Справа №22ц-1105/2009
Категорія: 45
Головуючий у 1 інст. : Постигач Б.А.
Доповідач апел. інст. : Монастирецький Д.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2009 року Колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого - Зубарєвої К.П.,
суддів: Монастирецького Д.І., Бакуса В.Я.,
при секретарі Безп’ятко О.І.,
з участю ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3, ОСОБА_4, адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Золочівського районного суду Львівської області від 16 липня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Золочівської міської ради, Золочівського районного відділу земельних ресурсів і ОСОБА_4 про визнання частково недійсним рішення сесії Золочівської міської ради і Державного акту про право приватної власності на землю, -
ВСТАНОВИЛА:
Оскаржуваним рішенням суду вищезазначений позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано частково недійсним рішення № 669 23 сесії IV демократичного скликання Золочівської міської ради від 14 грудня 2004 року і Державний акт про право приватної власності на землю серії ЯА № 438107, що був виданий ОСОБА_4 19 вересня 2005 року в частині передачі ОСОБА_4 у приватну власність земельної ділянки, що знаходиться в АДРЕСА_1 яка використовується як проїзд до будинку ОСОБА_2 АДРЕСА_2
В задоволенні решти позову відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_4 16 грн. судових витрат в користь ОСОБА_2.
Рішення суду оскаржила ОСОБА_4.
В апеляційній скарзі зазначає, що будинок із земельною ділянкою, який знаходиться по АДРЕСА_1 вона успадкувала після смерті її баби ОСОБА_7. Однак, на схемі її земельної ділянки, який виготовлений 25 червня 1954 року відсутня дорога через її земельну ділянку. З цього часу площа ділянки не змінювалась та ніякі рішення органів місцевого самоврядування по її встановленню не приймались.
Крім цього зазначає, що фактично дорога до будинку ОСОБА_2 проходила через територію дільниці Укртелекому. Цією дорогою батько ОСОБА_2 - ОСОБА_8 возив будівельні матеріали на будівництво дому. Але потім сім’ї ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 самовільно захопили земельну ділянку через яку проходила ця дорога, тому ОСОБА_2 залишилась без дороги до свого господарства. І замість того, щоб ставити питання про відновлення дороги до свого господарства, ОСОБА_2 зробила собі заїзд через присадибну ділянку ОСОБА_4.
Вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, а тому просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у її позовних вимогах.
Позивачка ОСОБА_2 у своїх запереченнях на скаргу її доводи не визнала, вказавши на безпідставність скарги, законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції.
Вислухавши суддю-доповідача, ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3, ОСОБА_4, адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6, перевіривши матеріали справи, межі та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Згідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Встановлено, що рішенням № 680 від 28.12.1993 року виконавчого комітету Золочівської міської ради народних депутатів ОСОБА_4 передано у приватну власність земельну ділянку розміром 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд та 0,01 га для ведення особистого підсобного господарства по вул. С.Бандери, 32 (а.с. 9-11) .
Рішенням 23 сесії IV демократичного скликання Золочівської міської ради № 699 від 14.12.2004 року ухвалено: затвердити встановлені межі та розміри земельних ділянок згідно технічних звітів та видати державні акти на право власності на землю ОСОБА_4, мешканці АДРЕСА_1, загальною площею 0,1256 га, з них 0,0910 га для обслуговування жилого будинку і господарських будівель та 0,0344 га для ведення особистого підсобного господарства. На земельну ділянку пл. 0,0150 га встановити постійний земельний сервітут для проїзду і проходу на суміжну земельну ділянку гр. ОСОБА_2 (а.с. 12) .
У відповідності до ч. 3 п. а ст. 83 ЗК України до земель комунальної власності, які не можуть надаватись у приватну власність, належать землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, тощо) .
Згідно державних актів на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯА №№ 438107,438025 від 19.09.2005 року, виданих Золочівським відділом земельних ресурсів ОСОБА_4 приватизувала земельні ділянки розмірами 0,0910 га і 0,0344 га, що знаходяться в АДРЕСА_1 (а.с. 29,30), що на 0,0156 га більше розміру, визначеного рішенням Золочівської міської ради № 680 від 28.12.1993 року.
В зазначені 0,0156 га входить спірний проїзд до будинку позивачки, що в суді першої інстанції визнала відповідачка ОСОБА_4
Крім того, ОСОБА_2 в суді першої та апеляційної інстанцій вказувала на те, що при підписанні акту погодження меж земельної ділянки ОСОБА_4, її не було повідомлено, що земельна ділянка під проїздом переходить у власність відповідачки. Крім того пояснила, що спірним заїздом вона та її родина користуватись на протязі п’ятдести років, і коли ОСОБА_4 виготовляла Державний акт про право власності на землю, то вона підписувала їй чистий бланк акту погодження меж, на якому не було відображено земельну ділянку, яку вона хотіла приватизувати та її межі.
З фрагменту стереотопографічної зйомки за 1982 рік, затвердженої районним архітектором Золочівської райдержадміністрації 24.10.2007 року видно, що спірний заїзд існує (а.с. 19) .
Про це, та що ОСОБА_4 встановила на в’їзді до своєї ділянки металеві ворота, що перешкоджає позивачці проїзду до свого будинковолодіння, свідчать і акти комісій Золочівської міськради від 25.06.2007 року та 24.09.2007 року (а.с. 14,16) .
Наявність проїзду засвідчує і кадастровий план меж земельної ділянки ОСОБА_4, що на аркуші справи 75, погоджений начальником районного відділу земельних ресурсів та головним архітектором 21.12.2004 року, а також фототаблиці вказаного проїзду (а.с. 35-43,103,135) .
За таких обставин, районний суд прийшов до вірного висновку про задоволення позову ОСОБА_2.
Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, подані сторонами докази та правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Рішення відповідає вимогам закону і зібраним по справі доказам, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для її задоволення немає.
Керуючись ст. ст. 303,304, ч. 1 п. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, ст. 313, ч. 1 п. 1 ст. 314, ст. ст. 315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Золочівського районного суду Львівської області від 16 липня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.