Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 липня 2010 р. справа № 2а-14537/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Мандичева Д.В.
при секретарі Карлюк М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом державного підприємства «Селидіввугілля»
до відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції Донецької області
про визнання дій неправомірними, скасування постанов,
за участю представників:
від позивача: Максимчука С.П.,
від відповідача: не з’явився,
ВСТАНОВИВ:
Державним підприємством «Селидіввугілля» заявлено позов до відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції Донецької області про визнання дій неправомірними, скасування постанов.
В обґрунтування позову позивач вказав, що Відділ державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції Донецької області, керуючись статею 36 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV (далі – Закон №606), постановою від 17 травня 2010 року поновив виконавче провадження про сплату боргу ДП «Селидіввугілля» з примусового виконання виконавчих листів Донецького окружного адміністративного суду на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Селидове Донецької області. Підставою для поновлення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчих листів є постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2010 року по справі № 22861/09, якою апеляційна скарга Відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції Донецької області залишена без задоволення, а постанова Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2009 року по адміністративній справі № 2а-22861/09 без змін.
Отже, просить суд визнати незаконними дії відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції Донецької області щодо винесення постанов про поновлення виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчих листів Донецького окружного адміністративного суду на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Селидове Донецької області та скасувати постанови про поновлення виконавчого провадження.
Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в позові, просив задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, причини неявки невідомі, заяв про розгляд справи у його відсутність не надходило.
Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2009 року по справі № 2а-22861/09/0570 позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в місті Селидове до відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції про скасування постанов про зупинення виконавчого провадження задоволені повністю.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2010 рокуапеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції залишено без задоволення, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2009 року по справі № 2а-22861/09/0570 залишено без змін.
Відповіно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Постановами від 17 травня 2010 року відділом державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції було поновлено виконавче провадження з примусового виконання виконавчих листів Донецького апеляційного адміністративного суду щодо стягнення заборгованості з державного підпримства «Селидіввугілля»
Крім того, відповідно до п. 15 ст. 34 Закон №606 виконавче провадження підлягає обов’язковому зупиненню у випадку внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закон №2711.
ДП «Селидіввугілля» включено до реєстру підприємств паливно – енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закон №2711, що підтверджується випискою з Реєстру станом на 01 лютого 2010 року. Як встановлено у судовому засіданні, на момент розгляду справи підприємство не виключено із Реєстру.
Вказана обставина не заперечується та не оспорюється сторонами, тому відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не викликає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Відповідно до Закону №1058, кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на загальнообов'язкове пенсійне страхування є страховими внесками, які не відносяться до податків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітній період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду, а гірничі підприємства - не пізніше як через 28 календарних днів з дня закінчення цього періоду.
У частині 2 статті 2 Закону №2711 передбачено, що дія цього Закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.
Пунктом 1.3 ст. 1 вказаного Закону до учасників розрахунків віднесено: підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб'єктів господарської діяльності, розпорядників коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступників ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядників цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом.
Згідно з п. 1.4 ст. 1 Закону N 2711 до заборгованості відноситься сума коштів, підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату, яка: 1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена; 2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих; 3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України; 4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії; 5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів. Наведеною нормою встановлено вичерпний перелік сум коштів, що підпадають під визначення заборгованості при застосуванні цього Закону, на які поширюється положення пункту 15 статті 34 Закону №606 щодо обов'язкового зупинення виконавчого провадження.
Відповідно до положень Закону N 2711 його дія поширюється на паливно-енергетичні підприємства та суб'єкти господарської діяльності, перераховані в пункті 1.3 статті 1, щодо заборгованості, яка виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії; позивач не відноситься до учасників розрахунків; борг відповідача не є боргом у сфері енергопостачання (енергоспоживання) чи за несплату електроенергії або податкового боргу; спірний борг виник унаслідок обов'язкових страхових внесків, на які не поширюються норми податкового законодавства і Закону N 2711.
У ч. 4 ст. 18 Закону №1058 зазначено, що страхові внески не включаються до податків та інших обов'язкових платежів, які складають систему оподаткування. Крім цього, на ці внески не поширюється податкове законодавство. Тобто, виключно цим Законом визначається порядок нарахування, обчислення, сплати страхових внесків і стягнення за ними заборгованості. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених указаним Законом, або в частині, що йому не суперечить.
За приписами ст. 8 КАСУ принципом здійснення правосуддя в адміністративних судах є верховенство права, відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
З огляду на викладене, суд вважає що позов державного підприємства «Селидіввугілля» до відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції Донецької області про визнання дій неправомірними, скасування постанов не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позовних вимог державного підприємства «Селидіввугілля» до відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції Донецької області про визнання дій неправомірними, скасування постанов – відмовити повністю.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 01 липня 2010 року. Постанова у повному обсязі складена 06 липня 2010 року.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Мандичев Д. В.