Справа №22ц1788

Категорія 57

Головуючий в суді 1 інст. Кочетов

Доповідач Микитюк

УХВАЛА

13 липня 2009 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого Микитюк О.Ю.

суддів Старовойта Г.С., Котік Т.С.

при секретарі Сапінській Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської міської ради, приватного підприємця ОСОБА_2, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської області про скасування рішення, дозволу на виконання будівельних робіт, розірвання договору оренди земельної ділянки

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 - представника ОСОБА_2

на ухвалу судді Корольовського районного суду м. Житомира від 25 травня 2009 року,

ВСТАНОВИЛА:

22 травня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеною позовною заявою. В обґрунтування позову зазначив, що він є власником квартири АДРЕСА_1. Рішенням Житомирської міської ради № 816 від 24 грудня 2008 року фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 передана земельна ділянка біля вказаного будинку, на підставі цього рішення укладений договір оренди земельної ділянки площею 0,0268 га для комерційного використання. В квітні 2009 року ОСОБА_2 розпочав будівництво капітальної споруди. Позивач зазначає, що рішення міської ради прийнято всупереч вимогам ст. ст. 39,42,124 Земельного кодексу України, ст. ст. 1,59 Закону України „Про землеустрій", ст. 5 Закону України „Про основи містобудування" і порушує його права як мешканця будинку.

Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 25 травня 2009 року з метою забезпечення позову заборонено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 проводити будівельні роботи на земельній ділянці площею 0,0268 га за адресою АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 - представник ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу. Зазначає, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_2. Земельна ділянка, яка передана йому в оренду не є частиною прибудинкової території і з трьох сторін примикає до квартири №1. 30.03.2009 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської області видала ОСОБА_2 дозвіл на виконання будівельних робіт з реконструкції частини власної квартири під магазин непродовольчих товарів з прибудовою торгівельної зали згідно з рішенням Житомирського міськвиконкому від 23.07.2008 року №533. Заборона проводити будівельні роботи порушує право ОСОБА_2 на вільне землекористування. ОСОБА_1 не надав доказів на обґрунтування заяви про забезпечення позову.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частинами 1,3 ст. 151 ЦПК України передбачено, що суд за заявою осіб, які беруть участь в справі, може вжити заходи до забезпечення позову.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача щодо несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Із змісту клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову не вбачається наявності його матеріально-правових інтересів, які б підлягали захисту шляхом забезпечення позову.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" при розгляді заяви про забезпечення позову слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована як підприємець. Ці роз’яснення залишились поза увагою судді.

Крім того, питання про забезпечення позову суддя вирішив одноособово, незважаючи на те, що згідно норм ЦПК України після відкриття провадження у справі таке питання вирішується судом (п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову") .

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування ухвали про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 303,307,312,314,315,319 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - представника ОСОБА_2 задовольнити.

Скасувати ухвалу судді Корольовського районного суду м. Житомира від 25 травня 2009 року про забезпечення позову.

Ухвала оскарженню не підлягає.