Справа № 22-ц-2085/2009

Головуючий суду першої інстанції Діденко Д.О.

Доповідач Сокол В.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АРК у складі:

головуючого судді Сокола В.С.,

суддів Летягіної О.В., Павловської І.Г.,

при секретарі Амельченко М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ВАТ «Крименерго» про визнання незаконним акту та рішення комісії, визнання незаконними дій, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду міста Сімферополь АРК від 15 січня 2009 року,

ВСТАНОВИЛА:

22 серпня 2007 року ОСОБА_2, посилаючись на незаконне складання оскаржуваного акту, проведення засідання комісії відповідача по нарахуванню збитків без його участі та на неправильний період нарахування збитків, на підставі статті 614 ЦК України, пункту 53 Правил користування електричною енергією для населення № 1357 від 26 липня 1999 року(далі-ПКЕЕ), статтю 22 Закону України «Про захист прав споживачів", звернувся до суду із вище зазначеним позовом та просив визнати недійсними акт № 033841 від 11 січня 2005 року, рішення комісії по розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією від 15 лютого 2005 року та визнати незаконними дії відповідача по складанню зазначеного акту.

Рішенням Київського районного суду міста Сімферополя АРК від 15 січня 2009 року у задоволенні зазначеного позову відмовлено за ненаданням доказів.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Вказує, що суд повинен був застосувати пункти 6.42,6.43 Правил користування електричною енергією, затверджені постановою НКРЕ від 31 липня 1996 року N 28, та наводить вказані раніше в позові доводи щодо незаконності дій відповідача по складанню акту на нарахуванню розміру збитків.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 підтримали доводи апеляційної скарги повністю.

Представник ВАТ „Крименерго" Пільх Н.Л., посилаючись на безпідставність доводів, просила апеляційну скаргу відхилити.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, статтями 24-27 Закону України „Про електроенергетику", Правилами, Методикою та згідно до укладеного між сторонами договору та не регулюються Правилами користування електричною енергією, затверджені постановою НКРЕ від 31 липня 1996 року N 28.

Виходячи з положень статті 629 ЦК України укладений договір є обов’язковим для належного виконання сторонами відповідно до його умов, вимог Закону та інших актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що 11 січня 2005 року відносно позивача було складено акт № 033841 про порушення ПКЕЕ.

Належних доказів по спростуванню обставини складання самого акту, про що саме і намагається довести позивач, так і по спростуванню зазначеного в акті виду порушення ПКЕЕ

позивач не надав. Навпаки, згідно його ж пояснень в судовому засіданні 02 листопада 2007 року (а.с. 25 оборот, 26 оборот) він, позивач, при перевірці присутнім не був, а була його дружина (також споживач), що не суперечить пункту 53 ПКЕЕ. Акт підписали три представники енергопостачальника у зв’язку з відмовою від підпису споживача, яка, крім того відмовилась назвати себе, про що є відмітка в акті, тому він вважається дійсним. Свідок ОСОБА_5 не заперечувала про факт проведення перевірки (а.с. 29), що узгоджується як з наданими проти позову запереченнями відповідача, так і висновком суду щодо відсутності правових підстав для задоволення позову.

Щодо інших підстав, то в акті (а.с. 63) зазначено вид порушення споживачем ПКЕЕ: виявлено додатковий ввід у вікно мимо приладу обліку електролічильника, електроенергія споживається, електролічильником не обліковується, розріз вводу 6 кв. мм.

Даний вид порушення, крім вказаного в акті, підтверджується показаннями свідків ОСОБА_6 (а.с. 38) та ОСОБА_7

Таким чином, на спростування зазначених доказів позивачем не було надано судам жодних доказів, крім показань свідка ОСОБА_5, яка навпаки підтвердила наявність перевірки. Також ОСОБА_2 надав суду пояснення про відомі йому обставини, які згідно статті 57 ЦПК України доказами не являються, і які він в порядку статті 60 ЦПК України зобов’язаний довести суду.

Крім зазначених доказів безоблікове споживання електричної енергії підтверджується також і даними про оплату позивачем електричної енергії із розрахунку приблизно 1,87 грн. -3,43 грн. в місяць(а.с. 11-13), що на думку суду являється дуже малим розміром оплати з огляду на пору року. Щодо вимоги про визнання незаконними дій по складанню акту (а.с. 58), то колегія суддів зазначає, що такі дії відповідача являють собою діяльність господарського товариства, як постачальника електричної енергії, та передбачені вище зазначеними відповідними нормативними актами та саме акт являє собою письмовий доказ та його наслідки при розгляді справи судами.

Щодо доводу в частині неправильного визначення відповідачем періоду, за який нараховано збитки та самого розміру, то колегія суддів зазначає наступне. На час виникнення спірних правовідносин була чинна Методика обчислення розміру відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення, затверджена Постановою НКРЕ № 1416 від 22 листопада 1999 року. Визначення відповідачем періоду нарахування збитку і визначення його розміру відповідає пункту 6 Методики і не спростовано позивачем. При цьому колегія суддів зазначає, що доводи позивача про щомісячні перевірки не можуть бути прийняті до уваги, оскільки належних даних щодо проведення щомісячно технічних перевірок чи контрольних оглядів засобів обліку позивачем не надано. Період нарахування відповідачем правильно визначено згідно дати останньої технічної перевірки - 23 липня 2003 року (а.с. 68) та не може бути поставлено в залежність від наявності чи відсутності контрольного огляду засобу обліку, оскільки згідно до укладеного договору та закону позивач не повинен допускати порушення ПКЕЕ, які наряду з Методикою мають наслідком для споживача оплату використаної та не облікованої приладом обліку розміру електричної енергії.

Таким чином, апелянт всупереч положенням статті 60 ЦПК України не надав належні докази, які могли б спростувати правильність висновків оскаржуваного рішення, тому підстав для його скасування в порядку статті 309 ЦПК України немає.

Керуючись статтями 303,307,308,315,325,327 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АРК,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити. Рішення Київського районного суду міста Сімферополь АРК від 15 січня 2009 року залишити без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.