з 9,05 га до 4 га, тому господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для видачі державного акту на земельну ділянку у більшому розмірі, ніж 4 га (а.с. 94 -95).
Постановою Господарського суду АР Крим від 23 травня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2007 року, відмовлено у позові ДП РТПЦ АР Крим до Сімферопольської міської ради про скасування пункту 17 рішення міської ради № 462 від 15 вересня 2005 року про дозвіл розробки проекту землевпорядження по відводу земельної ділянки площею 4 га, і залишення іншої частини ділянки у землях, що числяться у громадській та житловій забудові. При цьому судом встановлено, що ДП РТПЦ АР Крим добровільно відмовився від користування земельною ділянкою, тому відповідно до вимог ст. 141,142 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою площею 5,5153 га ДП РТПЦ АР Крим припинено (а.с. 98 - 99).
За таких обставин судова колегія дійшла висновку про неспроможність доводів апеляційної скарги представника позивача про порушення Сімферопольською міською радою норм, встановлених ч.5 ст. 116 Земельного кодексу України, ст. ст. 141 - 144 Земельного кодексу України, оскільки вищенаведеними судовими рішеннями встановлено, що припинення права постійного користування ДП РТПЦ АР Крим спірною земельною ділянкою проведено відповідно до порядку, передбаченого цими нормами, і додатковому доказуванню ці обставини в силу ч. 3 ст. 61 ЦПК України не підлягають.
Таким чином, за наявних у матеріалах справи доказах, судова колегія вважає, що позивач не довів суду, що надана відповідачці у власність земельна ділянка площею 0,10 га, розташована за адресою М.Сімферополь, вул. Батуріна (поз. ГП - 1) АР Крим згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 539735, розташована на землях, що знаходяться у постійному користуванні ДП РТПЦ АР Крим.
Зважаючи на вищенаведене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з’ясував обставини справи та дав належну оцінку всім наявним в справі доказам згідно зі ст. 212 ЦПК України і ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Згідно зі ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303,307,308,314,315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу директора Державного підприємства Радіотелевізійного передавального центру Автономної Республіки Крим - Рогожина М.В. - відхилити.
Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 16 грудня 2008 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.