Справа №22ц-1515/2009

Категорія: 52

Головуючий у 1 інст. : Посисень Л.М.

Доповідач апел. інст. : Монастирецький Д.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2009 року Колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - Зубарєвої К.П.,

суддів: Монастирецького Д.І., Бакуса В.Я.,

при секретарі Підлужній К.В.,

з участю представника ВАТ «Бориславський завод радіоелектронної апаратури» Головей М.М., третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Бориславського міського суду Львівської області від 04 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ВАТ «Бориславський завод радіоелектронної апаратури», третя особа ОСОБА_3, про поновлення на роботі та стягнення заробітку за вимушений прогул, -

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням суду у позові ОСОБА_4 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 зазначає, що при звільненні з роботи відповідач приховав існуючі вакансії, не прийняв заходів для працевлаштування її на виробництві, не дивлячись на те, що вакантні посади були, навіть по робітничій сітці, а профспілковий комітет це не перевірив. Оскільки вакантних посад їй не пропонували, вважає, що порушення при звільненні були очевидними. Відповідач провів її звільнення з роботи упереджено, а суд свої висновки зробив лише на поясненнях відповідача.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким поновити її на роботі на посаді слюсаря складальника радіоапаратури та приладів 3 розряду складального цеху та стягнути середній заробіток за вимушений прогул в розмірі 1785 грн..

Голова правління ВАТ «Бориславський завод радіоелектронної апаратури» у своїх запереченнях на скаргу її доводи не визнав, вказавши на безпідставність скарги, законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції.

ОСОБА_4 повідомлена належним чином в судове засідання апеляційної інстанції не з’явилася, причину своєї неявки суду не повідомила, матеріалів справи достатньо для розгляду справи у її відсутності.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника ВАТ «Бориславський завод радіоелектронної апаратури» Головей М.М., третю особу ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи, межі та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Згідно з ч. 1 п. 1, ч. 2 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку зміни в організації виробництва праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Звільнення з зазначеної підстави допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Факт скорочення штату працівників у відповідача, зокрема слюсаря-складальника радіоелектронної апаратури та приладів 3-го розряду, підтверджується матеріалами справи.

Колегія суддів перевірила, чи додержано відповідачем під час розірвання трудового договору з ОСОБА_4 порядку звільнення працівників, і встановила, що будь-яких порушень законодавства про працю ним не допущено.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Встановлено, що позивачка ОСОБА_4 з 18.07.1987 року перебувала у трудових відносинах з відповідачем. З 01 грудня 1989 року працювала в складальному цеху на посаді слюсаря складальника радіоапаратури ученицею. 16 травня 1990 року їй присвоєно перший розряд слюсаря складальника радіоапаратури та приладів. 01 липня 2006 року присвоєно другий розряд, а 02 липня 2007 року присвоєно третій розряд. 15 травня 2008 року відповідач своїм наказом № 156-к «Про зміни до штатного розкладу» скоротив чисельність працівників складального цеху, а саме одиницю слюсаря-складальника радіоелектронної апаратури та приладів третього розряду. 20 травня 2008 року ОСОБА_4 попереджена про скорочення даної посади.

Профком ВАТ «Бориславеький завод РЕМА» 23.06.2008 року та 04.08.2008 року дав згоду адміністрації на звільнення позивачки за ст. 40 п. 1 КЗпП України по скороченню чисельності. При звільненні позивачка отримала повний розрахунок, в тому числі і вихідну допомогу. Трудову книжку отримала 05.08.2008 року.

На роботі у складальному цеху залишено слюсаря складальника радіоапаратури четвертого розряду ОСОБА_5.

При звільненні позивачки не обговорювалось питання щодо її переважного права на залишення на роботі перед слюсарем складальником радіоапаратури четвертого розряду ОСОБА_5, оскільки він має вищу кваліфікацію і продуктивність праці.

Доводи ОСОБА_4. про те, що відповідач не прийняв ніяких мір для працевлаштування її на виробництві, не дивлячись на те, що вакантні посади були, навіть по робітничій сітці, не заслуговують на увагу, оскільки жодна з професій та спеціальностей, про які оголошувалось в газеті «Нафтовик Борислава», не відповідала кваліфікації позивачки, роботу по цих професіях вона виконувати не могла із-за відсутності кваліфікації, відповідної освіти та навиків роботи.

Відповідає ч. 2 ст. 42 КЗпП України і висновок суду про те, що сімейний стан і інші обставини, що дають перевагу в залишенні на роботі, враховуються в тому разі, коли працівники мають однакову кваліфікацію і продуктивність праці.

Отже, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, міський суд прийшов до вірного висновку про те, що позивачка ОСОБА_4 звільнена з роботи відповідачем з дотриманням вимог КЗпП України.

Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що міський суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, подані сторонами докази та правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Рішення відповідає вимогам закону і зібраним по справі доказам, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для її задоволення немає.

Керуючись ст. ст. 303,304, ч. 1 п. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, ст. 313, ч. 1 п. 1 ст. 314, ст. ст. 315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Бориславського міського суду Львівської області від 04 березня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.