Справа № 22ц-1106/2009 р.
Категорія: 25
Головуючий у 1 інстанції: Грищук В.О.
Доповідач: Богонюк М.Я.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого судді: Богонюка М.Я.
Суддів: Приколоти Т.І., Федоришина А.В.
При секретарі: Безп’ятко О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 27 жовтня 2008 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Оскаржуваним рішенням суду частково задоволено позов ОСОБА_1 до ЗАТ "Українсько - російська акціонерна страхова компанія "Авіоніка" про відшкодування шкоди.
Стягнуто з ЗАТ УРАСК "Авіоніка" в користь ОСОБА_1 69 332,22 грн. страхового відшкодування, 654 грн. за надання правової допомоги, 738,2 грн. сплаченого державного мита, та 30 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення.
Визнано за ЗАТ УРАСК "Авіоніка" право власності на автомобіль "Фольксваген -пассат" реєстраційний номер НОМЕР_1.
В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з ЗАТ УРАСК "Авіоніка" в його користь 4578,78 грн. пені, 4927,78 грн. інфляційних нарахувань та 732,6 грн. 3% річних.
Апелянт вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповно з’ясованих обставинах, що мають значення для справи. Стверджує, що судом не було взято до уваги те, що відповідачем по справі було пропущено терміни виплати страхового відшкодування, а тому за таке порушення передбачена відповідальність, а саме сплата інфляційних та 3% річних від простроченої суми.
Крім того, апелянт не погоджується з розподілом судом першої інстанції суми витрат на правову допомогу.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін на підтримання та заперечення скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає до задоволення.
Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до п. 10.5. договору страхування наземного транспорту №007337/3 від 20 листопада 2006 року у разі викрадення застрахованого транспортного засобу, при порушенні кримінальної справи, виплата страхового відшкодування здійснюється страхувальнику у розмірі 30% протягом двох тижнів після порушення кримінальної справи. Остаточна сума страхового відшкодування здійснюється страхувальнику не раніше ніж через два місяці після закінчення досудового слідства органами внутрішніх справ. У випадках зупинення досудового слідства на підставі п. 3 ч. 1 ст. 206 КПК України страховик має право провести
страхову виплату не раніше ніж через 6 місяців з моменту винесення постанови про зупинення досудового слідства при відсутності в нього сумнівів щодо обставин настання страхового випадку. Розмір страхової виплати не може перевищувати дійсної вартості транспортного засобу. Безпосередньо перед отриманням остаточної частини страхового відшкодування страхувальник зобов’язаний здійснити документальну передачу права власності на втрачений транспортний засіб страховику.
Судом встановлено, що 20 листопада 2006 року ОСОБА_1 уклав з ЗАТ "Українсько - російська акціонерна страхова компанія "Авіоніка" договір страхування наземного транспорту №007337/3. Об’єктом страхування за договором є майнові інтереси, що не суперечать чинному законодавству, пов’язані із володінням, користуванням, розпорядженням застрахованим транспортним засобом марки Volkswagen Passat 1.9 TD 2002 року випуску. Одним із страхових випадків у договорі вказано "угон автомобіля". Страхова сума визначена в договорі у розмірі 106 000 грн. Загальний страховий платіж 5512 грн. було повністю сплачено страхувальником.
20.02.2007 року автомобіль "Фольксваген - пассат", реєстраційний номер НОМЕР_1 належний позивачу було викрадено, про що ним було подано відповідну заяву у Франківський РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області. По вказаному факту була порушена кримінальна справа.
Частково задовольняючи позовні вимоги про відшкодування шкоди, суд першої інстанції вірно виходив з того, що настав страховий випадок і відповідачем відповідно до вимог договору страхування позивачу було сплачено 30% суми страхового відшкодування в розмірі 28 187,78 грн.
Крім того, оскільки позивач по справі, в порушення вимог договору страхування, до виплати остаточної частини страхового відшкодування не оформив передачу права власності страховику на втрачений транспортний засіб, то судом правомірно було визнано за ЗАТ УРАСК "Авіоніка" право власності на застрахований автомобіль та стягнено з них в користь позивача суму недоплаченого страхового відшкодування.
Безпідставними є покликання апелянта на те, що відповідачем по справі було пропущено терміни виплати страхового відшкодування, що тягне за собою відповідні штрафні санкції, оскільки затримка виплати решти страхового відшкодування сталася не з вини страхувальника, а по причині відмови страховика здійснити документальну передачу права власності на втрачений транспортний засіб, про що не заперечує і сам апелянт.
Судом вірно встановлені фактичні обставини справи, правильно застосований матеріальний закон та дотримана процедура розгляду передбачена ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
А тому, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. 303,307 ч. 1 п. 1,308,314 ч. 1 п. 1,315 ЦПК України колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 27 жовтня 2008 року, залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.